У Слов’янську через повномасштабну війну не вдалося довести до кінця кілька інфраструктурних проєктів, що реалізовувалися за підтримки міжнародних донорів.
Колаж з фото "Вчасно"
Упродовж восьми років російсько-української війни на Сході України міста Донеччини й Луганщини системно відбудовувалися, попри близькість фронту. У розвиток регіону гроші вкладала держава, а також міжнародні партнери України. Капітально відремонтовані школи, сучасні лікарні, новий комунальний транспорт і багато іншого ставало заслугою низки ініціатив.
Наприклад, чимало донорських програм вдалося втілити у Слов’янську.
«Програми по відновленню інфраструктури працювали різні. Були й донорські, наприклад, залізнична лікарня — був зроблений повністю капітальний ремонт за гроші Німеччини. Перший поверх зробила місцева влада, а три поверхи відремонтували вони самостійно за донорські гроші. За міжнародні гроші також був відремонтований ЦНАП, а за гроші USAID закуплене обладнання.
Пологовий будинок був відремонтована за гроші допомоги Україні Європейського Союзу. Ще одна лікарня на вулиці Університетській — за цією ж програмою", — розповів в інтерв'ю «Вчасно» голова Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.
Сучасний ЦНАП у Слов’янську було побудовано за підтримки ЄС та USAID / фото «Вчасно»
Декілька проєктів з безпекових міркувань логічно довелося поставити на паузу в 2022 році. Наприклад, програму по відновленню тролейбусного маршруту № 5. На неї Європейський інвестиційний банк свого часу виділяв місту 72 млн гривень. Цей же донор фінансував реконструкція гуртожитку для переселенців.
«Були програми по відновленню так званого „п'ятого маршруту“ — закуплений транспорт. Але програма не була закінчена, треба було відновити до Семенівки лінію, але цього не встигли зробити — почалася війна, не доробили буквально трохи — проєкт готовий майже на 95%. Крім того, нереалізованим проєктом через війну став гуртожиток для ВПО — це будівля, в якій в окремих квартирах могли б розміщуватися до 100 сімей. Роботи почалися й орієнтовно на 40% спинилися через війну», — каже пан Лях.
Не вдалося завершити проєкт відновлення тролейбусного маршруту / фото: Слов’янська МВА
Голова міської військової адміністрації впевнений, що настане час, та іноземні донори повернуться на Донеччину. Та поки що виправдано не беруться до роботи там, бо гарантувати безпеку втілених проєктів зараз ніхто не зможе.
«Уже був 2014, міста Донеччини мають напрацювання роботи з міжнародними фондами. Немає навіть переживань — вони, звісно, з’являться, але для цього необхідно, щоб закінчилися бойові дії. Навіть вікна — найперше, що роблять ці фонди — поки що ці програми в місті не працюють, чекають закінчення війни, бо це буде марною втратою грошей, якщо їх засклять зараз», — наостанок додає Вадим Лях.
Цей матеріал було створено інформаційним агентством «Вчасно» в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ІА «Вчасно» i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.