Непереможні воїни на варті наших життів: сьогодні — День Збройних Сил України

Збройні Сили України — це опора і захист нашої країни. Сміливі та незламні воїни стоять на захисті наших землі й неба вдень і вночі, 24/7 та 365 днів на рік.

День ЗСУ не дарма збігається з початком Першого зимового походу армії Української Народної Республіки. 103 роки тому українське військо так само боролося проти окупантів.

Сторінкам історії боротьби

6 грудня 1919 року — початок однієї зі славетних сторінок української армії — Першого зимового походу армії Української Народної Республіки.

Так, у 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру потребу у створенні боєздатної армії.

Військо формувалося на національних засадах і традиціях. У наказах вживалася назва «Армія УНР», бойове ядро якої, що брало постійну участь у військових діях, називалося «Дієва армія УНР» — скорочено ДА УНР.

Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР та опинилися у так званому «трикутнику смерті», оточена трьома ворожими силами: білими, червоними російськими військами та польською армією (з останньою на той час тривали переговори, але це жодним чином не гарантувало ненападу польської сторони).    

У таких умовах 4-6 грудня 1919 року в Новій Чорториї відбулася військова нарада. Василь Тютюнник, командувач Дієвої армії УНР, уже тяжко хворий на тиф, запропонував, щоб зберегти армію, пройти боєздатними частинами армії УНР рейдом по українській території, окупованій білими та червоними, а навесні підняти повстання.

Тютюнника підтримав полковник Михайло Омелянович-Павленко, який згодом і очолив похід. 

Після довгих дискусій і суперечок було ухвалено одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупантові втрат і знищити, де це можливо, його окупаційний апарат й інфраструктуру.

На початок походу налічувалося близько 5000 осіб, безпосередньо бойовий склад становив 2000 багнетів, 1000 шабель і 14 гармат. 50% загальної кількості складали штаби частин, нестройові частини, обози.

«Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть», — писав про похід один з його учасників, генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

Похід тривав рівно п’ять місяців — з 6 грудня 1919 по 6 травня 1920 років — і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917-1921 років. Учасники походу подолали 2500 кілометрів Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями, провівши понад 50 успішних боїв.

Поява армії у глибокому тилу ворога вселяла надії в українців на звільнення рідної землі.

Збройні Сили України зараз — передове військо в світі

Варто зазначити, що 6 грудня — це професійне свято, яке об’єднує всіх військових, які перебувають у лавах Збройних Сил України, адже у складі української армії є п’ять підрозділів:

• Сухопутні війська;
• Повітряні сили;
• Військово-морські сили;
• Десантно-штурмові війська;
• Сили спеціальних операцій;
• Інші підрозділи допоміжного характеру.

Нині Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил є Президент України Володимир Зеленський. Головнокомандувачем ЗСУ — генерал Валерій Залужний.

Фактично на шлях своєї розбудови та зміцнення українська армія стала в 2014 році. У той час, коли росія анексувала Крим та розв’язала гібридну війну на Сході України. Попри тотальну руїну в армії, корупцію, зради, втрати і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність Батьківщини, захистити власний народ від агресора, а також відновити обороноздатність Збройних сил. Армію вдалося переформатувати і посилити за рахунок проведення шести хвиль мобілізації. Було призвано майже 200 тисяч військових, що дозволило сформувати нові бригади і батальйони. Велику роль відіграли добровольчі батальйони, які давали відсіч ворогу.

Почався розвиток промислово-оборонного комплексу. Українська «оборонка» почала відроджуватися разом з армією.

Поступово побудова нової української армії почала базуватися на двох основних критеріях — це відповідність стандартам НАТО і достатній рівень фінансування. І це дало неабиякі результати. Збройні Сили України демонстрували поступальний рух вгору в рейтингу найсильніших армій світу. У 2021 році, за оцінкою Global Firepower, ЗСУ займали 25-е місце серед 140 країн. Аналітики оцінили досить високо показники української армії, наприклад, за кількістю танків, бронемашин і артилерійських систем.

Чверть своєї новітньої історії наші воїни зі зброєю в руках, ризикуючи життям, щодень захищали нашу Батьківщину від російського агресора на Сході. 

І уже дев’ять місяців українське військо успішно протистоїть та одержує перемогу над армією російської федерації не лише на Донеччині та Луганщині.

За 286 днів ЗСУ ліквідували понад 90 тисяч російських окупантів. Всього за місяць великої війни окупаційні війська втратили в Україні більше особового складу і техніки, ніж за 10 років війни в Афганістані. Скільки зараз — годі й уявити. Лише на Донеччині росіяни втратили більше своїх солдатів, ніж у двох Чеченських війнах. 

За даними Інституту вивчення війни (ISW), ЗСУ та інші Сили оборони звільнили 63% територій, захоплених росією після 24 лютого.

Минулого року чисельність ЗСУ становила 246 тисяч осіб. В 2022-му після початку повномасштабного вторгнення та з урахуванням мобілізації у лавах Збройних Сил приблизно 700 тисяч осіб. Таким чином, порівняно з 2014-2021 роками чисельність української армії зросла майже втричі.

Весь світ перебуває у захопленні українськими воїнами. Згідно з нещодавньою статтею газети New York Times, українські Збройні Сили в країнах НАТО називають «армією МакГайвера», що є відсиланням до старого телесеріалу, в якому герой проявляє винахідливість та імпровізацію.

Як приклад, NYT наводить ситуацію, коли була необхідність обстріляти російські позиції на острові Зміїний.

«Українці поставили CAESAR (французькі гаубиці – ред.) із 40-кілометровим радіусом дії на баржі та відбуксирували їх на 10 кілометрів, щоб ударити по острову, що знаходився за 50 кілометрів, чим здивували французів», — пише видання.

Інші приклади, які наводить газета, це те, як Україна потопила флагман російського Чорноморського флоту Москву, використовуючи свої власні адаптовані ракети. Або ж те, як українські інженери розробили морські дрони, які можуть атакувати російські кораблі в морі.

На початку російського вторгнення лінія фронту сягала майже 2000 кілометрів. Блискучі операції зі звільнення, зокрема, Харківщини, Донеччини, Херсонщини увійдуть до підручників військової справи та вивчатимуться впродовж не одного десятка років. 

Збройним силам довіряють 96% українців. За даними опитування соціологічної служби Центру Разумкова, яке було оприлюднено наприкінці жовтня 2022 року, 96% українців довіряють Збройним Силам — це найвищий рівень довіри серед соціальних інститутів.

Кожен день і кожна хвилина українців — у подяці воїнам Збройних Сил. Сьогодні при зустрічі наших захисників прикладіть руку до серця і скажіть одне найголовніше слово — ДЯКУЮ. Хвилиною мовчання вшануйте пам’ять всіх Героїв, які полягли за Україну на полі бою.

У статті використані текстові та фотоматеріали Українського інституту національної пам'яті, Вікіпедії та фото зі сторінки Збройних Сил України у Facebook