«Про особливе значення цього напрямку для росіян свідчить те, що угруповання, яке тут зосереджене, налічує понад 120 тисяч, у той час, коли на Бахмутському напрямку — близько 50 тисяч осіб», — каже Снєгирьов.
Як повідомив експерт, найважчі бої точаться в районі Макіївки.
«Є тактичні успіхи в окупантів і просування на декілька сотень метрів», — зазначив він.
У районі Синьківки, яка вважалася традиційно однією з найгарячіших точок, за словами експерта, тактичні успіхи мають ЗСУ.
«Окупанти спробували в районі Синьківки атакувати вздовж двох лісосмуг, але успішний характер зустрічних контратак ЗСУ не дозволив окупантам наблизитися безпосередньо до населеного пункту. Варто зауважити, що ЗСУ демонструють на цьому відтинку фронту ефективний характер контрбатарейної боротьби, і відповідно, так званий активний характер оборони. Тобто переходять від оборони до зустрічних контратак, саме це дає можливість втримати ситуацію під контролем», — зазначив Снєгирьов .
На Сватівському відтинку Куп’янського напрямку важкі бої тривають в районі Новоєгорівки. Тут теж є тактичні успіхи ЗСУ.
«Українським захисникам вдалося звільнити приблизно до 2 кв. км раніше окупованих територій», — відзначив експерт.
За даними звіту американського Інституту вивчення війни, через «великі втрати» техніки та нестачу навченого персоналу окупанти все частіше спираються на піхоту під час штурмів.
Аналітики наводять дані про те, що 11 листопада один військовий блогер наголосив, що «російська практика проведення тактичних штурмів з метою штурму українських укріплень у лісових масивах Донбасу не призведе до широкого оперативного прориву будь-де на фронті». Він зазначив, що «немає можливості підготувати достатню кількість російського персоналу для інтенсивного фронтового наступу, необхідного для значного просування в Україні».
Інший «воєнкор» у відповідь стверджував, що російські військові скоро переживуть «справжній ренесанс піхотного бою», оскільки поблизу лінії фронту стає менше танків, бойових машин піхоти й бронетранспортерів, кажуть в ISW.
«Раніше ISW зазначала, що російські сили все більше покладаються на такі фронтові атаки під керівництвом піхоти, ймовірно, щоб компенсувати брак належно підготовленого персоналу та через масові втрати техніки. Схоже, що російський Генштаб значною мірою покладається на фронтальні наступи як переважаючу тактику в Україні як важливу частину російського вирішення проблем «військового паритету», — зазначили аналітики.