Підірвався на двох мінах під час боїв за Кліщіївку: львівські лікарі врятували військового з Донеччини

26-річний Андрій Жилін родом із селища на півночі Донеччини. У 2014-му, коли на Сході почалася війна, Андрій був ще підлітком. Тоді бої, які проходили в межах області здавалися йому чимось далеким.

Вже за 8 років, 24 лютого 2022 року, чоловік відчув відповідальність та загрозу, яка насувалася. Полишив роботу водієм і вступив до територіальної оборони. Згодом, вже у складі ЗСУ, Андрія чекали бої на Харківщині, а потім і на рідній Донеччині.

Доленосним для Жиліна став серпень 2023-го. Військовий якраз проходив службу на Бахмутському напрямку, брав участь у боях за Кліщіївку. Саме тут він отримав поранення.

Тоді бійцям треба було з однієї позиції перейти на іншу, тож Андрій пішов у розвідку. Ступив нібито на звичайну, «чисту» землю та усвідомив, що підривається на міні. Далі - втрачає координацію, падає та наплічником зачіпає ще одну міну. Знову вибух.

Він втрачає частину стопи, накладає собі турнікет, але йти не може. Тож годинами лежить посеред донецького степу.

«Немає ані людей, ані дерев. Лише дрони літають над головою, а сховатися ніде. Тоді я відчув шалений страх та подумав: дідько, я так хочу ще жити, я стільки всього ще не зробив», — розповідає захисник своїм рятівникам із медцентру Незламні.

Знайти, витягти та евакуювати Андрія взялися побратими. Турнікет на нозі бійця пробув цілих 11 годин до моменту, коли боєць потрапив у лікарню. Тож стопу довелося ампутувати. На подальше лікування та реабілітацію Андрія скерували до Львова у Центр НЕЗЛАМНІ.

В медзакладі чоловікові провели повторну ампутацію. Лікарі пояснюють, що через цю операцію доводиться проходити кожному другому воїнові, який втратив частину кінцівки. Бо лише реампутація дає можливість сформувати правильну куксу для встановлення сучасного функціонального протезу.

«Тут у Центрі про тебе повсякчас дбають, постійно вигадують нові методи реабілітації та різноманітні активності. І ти відчуваєш себе як у великій, дружній родині, а не просто лежиш у палаті та залишаєшся сам на сам зі своєю проблемою», — ділиться враженнями Андрій.

Зараз Захисник продовжує роботу з фізичними терапевтами та відновлюється після ампутації. Він не заходить далеко у планах на майбутнє, а лиш хоче якнайшвидше стати на протез, повернутися у стрій та раз і назавжди вигнати ворога із рідної Донеччини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підбив ворожий танк і отримав орден: 50-річний шахтар з Донеччини боронить рідний край в лавах ЗСУ