Ситуація на фронті Донеччини стрімко змінюється щодня. Росіяни не припиняють штурмові дії й мають успіхи на Покровському та Курахівському напрямку.
Зокрема, на Покровському відтинку російське командування після фактичного захоплення Селидового вже провело перегрупування сил й засобів. Це вказує на подальші плани ворога про які у своєму звіті розповідає військовий оглядач Костянтин Машовець.
«На цей час, головні сили УВ „Центр“ сконцентрувались у достатньо вузькій смузі - від Лозуватського до Новогродівки. Разом з цим противник продовжує наступальні дії в районі міста Селидове, зокрема по напрямках Вишневе — Григорівка та Новогродівка — Лисівка, — пише оглядач. — Таким чином, обидва цих факти, очевидно, свідчать про підготовку командуванням противника відновлення інтенсивного наступу, безпосередньо, у бік Покровська та Мирнограда. Особливо, якщо розглядати їх не окремо, а як частини єдиного задуму противника».
За словами Машовця, нарощування тактичної та оперативної щільності російських військ на Покровському напрямку з одночасним посиленням рівня інтенсивності атак у район Новотроїцьке — Шевченко — Даченське — Жовте й південніше Покровська, навряд чи варто вважати «збігом обставин».
«Думаю, послідовність тут буде наступна: спочатку ворог прорветься у район південніше Покровська. Потім головні сили розпочнуть інтенсивні атаки з боку Миколаївки у бік Мирнограда, як варіант — з боку Гродівки у бік Новоекономічного, а також спробують прорватися вздовж залізниці прямо на Покровськ, з боку Новогродівки, — аналізує Машовець. — Спроба зробити це одночасно, навряд чи буде мати місце, адже в такому разі противнику доведеться додатково виділяти сили й засоби зі свого складу для підсилення, а також блокування чи захоплення району села Лисівка та Сухий Яр. Це, очевидно, послабить противника на «напрямку головного удару».
«Найближчим часом ЗСУ відійдуть повністю з північного берега Курахівського водосховища»
Разом з цим на Курахівському напрямку «флангові проблеми» УВ «Центр» передало своїй 51-й ЗВА. На цей час, її сили розподілені на двох окремих тактичних напрямках — Торецькому та Курахівському, які знаходяться, відповідно, на північному та південному флангах всього УВ «Центр».
«Це, скажімо так, достатньо „своєрідне“ рішення російського командування. Адже, по кожному з них окремо 51-а ЗВА противника не може сконцентрувати максимум своїх зусиль, і їй доводиться діяти на цих напрямках лише визначеним комплектом сил й засобів, — пише Машовець. — Зокрема в Торецьку „забивають баки“ пушиліну про „охорону Зеленського“ підрозділи 9-ї та 132-ї омсбр та частини сил 1-ї омсбр. Решта бригад у взаємодії з підрозділами 90-ї тд та частиною сил 150-ї мсд займаються „головним питанням“ — намагаються або притиснути до Курахівського водосховища та оточити наші війська в районі села Курахівка, або просто витіснити їх звідти до рубежу Зоря — Старі Терни».
За словами Машовця, для всієї 51-ї ЗВА це нерівнозначні завдання й на цю мить, очевидно, основні її зусилля концентруються саме на Курахівському напрямку, де її військам доручена відповідальна справа — забезпечити прорив російських військ у Курахове з півночі та сходу.
«Думаю, найближчим часом ЗСУ відійдуть повністю з північного берега Курахівського водосховища й ще дуже „велике питання“ — чи вони будуть обороняти саме Курахове?, — зазначає Машовець. — Принаймні, ключовий вузол оборони, який дозволяв ще більш-менш утримувати територію північніше водосховища (м.Гірник), ЗСУ здали менше ніж за тиждень, з того моменту, як противник взяв Українськ та прорвався у Цукурине».
Морська піхота на Покровському напрямку
Крім цього оглядач у своєму зведенні інформує, що у смузі 2-ї ЗВА противника на Покровському напрямку нібито вже фіксуються підрозділи 61-ї окремої бригади морської піхоти. Машовець зазначає, що це з'єднання ще донедавна було за угрупуванням військ (УВ) противника «Днепр» на Придніпровському напрямку.
«Загалом, вона входить до складу „Северного флота“, яке з лютого нинішнього року увійшло до складу „Ленинградского военного округа“. Так, це та сама „Киркенесская“, яка відома за її неформальним „прізвиськом“ — „белые медведи“, — пише Машовець. — За логікою, саме ця бригада повинна була замість 810-ї обр МП та 155-ї обр МП зараз бігати по Курських лісах, які входять у зону відповідальності УВ „Север“. Однак, її привезли, якщо, дійсно, привезли, під Донецьк. Як на мене, якщо ця інфа відповідає дійсності, це достатньо показово. Адже, якби УВ „Центр“ не відчувала будь-яких складнощів із резервами, то особливої потреби перетаскувати з Дніпра на Донбас цілої бригади морської піхоти не було б».
На додаток, Машовець зазначає, що навіть якщо допустити, що на Дніпрі бригада стала «зайвою», то її, ймовірно, повезли б прямо під Курськ, де, очевидно, командування «штатного» округу цієї бригади відчуває нестачу боєздатної піхоти, а не в тили 2-ї ЗВА на Покровському напрямку.
«Очевидно, потреба УВ „Центр“, й зокрема 2-ї ЗВА, у цьому сенсі, скажімо так „дещо гостріша“ ніж під Курськом. Причому, настільки, що цю обр МП „не довезли“ до Курських лісів, а вивантажили прямо під Донецьком», — додав Машовець.