Павло Матвієнко — екс-поліцейський з Донецької області, ветеран та підприємець. Його рідне село Оленівка, що неподалік від Донецька, окуповане з 2014 року. Тож, чоловік був вимушений переїхати до Києва. Саме тут ветеран започаткував власну справу.
Павло Матвієнко. Фото з відкритих джерел
Чоловік надає в оренду милиці, крісла колісні та інше медобладнання. До старту бізнесу ветерана підштовхнув випадок: поміч другу дозволила подивитись під іншим кутом на можливості для людей з травмами та інвалідністю. Історію ветеранського бізнесу Павла Матвієнка розповіли в Українському ветеранському фонді.
Оленівка — невеличке селище за 20 з гаком кілометрів від Донецька. Саме тут жив та ріс Павло Матвієнко. Як і більшість мешканців Донеччини, чоловік навчався у Донецьку — великому, амбітному, працьовитому. Обрав Павло Академію внутрішніх справ та долучився до правоохоронців. Понад 20 років Павло Матвієно працював у донецькій поліції. Був начальником карного розшуку. Працював у Вугледарі, Волновасі, в Донецьку.
У 2002 році Павло пішов на пенсію та працював у банківській сфері - очолював службу безпеки банків в Донецьку. Але згодом життя Павла Матвієнка, як і усіх мешканців Донеччини, змінилось безповоротно.
2014 рік та вторгнення росіян на українські землі перевернуло усе з ніг на голову. Павло воював на Донбасі, а у 2015 році переїхав до Києва.
«Це була звична історія всіх переселенців, всіх, хто покинув домівки і опинився в іншому місті. Підлікувався, а згодом почав думати, чим займатися далі. Спочатку я працював в охоронній фірмі у банківському середовищі, а потім стався випадок, який змінив усе», — згадує ветеран.
Друг пана Павла потрапив у халепу — зламав ногу. Чоловік подзвонив ветерану та попросив про допомогу. Павло пояснює:
«Мій друг Олексій — тренер. Ми з ним полюбляємо спорт, займаємось. І от одного разу він зламав ногу у спортзалі. Прикра випадковість. Я приїхав до нього. Далі - травмпункт, рентген, гіпс. Привіз його додому, а милиць в нього немає. Та і де їх взяти посеред ночі? І тоді мені в голову така думка закралася — що робити людям, якщо вони не мають коштів купувати нові милиці/колісні крісла та інше, а вони їм потрібні тимчасово?»
Чоловіки придбали 2 пари милиць і вже за тиждень здали перші в оренду. За ними пішла ще одна пара милиць, потім ще, ще і ще. Ветеран сміється, що початок бізнесу був доволі примітивним, але справа пішла вперед.
Робота в охоронній фірмі перспектив не мала. Тож, ветеран разом з товаришем вирішили розвивати власну справу — надавати медтехніку в оренду.
«Так, з тестування бізнесу ми почали переходити до більш серйозного формату. Вирішили спробувати. Ми зробили перший сайт свій, поповнювали асортимент товарів. Усі кошти ми вкладали в закупівлю милиць. Далі вже були перші візки, ходунки… Так і працювали, розвивались», — розповідає ветеран.
Спочатку «Медтехдопомога» працювали лише в Києві, згодом — в Харкові та Дніпрі. Ветеран з партнером знайшли охочих у цих містах, які готові були працювати, надали їм обладнання і справа пішла. А далі… 2022 рік і повномасштабне вторгнення росіян змінило все.
«У те, що повномасштабна війна можлива не вірилось зовсім. У голові просто не вкладалось. У Харкові та Дніпрі ми вимушені були тимчасово припинити діяльність, бо не було кому працювати. А ось у Києві ми були потрібні. Люди масово виїжджали зі столиці, вивозили своїх родичів з інвалідністю, стареньких батьків. Ми просто стояли і видавали, видавали, видавали усе, що мали. Деяким безоплатно. Як ти відмовиш, коли у людини немає грошей, проте є бажання зберегти життя рідних?», — розповідає ветеран про перші дні вторгнення.
Чоловіки волонтерили, допомагали. Пізніше відновили роботу, бо людям потрібне обладнання. Кількість травмованих зросла і серед військових, і серед цивільних. Тож, ветеранська справа Павла Матвієнка була і залишається актуальною. Ба більше, допомогти з милицями чи візками військовим — це власний спосіб засновників «Медтехдопомога» сказати їм дякую за захист.
Бізнес Павла Матвієнка потребував розвитку та підтримки. Сам ветеран завжди шукає можливості: курси для покращення бізнесу, грантові програми. У цьому підприємцю допоміг Український ветеранський фонд.
«Спочатку я скористався можливістю та отримав 20 тисяч відшкодування за придбані нові милиці, а згодом взяв участь у конкурсній програмі #Варто: підтримка ветеранського бізнесу. І ми стали одними з тих, хто здобув перемогу! Ми настільки зраділи, адже тепер ми зможемо більше допомагати людям», — ділиться ветеран.
Кошти ветеран направляє на закупівлю основних засобів. Грант дозволяє компенсувати втрату обладнання після 24 лютого та впровадити нові сегменти в наданні послуг.
" Із новинок у нас гусеничні сходові підйомники. Це такий пристрій з електричним приводом, на який кріпиться крісло колісне, і він допомагає людині підійматися сходами, хоч на 9 поверх. Ми вже отримали 2 підйомники і тестуємо оренду. Такий пристрій коштує понад сто тисяч, а оренда у нас — 30 гривень в день. Так, ціни адекватні: милиці - від 5 до 10 грн за день, крісла колісні - від 25 до 35 грн, медичні ліжка (також дороговартісні) — 30 грн в день. Людям зручно, а ми — перекриваємо низькі ціни об'ємами", — розповідає Павло.
Соціальна складова ветеранського бізнесу — це безоплатні послуги військовим та знижки та особливі умови оренди вразливим верствам населенням. Павло згадує, що вже після старту власної справи, він почав вивчати ринок та конкурентів:
«Проаналізувавши я побачив, що цим займаються великі аптечні мережі, повноцінні великі фірми. І тут з’являємось ми — маленькі, молоді, по пояс нашим конкурентам. Я тоді сказав своєму партнерові: „Якби ми почали бізнес з вивчення ринку, ми б так і не почали власну справу“. Але ми вперті та відкриті усьому новому і почали одразу діяти. І ось, у 2023 році ми вже помітні на мапі Києва».
Знайти бізнес ветерана Павла Матвієнка та інші ветеранські бізнеси можна на мапі ветеранських бізнесів. Ознайомитись з мапою можна тут: https://misto.lun.ua/veteran