Українські священники на фронті виконують важливу роль в період війни, а саме — духовно провадять наших військових. В День капелана розповідаємо про отця Віталія з Костянтинівки, який перебуває з нашими воїнами пліч-о-пліч вже майже 9 років.
Фото: Хайді Левін для The Washington Post
Отець Віталій Кестер став капеланом у 2015-му. Чоловік розповідає, що тоді наші хлопці відстоювали Донецький аеропорт, а перед тим звільнили Костянтинівку і стали базуватися в місті.
«Так вийшло, що кілька отців приїхали в нашу „80-ку“, хотіли освятити каплицю, підтримуючи наших Захисників. Наші хлопці тоді виїжджали в Донецький аеропорт на позиції, — розповідає капелан журналістам Вчасно. — Я був у місті священником, тому отці знайшли мене. Ми усі освятили каплицю, і мені повідомили, що треба тепер нею опікуватися. Це було на 1 поверсі, там був хрест і дві ікони — просто місце, де Захисник міг помолитися в приміщенні, де базувалися воїни».
З того часу отець Віталій став духовним наставником наших бійців. Чоловік розповідає, що за час служіння бували різні випадки, а на його шляху траплялися різні люди. Наприклад, одного разу підійшов хлопець, який сказав, що у світському житті за межами фронту він не надто духовна чи релігійна людина, а тому дуже незручно почувається, коли отець запрошує його бути присутнім на Службі.
«Я йому відповів, що виконую свій обов’язок, а він виконує свій — захисту Батьківщини. І я за нього молюся, стараюся звертатися до Бога, щоб Він його беріг. Тому й кажу йому — якщо будеш мати вільну хвилину, забіжи, помолися. За якийсь час ми з ними ставили вже коляду в цьому батальйоні…»
Фото: соцмережі отця Віталія
Фото: соцмережі отця Віталія
Зважаючи на те, що Кестер — греко-католицький отець, представники московського патріархату були не в захваті від ідеї будувати першу в Костянтинівці греко-католицьку церкву (Святого Миколая, — ред.). Мешканці, до речі, спочатку теж були скептичні до таких ініціатив.
«У мене був випадок, коли йшов чоловік по вулиці, й каже мені: „Что, батюшка, баньку строишь, париться будем?“, — а я церкву будував. Люди ставилися з презирством. Населення тут просто було виховане без духовних цінностей і відповідної культури. Однак вже з повномасштабною війною, коли російськомовне населення зрозуміло, що їх обстрілюють, знищують, тоді й пішли шукати правди до Бога».
Серед військових теж було багато питань і звернень. Капелан, своєю чергою намагався підтримати та шукати відповіді на них разом.
Фото: Хайді Левін для The Washington Post
Фото: Хайді Левін для The Washington Post
«Звісно, багато мені ставили питання «Отче, а ми йдемо-вбиваємо». Я відповідав: «Ти виконуєш обов’язок захисту, ми окупантів не просили, щоб вони йшли на нашу землю, не просили, щоб вони окуповували території й знищували землі. То хто захистить невинних?» Не з ненависті треба знищувати ворога, а з любові до тих, кого ти захищаєш. Це трохи інша позиція, бо людина, що гнівається, вона уражена тим злом, які виходять з дій агресора, а та людина, що захищається від ворога, вона захищена правом любові. В мене були різні випадки, були дуже важкі моменти, коли загинуло багато хлопців наших, треба було підтримувати людей. Я з ними спілкувався.
Коли приходиш в кімнату, де раніше було 40 людей, а зараз сидить 3, то і сам відчував великий духовний біль і важкість. Але я знаю, що вони не загинули, Бог приготував їм вічну нагороду".
Фото: соцмережі отця Віталія
Фото: соцмережі отця Віталія
Нещодавно у отця Віталія сталося горе — його рідний дім у Костянтинівці згорів. На щастя, він та його родина в цей момент були не в місті, однак житло сильно постраждало, і тепер потребує відновлення.
Сам отець пояснює, що не впевнений, що насправді там сталося, не виключає того варіанту, що причиною могли стати вороги. Ще один із варіантів — перенавантаження енергосистеми.
Домівка була не просто місцем проживання родини отця, а ще й волонтерським центром та, часто — прихистком для інших волонтерів і поїздок з вертепом. Сам священник каже, що за зимовий період відремонтувати житло точно не вийде, а тому чекатиме до весни. Йому потрібна фінансова підтримка, бо роботи багато, а ситуація в місті наразі складна.
Якщо ви маєте бажання фінансово допомогти родині капелана, переходьте за реквізитами:
5168 7427 2426 4126
або
4149 6293 4228 4254
Фото: соцмережі отця Віталія
Фото: соцмережі отця Віталія
Фото: соцмережі отця Віталія
Фото: соцмережі отця Віталія
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!