“Рятуючи підірваних і обморожених”: як працює прифронтова лікарня на Донеччині в умовах зими, “мінних травм” і літаючих ракет

Сьогодні Донеччина – найгарячіший напрям фронту, проте у прифронтових містах і селищах досі живуть тисячі людей, які не бажають покидати “рідні стіни” попри небезпеку. У прострілюваному Краматорську пацієнтів у місцевій Третій лікарні через це не зменшилось, – як кажуть лікарі, “відвідуваність – на рівні з довоєнним періодом”. 

“Рятуючи підірваних і обморожених”: як працює прифронтова лікарня на Донеччині в умовах зими, “мінних травм” і літаючих ракет/ фото ІА "Вчасно"

Ганна Щербак, медичний директор з хірургічного профілю лікарні Краматорська Ганна Щербак, медичний директор з хірургічного профілю лікарні КраматорськаВ умовах постійних обстрілів, життя “по сусідству” з ракетами лікарям усього за кілька днів, починаючи з 24 лютого, довелося вивчити нові підходи до лікування та сортування поранених пацієнтів – зокрема й тих, хто підірвався на мінах.

Ганна Щербак, медичний директор з хірургічного профілю лікарні, пояснює: Краматорськ – місто, яке вже стикалося з військовими діями ще у 14 році. Однак тоді масштаби війни були зовсім інші. Натомість зараз медики лікарні бачать такі травми, про які у мирний час “читали лише в інститутах у книжках”. 

“Одна з цих нових для нас травм – це мінно-вибухова. Перших постраждалих із цим пораненням ми приймали вже 29 лютого. Складність була в тому, що коли в лікарню потрапляють одночасно десятки поранених – доводиться обирати, кому надавати допомогу в першу чергу, кому в другу, кому – в третю. Ці протоколи міжнародні, але переналаштуватися на них було доволі складно – нам, лікарям, хотілося допомогти відразу всім. На жаль, усім відразу ми не могли допомогти, щоб не втратити іншого пацієнта, складнішого”, – пригадує лікарка. 

“Нові умови роботи витримали не всі”

Після 8 квітня, коли росіяни завдали удар “Точкою У” по вокзалу, персоналу лікарні у Краматорську значно поменшало Після 8 квітня, коли росіяни завдали удар “Точкою У” по вокзалу, персоналу лікарні у Краматорську значно поменшалоВід самого початку повномасштабного вторгнення росії Краматорськ став прифронтовим містом, в яке неодноразово прилітали ворожі снаряди. Один із них 8 квітня, яким окупанти вдарили по залізничному вокзалу, забрав життя 57 людей, тоді як на вокзалі понад 4 тисячі осіб чекали на евакуаційний потяг. Того дня лікарі Третьої міської лікарні Краматорська за один день прооперували понад пів сотні пацієнтів, понад кілька сотень постраждалих – оглянули та надали потрібну нехірургічну допомогу. 

“Після 8 квітня, коли росіяни завдали удар “Точкою У” по вокзалу, персоналу значно поменшало. Основна частина лишилася, але не всі – зокрема й через те, що після прильоту по вокзалу багато поранених пройшло через нашу лікарню. 67 осіб у нашій лікарні було прооперовано – лише за один день. Перші пацієнти були у нас уже через 15 хвилин після вибуху, наша лікарня першими приймала їх, оскільки найближче розташована до вокзалу. Тоді усі поверхні – і операційні, й перев’язувальні – були зайняті пораненими. Нам приїжджали на допомогу наші колеги та військові лікарі, медики з інших міст. 

Перший “удар” взяли на себе ми. Це витримали на всі – найтяжче ця ситуація далася “середньому” персоналу, оскільки й візуально, й морально було дуже важко, особливо коли серед поранених були діти”, – пригадує медичний директор з хірургічного профілю.

“Після евакуації пацієнтів не меншає”: щоденна робота Краматорської лікарні в умовах війни

Хоч основна хвиля переселенців “відбула” з Краматорська ще влітку, все ж зараз пацієнтів у Третій міській лікарні не меншає. Журналістам “Вчасно” Ганна Щербатюк розповідає, що віднедавна довелося розширити педіатричне відділення. Відділення неврології на сьогодні теж має багато хворих, хоч поки що лікарям не довелося збільшували кількість ліжко-місць. 

“Мінно-вибухові травми у нас зараз не найпоширеніші, але досить поширені. При тому і внаслідок ракетного обстрілу, артобстрілу й через те, що люди на вже звільнених територіях наступали на міни або біля них. Але нікуди не поділися й інші хвороби – люди й далі потрапляють до нас і з кровотечами, і з непрохідністю, з коронавірусом, простудою тощо. Але категорії хвороб додалися, інші нікуди не поділися. 

Хоч основна хвиля переселенців “відбула” з Краматорська ще влітку, все ж зараз пацієнтів у Третій міській лікарні не меншає Хоч основна хвиля переселенців “відбула” з Краматорська ще влітку, все ж зараз пацієнтів у Третій міській лікарні не меншаєКрім того, на жаль, збільшилася частка “важких” пацієнтів – які до останнього чекають, що все мине самою собою, але ситуація лише погіршується. Хтось вважає, що не час своїми проблемами “обтяжувати” інших, багато стареньких лишилося у селах на самоті – і вони просто самостійно не усвідомлюють, що їм уже час до лікаря, тому що ситуація зі здоров’ям погіршується, оскільки старенькі все “списують” на вік. До таких пацієнтів “швидку” часто викликають сусіди – і це добре, бо ще не запізно”, – пояснює Ганна Щербак. 

Перші жертви холодів і морозів

Зараз до лікарні у відділення педіатрії вже почали потрапляти перші пацієнти з обмороженням. Це не масові випадки, але такі пацієнти вже є. Деяких привозили зі звільнених територій, де вони ховалися у підвалах, виживали без засобів до існування. 

“Таких пацієнтів привозять нерідко і з запущеними наслідками голодування. А були й наші, краматорські, без місця проживання. Вони інколи теж мають обмороження”, – додає лікарка.

Морально-психологічний стан населення, каже Ганна, став значно стійкішим, аніж у перші місяці війни. Зараз у штаті лікарні є лікар-психолог, який працює з усіма, хто потребує такої допомоги, але таких пацієнтів небагато – значно більше нервових зривів траплялося на початку повномасштабного вторгнення. Проте в умовах війни значна увага приділяється людям, які жили на тимчасово окупованих територіях – тому що їхнє лікування займає набагато більше часу та зусиль.

“Зараз ми нервових зривів майже не фіксуємо – люди пристосовуються до всього, навіть до таких умов. Тому психологи з ними не так багато працюють. Але до нас потрапляють найважчі пацієнти, запущені, і в них, звісно, лікування займає набагато довший період. Не завжди воно навіть закінчується у нашій лікарні – інколи доводиться відправляти людей на евакуаційному потязі, якщо потрібне лікування вищого рівня або пацієнт потребує довгострокового лікування. Бо ми не можемо дозволити собі заповнюватися повністю – перебуваємо не так далеко від лінії фронту, тож повинні бути вільні місця для масового потрапляння хворих, хоч у нас і  є можливість розгорнути додаткові ліжко-місця у випадку критичних подій”, – каже Ганна Щербак.

“Тривога – не причина перервати операцію. У нас є обов’язки”

В умовах сьогодення кожна повітряна тривога – сповіщення про те, що росіяни вкотре готові влаштувати теракт у будь-якому українському місті. Проте нерідко під час тривог у лікарні відбуваються операції – і медпрацівники не відходять від пацієнта, що б не трапилося.

“Наші лікарі під час повітряної тривоги операцій не припиняють. Наскільки ми могли – максимально убезпечили наші операційні: заклали вікна мішками, дистанціювали операційні столи подалі від вікон, також у нас є автономне електроживлення. Звісно, ніхто не буде відволікатися від операції, тому операції тривають. А інших пацієнтів під час тривог ми виводимо у сховище, де вони перечікують загрозу”, – розповідає медпрацівниця. 

Лікарка додає: зараз у медзакладі працюють ті, хто витримав навантаження пацієнтами, понаднормовий графік і моральну тяжкість роботи. Як зауважує медична директорка з хірургічного профілю, медзаклад на тепер не планує евакуюватися чи виїжджати – кожен розуміє, що від нього залежить життя не одного донеччанина, і рятувати життя людей – головне завдання, яке перед собою ставлять медики. 

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev