Фото: Evgeniy Maloletka/AP
*Цей матеріал містить інформацію, яка може шокувати
Багато маріупольців, які змогли виїхати з рідного міста, не можуть усвідомити, що вони в безпеці. Їхні долі скалічені. Оговтатися від пережитого жаху неможливо. Забути ніколи не вийде. Ці люди — свідки жорстокого вбивства Маріуполя та його жителів російською федерацією.
Історії врятованих із влаштованого росіянами пекла на Землі публікує волонтерка з Дніпра Софія. Вона працює у штабі для біженців та ділиться зі світом правдивими, а від того особливо страшними розповідями маріупольців. Одна з них — підприємниці, якій дивом врятувалася завдяки українським військовим.
«В очах порожнеча, тільки пропонуєш допомогти, люди не можуть стримати сліз, я обійняла жінку. Від втоми та напруги вона почала падати і втрачати свідомість. Принесли їй води, вона трохи відійшла і продовжила. Каже: у мене був бізнес, було життя, а через кілька днів я вже бачила понівечені тіла», — описує Софія зустріч з жінкою.
Далі наводимо історію героїні, переказану волонтеркою:
«Вони ховали людей у дворі, росіян не забирали, і їхні тіла розтягували тварини.
Щомиті молилася про те, щоб діти вижили… їжі немає, води немає. Підвал, у якому сиділи, знайшли випадково, коли перебігали між бомбардуваннями. Сирий, і був чутний писк щурів.
Вона розповіла, як притискала дитину і як не спала жодної секунди, іноді від безсилля вимикалася. Їх завалило і кричати було небезпечно, російські солдати просто вбили б, заради задоволення вбили… їм подобається відчуття влади, вони впиваються людським горем. Від голоду вже були різні думки, такі як убити і з’їсти собаку, щоб протриматися ще кілька днів. Вона була вже готова, але раптом почула: «Є хто живий?», думала що це галюцинації, але ні. Це були військові, які їх відкопали і допомогли виїхати з пекла. 14 людей їхали в одній машині, сидячи один на одному…
«Софія, ми всі повірили в Бога», — каже вона.
Вони й досі не розуміють, що вже у безпеці. Стискають пляшку води і постійно гірко плачуть.
Це все скалічене життя наших людей, наших українців… Маленькі діти бачать сотні понівечених трупів і частини людських тіл. Як жити далі?".