Нині, так і не відкритий офіційно, сквер в окупованому Сєвєродонецьку приходить в занепад. Більша частина рослин загинула, клумби поросли бур’янами, а доріжки понівечені вирвами від снарядів. Стели з фотографіями загиблих боронців Луганщини побитими лежать на землі.
Колаж з фото Сєвєродонецьк онлайн та з соцмереж
Центральний сквер у Сєвєродонецьку на Луганщині від моменту створення у 1958 році носив ім'я радянського письменника Горького. Тривалий час він, захаращений та занедбаний, був улюбленим місцем місцевих маргіналів, мав дурну славу серед містян та використовувався здебільшого для вигулу собак. У 2020 році парк перейменували на честь Героя України. Натепер окупанти фізично нищать його.
У 2021 році сквер було вирішено реконструювати. За 15 мільйонів бюджетних гривень було здійснено санацію зелених насаджень, а територію скверу повністю переплановували. Замість старого асфальту доріжки вимостили плиткою, встановили нове освітлення, лави, альтанки, на місцях вирізаних старих аварійних дерев висадили нові рослини з врахуванням розробленого ландшафтного плану.
Платники податків оплатили також облаштування майданчика для проведення відкритих дискусій просто неба та сцени для проведення міських заходів. Пам’ятник засновнику соціалістичного реалізму вирішили не зносити, а, навпаки, реконструювати.
Так сквер виглядав у грудні 2021 року:
Згідно з пропозицією Комісії з питань вшанування видатних подій та увічнення пам’яті видатних осіб на території Сєвєродонецька, скверу було присвоєно назву «Сквер імені Сергія Губанова». Офіційного відкриття скверу так і не відбулось через повномасштабне вторгнення росіян з подальшою окупацією області.
Сергій Губанов — легендарний командир батальйону «Луганськ-1» (з листопада 2015 по 22 травня 2020 року), уродженець Кадіївки (колишній Стаханов), міліціонер, а згодом і поліцейський, який без вагань став на захист України. У 2014 році він звільняв Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Щастя та протистояв ворогу навіть в статусі командира батальйону аж до самої смерті, виходячи на бойові завдання разом з підлеглими.
Комбат Сергій Губанов / фото з відкритих джерел
20 травня 2020 року у районі села Трьохізбенка Новоайдарського району Губанов та ще троє бійців батальйону виконували завдання командування штабу операції Об'єднаних сил. Група підірвалася на розтяжці. Всі отримали осколкові поранення. Сергій, який завжди, йшов першим, взяв на себе більшу частину осколків та помер під час евакуації. Троє поранених бійців, яких Губанов фактично врятував, вижили. Сергій Кисленський — один з них. Сквер імені свого командира відвідати він встиг до окупації Сєвєродонецька рашистами.
«Сквер був потрібен безумовно. Таким чином ми увіковічили пам’ять про Героя України. Такі сквери пам’яті, назви вулиць, шкіл, мають бути присвячені кожному, хто віддав життя за нашу країну, — каже журналістам „Вчасно“ Сергій. — Я встиг побувати в сквері до того, як був змушений поїхати з міста, проте так і не дочекався офіційного відкриття, адже місцева влада чекала для нього гарної погоди».
Нині, так і не відкритий офіційно, сквер в окупованому Сєвєродонецьку приходить в занепад. Без поливу влітку минулого року більша частина рослин загинула, клумби поросли бур’янами, а доріжки понівечені вирвами від снарядів. Стели з фотографіями загиблих боронців Луганщини, встановлені на Алеї Слави Героїв АТО/ООС, побитими лежать на землі.
Фізичне руйнування та знищення рашистами таких об'єктів пояснює Олександр Биков, ексбоєць батальйону «Луганськ-1», ексспецпризначинець, а нині артилерист Збройних Сил України.
«Коли ми творили декомунізацію, ми не воювали з пам’ятниками та назвами вулиць. Ми, як археологи, відкопували свою історичну державу від попелу „совка“, який хотів знищити Україну, її національну аутентичність, і на цьому місці побудувати російську периферійну провінцію, — каже нашим журналістам Олександр. — Москальська логіка дуже проста: все, що не російське — має бути знищене та перетворено на російське. На всій території колишнього „совка“, чи російської імперії. Те, що вони роблять з нашими парками, названими іменами наших Героїв — це продовження ідеологічної війни, адже по російській тоталітарній доктрині, героїв та ідеологію призначають тільки у кремлі. Жодна нація не може мати власних героїв, окрім утверджених у москві. Національні Герої можуть бути тільки у вільних державах».
Так зараз виглядає сквер ім. Губанова у Сєвєродонецьку / фото з соціальних мереж
Цей матеріал було створено інформаційним агентством «Вчасно» в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю ІА «Вчасно» i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру.