Старобільські зрадники, які проміняли Україну на допомогу рф: хто ті четверо колаборантів, яким вручили підозри?

«Цим старобільским зрадникам та колаборантам вже офіційно повідомлено про підозри за різними частинами ст. 111−1 Кримінального кодексу України. На жаль, в переліку є особи, яких поважало майже все місто. Проте ці люди мали шанс відмовитися від співпраці з окупантами й надалі зберегти своє добре ім'я», — зазначають у місцевому телеграм-каналі.

Зрадник № 1: Биков Вячеслав Дмитрович

Народився колаборант 7 листопада 1958 року. Раніше він був простим лікарем у старобільській лікарні, але при новій владі обійняв посаду «головного лікаря».

У 2010 році він майже отримав депутатський мандат у складі «партії регіонів», однак 5 листопада був обраний у відділ освіти Старобільської міськради. На той момент він був головним лікарем медзакладу, який тепер очолив завдяки підтримці окупантів.

У повістці про виклик під час здійснення досудового розслідування зазначено, що В’ячеслав Биков на підставі статей 133, 135 і 278 КПК України зобов’язаний з’явитися о 12−1 годині дня до слідчого відділу Старобільського РУП ГУНП в Луганській області у Дніпрі. Він мав це зробити 18, 19 та 20 травня, щоб отримати повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 111−1 (Державна зрада). До речі, справу відкрили ще 9 квітня 2022 року. Колаборанта мають допитати як підозрюваного та провести разом із ним слідчі та процесуальні дії.

Зрадниця № 2: Михайлова Людмила Олександрівна

Колаборантка з Новопскова Старобільского району нині працює в «прокуратурі лнр». Раніше жінку вже оголошувала у розшук Служба безпеки України (також за державну зраду), однак нині вона вже зазначена як особа, яка уже не розшукується. Її сторінку також вилучили з бази даних людей, яких розшукує СБУ.

Будь-яка інформація про колаборантку нині видалена, а її сторінка у соцмережі «Фейсбук» недоступна.

У повістці, яку вона отримала, зазначено, що кримінальне правопорушення, в якому вона підозрюється — це добровільне зайняття будь-якої посади в незаконних судових та правоохоронних органах (ч. 7 статті 11−1 ККУ). Жінка мала приїхати в Київ на допит до прокурора Володимира Ковальова та мати при собі документи.

Зрадник № 3: Нещерет Олександр Володимирович

Колишній директор Старобільского окружного районного суду також обрав сторону ворога, за що йому інкримінували підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 статті 111 ККУ (Державна зрада). На нього кримінальне провадження завели ще 18 квітня. А 17 травня він мав з’явитися на допит та слідчі й процесуальні дії разом із документами.

Відомо, що раніше Олександр Нещерет займався у Старобільську роздрібною торгівлею. Зокрема, продавав залізні вироби, будматеріали та санітарно-технічні вироби в спеціалізованих магазинах.

За даними Державної судової адміністрації, Нещерет Олександр бере участь в одній судовій справі: № 431/3411/21, в якій є правопорушником. Справа зареєстрована в Старобільському районному суді Луганської області.

Зрадниця № 4: Ложечка Анна Олександрівна

Раніше — українка, а тепер колаборантка стала начальником відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості. Разом із чоловіком, який також перейшов на сторону окупантів, вони зрадили присязі України та почали працювати в «міліції ЛНР». Головні обов’язки — фабрикування справ проти українців, які не відмовляються від своїх патріотичних поглядів, і допомога у знущаннях з місцевих із проукраїнськими поглядами.

До речі. за жінкою «закріплена» справа ще 2018 року, коли Крутько Олександр довів до суду провадження, в якому звинувачував колаборантку у тому, що вона перешкоджає йому користуватися його квартирою та земельною ділянкою.