Терор як частина «доктрини Герасимова» та міксування ракет: думка експертів щодо тактики російських обстрілів

Очевидно, що російське командування повітряно-космічних сил чітко знає, куди і коли бити, щоб досягнути бажаного ефекту, і має відповідний план. Тобто, це означає, що в них є відповідні джерела інформації, в тому числі в режимі онлайн, стосовно стану нашої інфраструктури та динаміки її відновлення, вважає військовий експерт Костянтин Машовець. 

«Жиденький налёт», на мою думку, обумовлений не структурою та обсягами запасу ракетного озброєння росіян, а в першу чергу його вибірковістю стосовно наряду сил й засобів повітряного нападу, виділених для удару і обраною методологією прориву системи ППО України... (тобто, це означає, що вони ґрунтовно та детально вивчають нашу систему ППО і загалом систему захисту нашої цивільної інфраструктури)», — заявляє експерт. 

На його думку, розрахунок свого власного «ракетного запасу» — вторинний фактор, яким росіяни керуються у визначенні складу та розміру засобів повітряного нападу, призначених у той чи інший удар. А той факт, що при організації та проведенні цих ударів, вони достатньо часто не влучають по обраним цілям та об'єктам, а влучають по мирним громадянам України, що призводить до численних жертв серед них, зовсім не розглядається російським військовим командуванням як фактор, що суттєво заважає досягненню «поставленных задач», зокрема з руйнування енергетичної інфраструктури України.

«Більше того, в окремих випадках, російське військове командування цілком свідомо спрямовує ракетні удари проти цілей та об'єктів, при враженні яких вірогідність загибелі мирного цивільного населення України не просто зростає у рази, а є майже гарантованою. Тому, очевидно, що у цих випадках ми можемо вести мову про свідому реалізацію росіянами елементів стратегії ведення війни, які очевидно заздалегідь передбачають порушення міжнародних правил та законів війни», — заявляє Машовець. 

Цілеспрямований удар росіян по будинку в Дніпрі 14 січня / фото: Дніпропетровська ОВА

Експерт вважає, що російське військово-політичне керівництво розглядає питання руйнування та знищення нашої критичної інфраструктури, зокрема енергетичної, як завдання саме стратегічного рівня, успіх у виконанні якого здатний суттєво вплинути на загальний перебіг війни та розтягнути його в часі. 

Також, пише Костянтин Машовець, стає очевидним головний сенс їхньої стратегії ведення війни на середньо-строкову перспективу, де є три ключових елементи, а саме:

• створити шляхом мобілізаційних заходів масову Сухопутну армію (мета очевидна, поки — ведення стратегічної оборони та одночасне створення і накопичення стратегічних резервів, а в подальшому явно — черговий стратегічний наступ);
• перевести економіку, соціальну, інформаційну та інші сфери країни, а також дер-апарат (вертикаль влади) «на військові рейки»;
• зруйнувати (або краще сказати — нанести критичну шкоду) аналогічним стратегічним елементам противника (тобто Україні, при можливості, й нашим союзникам), щоб позбавити , принаймні, на середньо-строкову перспективу засобів та можливостей вести довготривалу війну на виснаження.

Іван Киричевський, експерт Defense Express, вважає, що рашисти прагнуть вдосконалити свій формат ракетних обстрілів, щоб меншою кількістю крилатих ракет досягти значно вищого результату. Тому замість спроб фізично знищити нашу енергосистему вони намагатимуться бити по нашій енергетиці так, щоб це давало каскадний ефект по іншим секторам економіки, наприклад — промисловості чи транспорту. 

«Зменшення кількості крилатих в одному залпі може означати й зменшення інтервалів між обстрілами. Наприклад, росіяни вчора відстріляли лише 21 дозвукову крилату ракету типів Х-555, Х-101 та «Калибр», і це та кількість, яку вони цілком можуть виготовити лише за півмісяця роботи. Тим більш, половина січня минула, і в орків було достатньо часу на виробництво крилатих ракет до нової атаки», — пише Киричевський. 

Ще однією небезпекою, на якій експерт ставить окремий акцент — так звана «доктрина Герасимова», яка передбачає поєднання військових та невоєнних методів для «ураження противника». Адже вчора це проявилось дуже яскраво, коли паралельно з ракетною атакою пішли і «вкиди» в інфопростір, на котрі повелись навіть чисельні наші громадяни. 

«Врешті, терор проти мирного населення — це теж «невоєнний» метод, за класифікацією росіян», — наголошує експерт.

Крім того, росіяни почали активніше «міксувати» кількість ракет в одному залпі — окрім дозвукових крилатих ракет великої дальності, було п’ять Х-22 та навіть десять радянських Х-59 для тактичної авіації і невідома кількість ракет до С-400. Киричевський пояснює небезпеку кожного виду:

«Найбільш смертоносна — саме Х-22, котра несе бойову частину масою аж 950 кг (найбільше серед усіх ракет росіян), має скажену швидкість польоту майже до 5000 км/год та шалену довжину корпусу аж до 11 метрів (що дає їй величезну кінетичну енергію).

Ракета Х-22 / фото: Фокус

Радянська Х-59 — це щось на кшалт «літаючого мопеда», тільки із масою боєзаряду в чотири рази більшою (150 кг), та дальністю стрільби до 150 км. Схоже, саме тому росіяни їх вчора й відстріляли так нетипово багато — аж 10 одиниць за один раз.

Ракета Х-59 / фото з відкритих джерел

Головна небезпека від зенітних ракет 48Н6ДМ (або ж інших ЗКР, що можуть відстрілюватись із С-400 та С-300) — їх боєголовка складається із міксу вибухівки та декількох тисяч спеціально виготовлених уламків, і при застосуванні саме по наземним цілям виходить щось на кшалт «бомби палестинських терористів», де головна небезпека — саме від уламків, які розкидала вибухівка.

Ракети 48Н6ДМ / фото: defence-ua.com

Тільки відмінність у тому, що така «бомба» прилітає із настільки великою швидкістю, що ніякий «Залізний купол» не прикриє. Тому для жителів Києва та інших міст в 200-км зоні до кордону з Білоруссю небезпека під час повітряних тривог стає в рази більшою».

Він підсумовує: ставити питання «а на яку кількість обстрілів у росіян залишилось ракет» уже сенсу нема.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!