У Мирнограді запроваджують нові підходи при роботі із дітьми з особливими освітніми потребами

Комплекти спеціальної літератури є у кожному навчальному закладі. Ці книжки дозволяють дітям з порушеннями мовлення навчитися говорити та розуміти мову інших людей. Олеся Супрун виховує сина Максима. Хлопцю вісім років, але він до школи ще не ходить, а навчається в інклюзивній групі дошкільного закладу, бо він тільки вчиться говорити. Завдяки спеціальним книжкам, які нещодавно з’явились у місцевих освітніх закладах, такі діти, як Максимко, можуть комунікувати із співрозмовником та розвивати мовлення.

«Ми тільки починаємо роботу з цими книжками. В силу того, що в мого сина розлад рецептивного мовлення та недовготривала концентрація уваги, робота з книгами взагалі, і такого формату теж, зводиться лише до розглядання ілюстрацій, картинок та невеличких коментарів про них. І це дає результати. Він залюбки розглядає картинки і потім коли бачить ці предмети вдома чи на вулиці, то розуміє що перед ним і для чого це потрібно», — розповідає Олеся Супрун.

«З такими дітьми педагоги переважно працюють індивідуально — проводять корекційно-розвиткові заняття. Але завдяки новим книжкам, які, до речі виготовляють в Україні, маленькі мирноградці вчаться говорити та розуміти мову», — розповідає Наталя Аутка, викладачка-дефектологиня.

«Це такі діти, які швидко втомлюються, в яких є багато когнітивних порушень. Це особлива пам’ять, особливе мовлення, отже вони потребують специфічного навчання. Їм потрібно неодноразово повторювати. Мої учні краще сприймають інформацію візуально. І для них дуже важливо кожне слово підкріплювати малюнками. І завдяки тому, що ця книжка розроблена таким чином, що всю історію можна розкласти малюночками, дитина швидше починає сприймати мовлення, швидше розвивається. Звісно, буває таке, що діти взагалі не говорять, але, завдяки таким заняттям, вони можуть хоча б показати, чого вони хочуть, що їм цікаво тощо».

У Мирнограді працює інклюзивно-ресурсний центр. Тут не лише проводять заняття з дітьми з особливими освітніми потребами, а ще організовують тренінги для вчителів, які працюють в інклюзивних класах, та їхніх асистентів. Їм розповідають про особливості розвитку дітей з певними порушеннями, про форми та методи роботи з ними, а саме, як доносити інформацію таким дітям, як перевіряти засвоєний матеріал. Аби забезпечити належні умови функціонування інклюзії у закладах освіти та якісну підготовку педагогів, які працюють із дітьми з ООП, ініціативна група подала заявку до ПРООН і виграли мінігрант, що проводився у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, на придбання цієї спеціалізованої літератури.

Для забезпечення конституційного права кожної дитини на освіту у поточному навчальному році у закладах дошкільної освіти міста створено шість інклюзивних груп для дітей з ООП та функціонують сім спеціальних груп, а у закладах загальної середньої освіти для 38 дітей з особливими освітніми потребами — 27 інклюзивних класів. Про це розповіла спеціалістка відділу освіти Мирноградської міськради Лариса Суховерхова.

«Запровадження інклюзивного навчання забезпечує дітям з ООП відповідні їхній віковій категорії рольові моделі поведінки та спілкування в особі однолітків, створює можливості для навчання у реалістичному середовищі, дає змогу підвищувати самооцінку й відчувати себе частинкою цілого, допомагає формувати комунікативні та соціальні навички, розширює можливості для налагодження нових дружніх стосунків. Набуття здоровими дітьми досвіду у спілкуванні з дітьми з певними порушеннями дає можливість опосередкованого виховання доброти та милосердя, формування гуманного світогляду. Діти вчаться бачити людину, а не її порушення. Інклюзія в освітніх закладах дає змогу зрозуміти потреби й здібності усіх учнів, забезпечує відображення істинного розмаїття громади», — підкреслила пані Лариса.

Вигравши грант від ПРООН, освітяни Мирнограду відчули, що їхні ініціативи є кому підтримувати і є кому користуватися ними. Пані Лариса також розповіла, що вони планують розробляти також й інші проєкти для розвитку інклюзивної освіти у місті.

Матеріал підготовлений у межах проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик», що реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.