Замість звичайних лекцій дітям показують, як працює пожежна машина та розповідають, як діяти під час надзвичайної ситуації. Також вони грають в інтерактивну вікторину. Третьокласник Артем Гаврильченко вперше на такому занятті. Каже, не очікував, що буде настільки цікаво і зрозуміло.
«Я не очікував, що покажуть, як працює пожежна машина та як вона влаштована. Наприклад, той же самий вогнегасник, або пожежні рукави. Мені це дуже сподобалося. Мене це вразило тим, що це було несподівано. Тому що я думав, що нам тут все тільки розповідатимуть. А тут, як кажуть, до всього можна торкнутися. Це класно, адже коли наглядно все показують, стає зрозуміліше, як воно працює. І якщо хтось збирається стати пожежником, то він вже буде знати, як все влаштовано».
Рятувальники не тільки показали школярам спеціальний автомобіль, а й продемонстрували його можливості з гасіння вогню. Заодно і нагадали, як не допустити пожежі, та що робити, коли вже щось загорілося.
«Це дуже важливо, адже через дитячу безтурботність, нерідко трапляються складні пожежі», — каже головний інспектор із запобігання надзвичайним ситуаціям Бахмутського районного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій Станіслав Балдін.
«Робота з дітьми — це один зі головних напрямів нашої роботи. Навчати цим правилам треба змалечку. Бо вони таким чином запам’ятовують елементарні правила, які зможуть використовувати. Спілкуватися з дітьми нелегко, бо вони ще не повністю розуміють правильність своїх дій і на завжди розуміють наслідки порушень правил пожежної безпеки».
Також дітям запропонували онлайн-вікторину — вони отримували питання та давали відповіді за допомогою планшетів. Старшокласники за допомогою спеціальних програм намалювали деталі для пожежних і рятувальних машин.
Коли їх роздрукують на власному 3D-принтері, малеча зможе не тільки зібрати їх, але і грати та пригадувати правила пожежної безпеки. Таку ідею запропонувала місцева вчителька та громадська діячка Наталія Тищук.
«Засоби, якими зараз ми володіємо, вже застарілі для дитячого сприйняття, тому часто їм не дуже цікаво. Потрібно володіти новими технологіями і бути на одній хвилі з дітьми, розуміти їхні інтереси та приймати їх вибір. А головне — потрібно давати їм інноваційні інструменти. Діти зараз краще сприймають те, чим вони безпосередньо користуються. Це інтернет, гаджети, рухливі ігри. Старшим дітям також не цікаво просто подивитися пожежну машину. У межах цього проєкту їм потрібно проаналізувати, що там всередині, виготовити на принтері власні іграшки-модельки, можливо, навіть, розробити власні правила, а малеча зможе цим гратися».
Нові підходи, запропоновані педагогами, рятувальники схвалюють. Кажуть, що вперше бачать такий незвичний підхід до уроків безпеки.
«Я нещодавно дізнався про таку програму і вважаю, що вона буде корисною та успішною, адже дитина запам’ятовує інформацію в інших вимірах та мислить іншими категоріями, ніж дорослі. Такі заняття розвивають логіку, і діти вже розуміють не лише те, що не можна бавитися сірниками, а і яку небезпеку це принесе, і як складно буде потім рятувати життя людей».
Аби втілити цей проєкт у життя Наталія Тищук написала заявку на міні-грант до ПРООН, що проводився у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру, завдяки якому закупили нові планшетні комп’ютери і 3D-принтер.
За словами вчительки, це не перша ініціатива і не остання, адже люди потроху стають активнішими та долучаються до такої громадської діяльності.
«У нас є коло однодумців, і активних мешканців міста, які один одному допомагають, відкривають свої соціальні майстерні, куди можна звернутися по допомогу. Ми будемо невдовзі разом виготовляти, так звані, „бібліо-шпаківні“. Тобто наші волонтери разом із дітьми створять декілька поличок для книг, і розмістять їх по всьому місту, а містяни зможуть обмінюватися книгами. Такі невеликі спільні активності об’єднують людей. Головне, щоб люди бачили, що від цього є результат», — каже пані Наталія.
Соледар місто невелике, тому навіть маленькі інфраструктурні зміни тут відчутні та помітні. Активісти впевнені, що такими невеликими кроками разом вони зможуть змінити якщо не всю інфраструктуру міста, то хоча б покажуть людям, що все залежить від них самих.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Підсилення потенціалу ОГС у здійсненні аналізу, моніторингу та оцінки громадських ініціатив та поширення кращих практик», що реалізується ГО «Точка доступу» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.