Від допомоги до кримінальних справ: як громади Луганщини підтримали Сили захисту на понад 2,5 мільярди

Упродовж 2022−2025 років військові адміністрації Луганської області спрямували на потреби Збройних сил України, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, СБУ, ДСНС та інших формувань понад 2,5 млрд грн. І хоча на початковому етапі повномасштабної війни така допомога справді виглядала як щира й необхідна ініціатива, з часом закупівлі перетворилися на масштабну систему витрат, у межах якої дедалі складніше відрізнити реальну підтримку фронту від можливих схем освоєння бюджетних коштів.

Редакція «Вчасно» проаналізувала фінансування оборонних потреб військовими адміністраціями Луганщини, щоб з’ясувати, хто і як підтримував армію, — і яка частина цієї допомоги згодом опинилася в полі зору правоохоронних органів.


Схема фінансування

Підтримка військових підрозділів з боку громад Луганщини — це не разові «пожертви», а системний бюджетний механізм. У більшості випадків він реалізується в межах Програми шефської допомоги військовим частинам та правоохоронним органам.

Правова база цієї програми дозволяє місцевій владі фінансувати потреби закріплених підрозділів коштом місцевих бюджетів. В умовах воєнного стану така допомога оформлюється як цільова програма, що затверджується начальником відповідної військової адміністрації.

На практиці громади Луганщини використовують кілька механізмів підтримки — часто в поєднанні між собою. Найпоширеніший із них — субвенція з місцевого бюджету державному бюджету. У цьому випадку кошти перераховують військовим частинам, а закупівлі здійснюють безпосередньо самі одержувачі.

Другий механізм — дотації до обласного бюджету, які надаються за окремими дорученнями Луганської ОДА з подальшим централізованим фінансуванням оборонних потреб. Найменш поширений, але водночас найбільш прозорий спосіб — прямі закупівлі. У таких випадках військові адміністрації або комунальні підприємства самі купують обладнання — зокрема дрони, генератори чи іншу техніку — і передають його конкретним військовим підрозділам.


Хто і скільки: рейтинг громад

Щоб зрозуміти, як ця система працювала на практиці, журналісти «Вчасно» звернулися із запитами до Луганської ОДА, яка перенаправила їх також до громад області. З 37 утворених територіальних громад відповіді надали 25.

Лідерами за загальним обсягом фінансування Сил оборони стали великі промислові громади, бюджети яких до війни були одними з найбільших у регіоні.

Найбільший обсяг коштів спрямувала Лисичанська МВА — понад 450,6 млн грн. Майже на рівні з нею — Сіверськодонецька МВА, яка за час повномасштабної війни виділила понад 443,1 млн грн.


Фотозвіт передачі владою Луганщини допомоги військовим

Фотозвіт передачі владою Луганщини допомоги військовим

Фотозвіт передачі владою Луганщини допомоги військовим

Фотозвіт передачі владою Луганщини допомоги військовим

Далі у рейтингу — Рубіжанська МВА з показником 263,3 млн грн, Гірська МВА — 167,1 млн грн, а також Старобільська МВА, яка направила на підтримку оборони понад 90,6 млн грн.

Суттєві обсяги фінансування також задекларували Станично-Луганська, Кремінська, Біловодська, Марківська та Новоайдарська військові адміністрації.Разом із тим навіть громади з обмеженими ресурсами — зокрема Шульгинська, Лозно-Олександрівська чи Красноріченська СВА — продовжували долучатися до фінансування оборонних потреб, хоча й у значно менших обсягах. Окрему роль у фінансуванні оборонних потреб відіграє Луганська ОДА.

За даними Департаменту фінансів, обласний бюджет почав напряму фінансувати оборону лише у 2024 році. Тоді обсяг субвенцій державному бюджету склав майже 190 млн грн. У січні-вересні 2025 року фінансування зросло до 255,7 млн грн, і ці кошти були профінансовані у повному обсязі.

З урахуванням цього за час повномасштабного вторгнення громади Луганської області разом з обласною владою спрямували на підтримку Сил оборони понад 2,53 млрд грн.


Інфографіка фінансування громадами Луганщини Сил оборони у 2022−2025 роках/ Вчасно

Допомога, що перетворилась у кримінал

Масштаби фінансування оборонних потреб із місцевих бюджетів та спрощені процедури ухвалення рішень у воєнний час актуалізували питання контролю за використанням коштів. Якщо на початку повномасштабного вторгнення «шефська» допомога сприймалася як необхідний і швидкий інструмент підтримки військових, то з розширенням її обсягів зросли й ризики — зокрема пов’язані з прозорістю закупівель та ефективністю витрат.

Значна частина витрат здійснювалася поза конкурентними процедурами — через субвенції або прямі закупівлі, де можливості громад впливати на подальше використання грошей були обмеженими. Саме в цій зоні — між терміновою потребою фронту й спрощеними бюджетними механізмами — у 2024−2025 роках почали з’являтися кримінальні провадження, пов’язані з окремими «шефськими» закупівлями.


Восени 2023 року Гірська міська військова адміністрація Луганської області придбала 40 квадрокоптерів на понад 7,6 млн грн без проведення тендеру. Правоохоронці з’ясували, що ціни на дрони Mavic 3 Pro та Mavic 3T були завищені більш ніж на 1,2 млн грн, а саму закупівлю провели в обхід системи Prozorro. Після розслідування прокурори передали до суду обвинувальний акт щодо головної спеціалістки МВА, якій інкримінують розтрату бюджетних коштів у воєнний час (ч. 5 ст. 191 КК України).

За версією слідства, посадовиця не забезпечила економічного визначення вартості товару, придбавши дрони по 96,9 тис. грн і 284,25 тис. грн за одиницю. При цьому на ринку вони коштували у середньому на третину дешевше. Завищення цін підтвердили Держаудитслужба та Рахункова палата, а слідчі додатково встановили, що частина техніки могла взагалі не бути поставлена.

Постачальником виступило ТОВ «Укрсервіс Груп» — маловідома фірма з Дніпра, зареєстрована зі статутним капіталом усього 1 тис. грн. Компанія з’явилася на ринку держзакупівель лише у 2023 році, але швидко отримала мільйонні контракти — усі без конкуренції.

За документами вона закуповувала дрони через київське ТОВ «Флоуп Прайм», яке не мало підтверджень власної купівлі техніки, що дало підстави вважати угоду фіктивною. Слідство підозрює, що дрони взагалі не були поставлені. З’ясувалося, що у «Флоуп Прайм» не було жодних документів, які підтверджували б закупівлю цих дронів. Крім того, слідство вважає, що компанія може бути фіктивною і використовувалася для відмивання грошей.

У результаті головній спеціалістці Гірської МВА було оголошено підозру. На початку серпня минулого року прокурор подав до суду клопотання про призначення домашнього арешту підозрюваній. Проте суд не підтримав його та обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Наприкінці січня цього року обвинувальний акт передали до Самарського районного суду м. Дніпра. У лютому 2025 року кримінальне провадження було перенаправлено до Індустріального районного суду м. Дніпра. На цей час досудове розслідування у справі триває.

У 2025 році детективи Національного антикорупційного бюро спільно із прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викрили схему ймовірного заволодіння бюджетними коштами під час закупівель дронів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб оборони на Луганщині.

За версією слідства, до організованої групи входили народний депутат від партії «Слуга народу» Олексій Кузнєцов, колишній голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай, начальник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко, командир військової частини Нацгвардії Василь Мишанський, а також представники бізнесу — власник та директорка компанії-виробника дронів «Акоптерс» Владислав Марченко та Євгенія Сидельникова.

Слідство встановило, що у 2024−2025 роках посадовці та пов’язані з ними особи організували закупівлі дронів і систем РЕБ за завищеними цінами. Лише в одному з епізодів ціна FPV-дронів, придбаних через ТОВ «Акоптерс», була завищена приблизно на 80 тисяч доларів, що становило майже третину вартості контракту. Інший епізод стосувався постачання системи РЕБ «Яструби Перемоги», під час якого, за даними НАБУ, учасники схеми отримали неправомірну вигоду у розмірі 1,5 млн грн.

02 серпня 2025 року фігурантам повідомили про підозри за ч. 5 ст. 191 («привласнення чи розтрата майна в особливо великих розмірах, вчинені у складі організованої групи») та ч. 4 ст. 368 КК України («одержання неправомірної вигоди»). Того ж дня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи — від тримання під вартою із заставами від 2 до 15 млн грн для всіх підозрюваних.

Після оприлюднення фактів справи Президент Володимир Зеленський звільнив Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської РДА, а начальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка — відсторонив від виконання обов’язків. Народний депутат Олексій Кузнєцов призупинив членство у фракції «Слуга народу» на час розслідування.

На сьогодні триває досудове розслідування, матеріали справи перебувають у провадженні НАБУ та САП.

У 2024 році КП «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» уклало два великі контракти на загальну суму понад 5,5 млн грн у межах Програми шефської допомоги військовим частинам.

Перший договір, укладений у квітні, стосувався закупівлі 20 багатоканальних станцій РЕБ на 2,96 млн грн, другий — у липні — передбачав постачання 150 FPV-дронів і трьох наземних станцій управління на 2,57 млн грн.

За даними Бюро економічної безпеки України, яке здійснює досудове розслідування під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, посадовці комунального підприємства спільно з представниками постачальників створювали повну імітацію закупівельного процесу — з договорами, актами приймання-передачі, протоколами, рахунками та навіть договорами «відповідального зберігання». Гроші ж, перераховані за цими документами, через ланцюг приватних компаній виводилися у готівку.

Факт відсутності реальних поставок підтвердила судово-економічна експертиза: дрони та станції РЕБ не надходили на баланс підприємства, а операції мали лише документальне оформлення.

Постачальниками техніки у цих договорах виступили дві компанії із Запоріжжя — ТОВ «Промислова група А.С.Д.» та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Металіт». Обидві фірми працюють на ринку вже понад десять років і мають широкий перелік зареєстрованих видів діяльності — від виробництва меблів до торгівлі електронним обладнанням.

Аналітичні дані YouControl свідчать, що обидві компанії пов’язані через підприємця Максима Карпова — колишнього керівника «Металіту» та одного з колишніх бенефіціарів «Промислової групи А.С.Д.». Після зміни власників обидві фірми продовжили отримувати державні замовлення, зокрема від установ Сіверськодонецької громади — комунальних підприємств і лікарень.

Окрім того, обидва товариства фігурують у ще кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із розтратами коштів Сіверськодонецької громади. Зокрема, у справах про закупівлі для КНП «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» та КП «Сєвєродонецькводоканал», де виявлено тих самих постачальників та схожі документи — без підтвердження фактичного виконання.

Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування. Посадовцям К П інкримінують ч. 4 і ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення та розтрату майна в особливо великих розмірах, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Досвід громад Луганщини показує, що в умовах війни місцеві бюджети стали важливим ресурсом підтримки Сил оборони. Для прифронтового регіону, значна частина якого втратила території та працює в евакуації, це була відповідь на реальні потреби фронту.Водночас приклади кримінальних проваджень свідчать: навіть виправдана воєнною необхідністю швидкість ухвалення рішень не скасовує вимог до прозорості та контролю за використанням бюджетних коштів. Інакше ризики зловживань починають підміняти саму мету допомоги.

Подальша ефективність такої підтримки залежить не лише від обсягів фінансування, а й від того, чи зможуть громади та держава вибудувати механізми, які одночасно дозволяють діяти швидко — і залишатися підзвітними.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev