ВІДЕО. Ціна захисту: чи готова Донеччина до нової хвилі пандемії COVID-19
Скрін відео "Громадський патруль"
Чи була Донецька область готова до пандемії на початку запровадження карантину? Чи встигла влада використати дорогоцінний час, щоб оснастити лікарні засобами індивідуального захисту та обладнанням та чи ефективно було витрачено майже сотню мільйонів гривень — у розслідуванні журналістів «Громадський патруль».
Наявність-потреба на початку квітня та зараз
Першою чергою було вирішено зробити 13 лікарень області. Але по факту лише у п’яти з них знаходилися пацієнти із підозрою та хворі на ковід. Це Багатопрофільна лікарня у Бахмуті, дві обласні інфекційні лікарні в Костянтинівці та Мирнограді та два заклади Маріуполя. Їхні лікарі прийняли удар пандемії на себе та тримають його зараз.
Ще на початку квітня йшлось, що у двох інфекційних лікарнях не вистачало як обладнання, так і засобів індивідуального захисту.
Засоби індивідуального захисту
В умовах поширення вірусу, повідомлень про перших загиблих, пріоритетом стало забезпечення лікарів засобами індивідуального захисту. Тому викликало питання, чому у розпал дефіциту в квітні обласне комунальне підприємство «Фармація» закупило мільйон масок по 12 грн та роздала більше половини саме силовим структурам та структурним підрозділам Донецької ОДА. Натомість медичним закладам не дісталося жодної маски.
Придбання та розподіл масок було здійснено за рішенням обласної комісії з надзвичайних ситуацій, пояснює очільник департаменту охорони здоров’я Володимир Колесник.
Придбання та розподіл мільйона масок до рішення обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
«Лікарні вже були забезпечені за рахунок поставок від спонсорів і благодійників. Всіх попереджали, пріоритет — медицина, якщо вона забезпечена, то можемо йти далі», — розповідає Колесник.
Водночас, з початку пандемії 48 лікарень Донецької області витратили майже 15 млн грн на засоби індивідуального захисту.
«Ці речі постійно надходять, створений резерв. За рахунок гуманітарної допомоги постійно це контролюємо і готові оперативно направляти засоби індивідуального захисту», — коментує заступник начальника управління організації та розвитку медичної допомоги населенню департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Олександр Педенко.
Головні лікарі інфекційних лікарень Костянтинівки та Мирнограду запевняють, що їхні медичні заклади на 100% забезпечені засобами захисту.
Обладнання для лікарень
На закупку обладнання в області витратили вже понад 56 млн грн. Додатково Департамент охорони здоров’я Донецької ОДА витратив понад 25 мільйонів власних коштів. Пішли вони на ШВЛ, монітори пацієнта, кисневі концентратори, шприцеві насоси, пульсометри та інше обладнання.
Але левова частка обладнання надійшла не на лікарні першої лінії, а на заклади другої та третьої черг реагування. Виникає доречне питання — чому саме так здійснювали розподіл?
Обладнання отримали як лікарні першої черги реагування так і лікарні інших міст області.
«Коли ми розмовляли за постачання ШВЛ, ми виходили з того, що на апаратурі повинні працювати фахівці. Перші поставки були на інфекційні лікарні по 1−2 одиниці, інше пішло в лікарні, де є кадри. Якби ми пішли за італійським сценарієм, то довелося б задіяти всі лікарні», — каже очільник Директор департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА Володимир Колесник.
Лікування COVID-19
За словами медиків, курс лікування коштує 1500−2000 грн на добу. Наразі в лікарнях області є запас необхідних медикаментів. Проте, в ДонОДА нагадують, що часто на коронавірус хворіють люди із супутніми хворобами, лікування яких не покриває пакет на лікування ковіду.
Для забезпечення лікарень медикаментами було витрачено понад 12 млн грн.
Та чи дійсно Донеччина готова до всього?
Статистика говорить, що станом на сьогодні лікарні Донеччини забезпечені як засобами індивідуального захисту, так і обладнанням. Але восени ситуація з захворюваністю можете кардинально змінитися.
Володимир Колесник — Директор департаменту охорони здоров’я Донецької ОДА
«Я дуже боюся листопада-грудня, тому що коронавірус не втече, а сезонні хвороби прийдуть у свою хвилю. Це буде реальна проблема для всієї системи. Тому ми не слабшаємо, закуповуємося, запаси створюємо. Ми прекрасно розуміємо, що в жовтні знову трапиться дефіцит, проводимо заходи, щоб зиму добре пройти», — розповідає Володимир Колесник.