«Відновлення — це болюче питання»: що буде після війни з населеними пунктами, які найбільше постраждали від окупантів

Сєвєродонецьк, Попасна, Рубіжне, Щастя, Кремінна, Волноваха, Вугледар, Мар'їнка, Соледар, Бахмут — населені пункти від яких лишилися тільки руїни. Чи буде їх відновлення — невідомо, як і невідомий кінець війни.

Життя до війни, більше ніколи не буде попереднім. Російські окупанти скалічили мільйони українських доль, їхні домівки та стерли з обличчя землі цілі міста. Час від часу в соціумі підіймається питання про відновлення населених пунктів після війни. Якщо на півночі деокуповані території почали відновлюватись одразу, то на територіях, які ближче до фронту зараз важче планувати відбудову.

Там є населені пункти, які, ймовірно, Україна не буде відновлювати взагалі, про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга народу» Олена Шуляк в коментарі Новини.LIVE.

«Найбільше зруйнованих населених пунктів розташовується на Донбасі. У Луганській області майже повністю зруйновано Сєвєродонецьк, Попасну, Рубіжне, Щастя, Кремінну. На Донеччині практично одні руїни залишилися від Волновахи, Вугледара, Мар'їнки, Лимана. Фактично знищено Соледар. І, звісно, Бахмут. Як ми будемо їх відновлювати і чи будемо — питання болюче», — каже Шуляк.

Зокрема, на відбудову впливає чимало факторів. Один із — підприємства, навколо яких були зосереджені міста та села. Вони зруйновані або сильно пошкоджені. Немає підприємства — немає тих, хто на ньому працює та обслуговує інфраструктуру прилеглих населених пунктів.

Також впливовим чинником є час. Чим довша окупація та бойові дії, тим менше жителі хотітимуть повернутися, адже міста зруйновані, а люди облаштовуються вже на новому місці.

«Не можна виключати того, що після деокупації сходу України структура цього регіону значно зміниться, багато малих містечок залишатимуться порожніми. Якщо ж говорити про маленькі населені пункти, наприклад до 500 мешканців, то навряд чи відновлення там відбуватиметься швидко, зважаючи на кількість людей, які бажатимуть повернутися», — розповідає Шуляк.

Щодо півдня України ситуація інша, оскільки це аграрний регіон і робота місцевих мешканців передусім пов’язана з сільським господарством та переробленням сільськогосподарської продукції. Відповідно відновлення багатьох населених пунктів там більш ймовірне.

«Перед відновленням, громади мають зробити комплексний аналіз, — пояснює Шуляк. — Ми не хочемо, щоб це відбувалося тільки за статистикою: якщо зруйновано 100 будинків та 20 дитячих садочків, то стільки ж треба побудувати. Спочатку необхідно визначити, хто там буде жити й де люди будуть працювати. Наскільки громада буде спроможною».

Потрібно проаналізувати й економічну ситуацію. Треба враховувати, щоб у відбудованому місті не було безробіття, через відсутність підприємств. Також потрібно розуміти, скільки людей залишилося, скільки планує повертатися, скільки вже не повернуться. На рішення про відбудову впливають й території, які заміновано. На їх розмінування можуть піти роки.

«Всі результати такого комплексного аналізу збиратимуть у програму комплексного відновлення і тільки після цього розпочнеться планування — що, де і в які терміни відновлювати, а що ні. Водночас будуть території, які можна буде розглядати для створення нового мікрорайону чи навіть нового населеного пункту», — пояснює Олена Шуляк.