«Води майже не було, тому пили конденсат з дахів», — полонений мобілізований з Горлівки про російську армію

В окупованій Горлівці полонений Сергій працював пожежником. За його словами, начальник викликав його до себе — сказав звільнитися за власним бажанням. Чоловікові видали повістку, після чого він ще встиг порушити комендантську годину. Далі його відправили до частини. «Оформили» з 9 ранку до 15 дня, після цього видали військовий квиток, розповідає мобілізований.

Він «служив» у 269 стрілецькому батальйоні. За словами полоненого, особливої підготовки він не проходив, та й загалом її не отримував ніхто з призваних окупантів, адже інших чоловіків брали просто «з вулиці».

На боці рф воювали приблизно 35% представників так званої «лнр», всі решта — з росії, в основному з Сибіру. Окрім того, рашисти щомісяця скидувалися на «потреби роти» старшині, але він не знає, куди ці гроші йшли. Сергія кинули на підсилення під час штурму ЗСУ на Бахмутському напрямку. Після того, як його «товаріщі» втекли, пробував відійти, в результаті чого підірвався на власній міні.

«Я перебував у конкретній точці - група керування. У мене 2 людини було. Я почав виходити, почав працювати кулемет, почав обходити кущі та наступив на міну… Лівою ногою переступив, почав лягати, щоб перечекати обстріл і йти далі. Наступив правою ногою… прилетіло в лице. Своя ж міна. Автомат лишився на позиції. Я обробив рану, завдяки чому не стік (кров'ю, — ред.) з 5 ранку до 16 години поки мене не забрали в полон. Я зміг прожити цей час».

На тих позиціях, де був чоловік, води майже не було, тому пили конденсат з дахів. В полоні українці надали меддопомогу.

«Я розумію, що це все ділити треба разів у 5 мінімум. Бо надто все красиво — та обстановка на фронті і та, яку надають звичайним споживачам — це дві різниці. В спорядженні, озброєнні, підході до солдатів, піклуванні до них…», — розповідає полонений.

Окупант каже — до противника в українському полоні ставляться з повагою, зокрема його напоїли, дали закурити та пообіцяли, що вилікують.