У Кременчуці навчальний рік розпочався з Уроку пам’яті про Олександра Цахніва, журналіста та захисника з Донеччини

Подружжя переселенців з Селидового Донецької області розповіло школярам Кременчука про загиблого сина, воїна, журналіста-розслідувача Олександра Цахніва. До повномашстабного вторгнення він працював у редакції «Вчасно» та сприяв просуванню демократичних реформ у прифронтовому регіоні.

У Кременчуці навчальний рік розпочався з Уроку пам’яті про Олександра Цахніва, журналіста та захисника з Донеччини/ Колаж "Вчасно"

У Кременчуцькій гімназії № 22 перший шкільний день для учнів 8-В класу розпочався з уроку пам’яті про загиблого героя Олександра Цахніва. Щоб розповісти про захисника родом із Селидового, заклад запросив його батьків — Лідію та Олександра.

Учнів цікавили згадки про Олександра: як працював журналістом-розслідувачем у редакції «Вчасно», як боровся з корупцією та незаконними рішеннями влади рідної області, та чому пішов у військо добровольцем на початку повномасштабного вторгнення.

«Було неочікувано, але приємно, що нас запросили розповісти про Сашу. Спершу показали його фотографії, розповіли, чим він займався у Селидовому до нападу росії у 2014 році, як став розслідувачем. Діти питали, як він працював, розпитували про військову службу нашого молодшого сина Артема, який також служив усі ці роки», — розповідає мама загиблого героя Лідія Цахнів.






Нагадаємо, Олександр Цахнів, журналіст інформаційного агентства «Вчасно» з Донецької області, загинув 25 березня на Бахмутському напрямку під час виконання бойового завдання. До мобілізації він викривав корупцію чиновників і проводив моніторинг державних закупівель.

Олександр успішно розвивав напрям антикорупційних розслідувань, які отримали визнання не лише в Україні, а й за кордоном серед тих, хто підтримував незалежні ЗМІ. Завдяки Олександру у США, Німеччині, Англії, Польщі та інших країнах люди дізнавалися про те, що на Сході України все ж є демократичні зміни, що навіть у таких маленьких міст, як Селидове, є шанси стати сучасними. Саме на таких прикладах ґрунтується довіра міжнародних партнерів України.

«Ми високо цінуємо його ефективну роботу як журналіста-антикорупціонера, який зробив внесок у впровадження реформ та „очищення“ місцевої влади від корупції. Найціннішим внеском Олександра Цахніва є недопущення нецільового витрачання бюджетних та донорських коштів міжнародних фондів та організацій», — саме такий відгук про роботу Олександра написали засновник міжнародного фонду GPD Charitable Trust Джон ДеБлазіо та представник фонду в Україні Джоел Мантгормері у своєму листі на підтримку ініціативи перейменування вулиці у Селидовому на честь загиблого журналіста.

Журналіст розслідував бюджетні витрати та корупційні схеми чиновників Селидового, Покровська, Краматорська, Костянтинівки та інших міст, а також чиновників Донецької обласної держадміністрації. Так люди дізнавалися правду про корупційні схеми чиновників, керівників комунальних та вугільних підприємств. Це більше сотні антикорупційних новин та статей. Мова йшла про мільйони гривень, які можна було б спрямувати на покращення життя у містах Донецького регіону, але вони осідали у кишенях корупціонерів.

«Громадська та журналістська діяльність Олександра, його прагнення змін у рідному Селидовому та на Донеччині є прикладом боротьби за майбутнє та справжню демократію у маленьких шахтарських містах. Це гарний приклад для молоді, яка повинна брати активну участь у житті свого міста, — зазначали у Національній спілці журналістів України.

З початком повномасштабної війни Олександр Цахнів із мобілізацією до війська не зволікав. Потрапив відразу на гарячий Бахмутський напрямок. Захисник загинув під час бойового виходу.Поховали героя у його рідному місті Селидовому, яке зараз зруйноване та окуповане росією.

Кременчук та вся Полтавська область стали одними з найбільших хабів для вимушених переселенців із 2022 року. Зокрема, у місті перебуває близько 10 тисяч переселенців із Донеччини. Туди у 2024 році евакуювалася й родина Цахнівих. Лідія зауважує, що в класі, в якому відбувся Урок пам’яті, навчається і їхній земляк — школяр із Селидівської громади, із селища Новожеланне.

«Його мама теж працює вчителькою. Було дуже приємно побачити когось із тих, хто ріс, жив поруч із нами, з нашим домом. Але прикро, що почалася повітряна тривога — дітей забрали в укриття задля їхньої безпеки», — зауважує Лідія Цахнів.

На сьогодні Уроки пам’яті відбуваються у школах України задля вшанування та нагадування про тих, хто віддав життя за майбутнє школярів, їхню волю та можливість навчатися не під російським триколором.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

Автор: Аліна Євич

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev