Фото: УНІАН
«За» ухвалення бюджету-2021 проголосували 289 нардепів, повідомляє «Вчасно».
Доходи бюджету передбачені в розмірі 1,092 трлн грн, витрати — 1,347 трлн грн.
Дефіцит бюджету на 2021 рік зменшили з 6% до 5,5% ВВП, що становить 246,6 мільярда гривень.
Дефіцит бюджету має багато негативних наслідків. Зокрема, інфляція, секвестр (тобто скорочення видатків на інші бюджетні програми та фонди), зростання державного боргу та витіснення державними позиками приватних позичальників з кредитного ринку, що веде до збільшення відсоткових ставок на кредит для населення та бізнесу.
Споживча інфляція сягне 7,3%.
Середньорічний курс закладають на рівні 29,1 гривні за долар.
Передбачено, що з 1 січня мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 грудня — до 6,5 тис. грн.
Прожитковий мінімум з 1 липня зросте з нинішніх 2189 грн до 2294 грн, а з 1 грудня — до 2393 грн.
Як пише «Радіо Свобода», між першим і другим читанням бюджет активно змінювали: збільшували заплановані доходи і зменшували видатки, щоб бодай частково скоротити дуже високий бюджетний дефіцит.
Збільшили:
— Витрати на погашення державного боргу — на 29 мільярдів гривень.
— Видатки на соціально-економічний розвиток окремих територій — на 6 мільярдів гривень.
— Кошти на державні інвестиційні проєкти — на 2,87 мільярда гривень.
— Трансферти з державного бюджету до місцевих — на 2 мільярди.
— Бюджетні видатки на безпеку і оборону — на 158,7 мільйона гривень. Зокрема, фінансування Міноборони збільшать на 121,7 мільйона. Однак це міністерство все одно отримає на 127 мільйонів менше, ніж торік.
— Видатки на прокуратуру — на понад 2 мільярди гривень.
— Фінансування сучасної клінічної бази для лікування раку — на додаткові 805 мільйонів, за рахунок доходів від азартних ігор.
— Витрати на розвиток аеропортів — на 1 мільярд.
— Окремо збільшують витрати на будівництво аеропорту в Дніпрі — на 1,4 мільярда.
— Кошти на розбудову закладів культури — на 1 мільярд гривень.
— На окремі медичні заходи — додаткові 830 мільйонів.
— Підтримку сільгоспвиробників — збільшили на 500 мільйонів.
— Фінансування посольств — виросте на 500 мільйонів, порівняно з проєктом бюджету до першого читання.
— На виплати медикам, що постраждали від коронавірусу, та їхнім родинам, бюджет передбачив додаткові 252 мільйони гривень.
— На забезпечення Верховної Ради — на 247 мільйонів гривень.
Скоротили:
— Державний фонд регіонального розвитку — на 4,86 мільярда гривень.
— Субвенції на місцеву освіту та охорону здоров'я — в сумі зменшуються на 4,8 мільярда.
— Вища освіта отримає менше на пів мільярда.
— Управління фіскальною та митною політикою — менше на 0,7 мільярда.
— Управління економічною безпекою — скоротиться на 417 мільйонів гривень.
— Витрати на обслуговування державного боргу — зменшили на 1,8 мільярда гривень.
— Видатки на Офіс президента — на 273 мільйони гривень (за даними Мінфіну), проте вони однаково будуть на 39% більшими, ніж торік.
— Бюджетні субвенції до Пенсійного фонду — впадуть на 8,5 мільярдів гривень: оскільки мінімальну зарплатню підвищуватимуть у грудні, а не в липні, то й податків із зарплат бюджет отримає менше, а відтак і менше віддасть на пенсії.
— Підтримка театрів впаде на 155 мільйонів гривень.
— Підтримка розвитку туризму — на 100 мільйонів.
Фінансування медичної галузі між першим і другим читанням практично не змінилося: його запланували на рівні 159 мільярдів гривень. Проте очільник МОЗ Максим Степанов вимагав принаймні подвоїти цю суму.
У 2021 році з'явиться додаткова бюджетна стаття: 2,6 мільярда гривень на вакцинування від COVID-19. Але в МОЗ цю суму також вважають недостатньою.
«Європейська солідарність», «Голос» та ОПЗЖ не дали за держбюджет-2021 жодного голосу.
Наприклад, заступник голови фракції «Голос» Ярослав Железняк назвав бюджет «космічним».
«Цей бюджет я можу назвати лише космічним. Тому що в ньому є „чорна діра“ — 240 мільярдів гривень дефіциту. Це ті гроші, які ми з вами будемо віддавати за рахунок податків, невиплачених пенсій та невиконаних інфраструктурних проєктів. Цей бюджет не можна назвати бюджетом медицини, тому що навіть міністр охорони здоров’я, хоч і віртуальний, закликає не голосувати за цей бюджет. Цей бюджет не можна назвати бюджетом соціальної підтримки, тому що в цьому бюджеті забирається з Пенсійного фонду 8,5 мільярда. Якщо це не креативний підхід до такої соціальної ізоляції пенсіонерів, бо у них не буде банально грошей піти в магазин. Єдина назва, яка підходить цьому бюджету — це бюджет можливостей для Офісу президента. Тому що на відміну від освіти, медицини, інших речей Офіс президента не списав з себе жодної гривні, хоча й обіцяв», — заявив депутат.
На це міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Уряд успішно залучає кредитні кошти, а крім того — консультується щодо бюджетних показників з МВФ.
Член бюджетного комітету від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко перед голосуванням за бюджет-2021 порівняв цей документ зі «свинею, яку українцям підклали під ялинку».
«Зважаючи на проєкт бюджету, можна сказати, що „під ялинку“ нам вирішили підкласти свиню! Це бюджет не на рік, а лише на один квартал: „95-й квартал“. Між першим і другим читанням внесли низку змін, але не на користь освіти, культури, медицини та місцевого самоврядування. Тільки уявіть: міністр охорони здоров’я закликає депутатів не голосувати за цей бюджет! Бо там не враховані необхідні видатки на медицину. А що ж залишили? Захмарну цифру на Офіс президента; збільшення фінансування на Офіс генпрокурора та на Державне бюро розслідувань. Це бюджет брехні і нахабства, абсолютно нереалістичний до виконання», — обурився Гончаренко.
«За» такий варіант бюджету-2021 голосували Муса Магомедов (округ № 45), Максим Єфімов (округ № 48), Руслан Требушкін (округ № 50), Олександр Ковальов (округ № 51), Євген Яковенко (округ № 52), Сергій Магера (округ № 58) та Дмитро Лубінець (округ № 60).
Проти висловився Валерій Гнатенко (округ № 49).
Не голосував Володимир Мороз (округ № 59)
Юрій Солод (округ № 47), Федір Христенко (округ № 46) та Вадим Новинський (округ № 57) були відсутні під час голосування за бюджет країни.