Фото: Медійна ініціатива за права людини
За проукраїнську позицію жінку звинуватили у шпигунстві на користь СБУ та «осудили» до 15 років тюрми.
Марину Юрчак, хіміка-технолога з Донецька, було затримано представниками незаконних збройних формувань 9 листопада 2017 року, коли вона прямувала на роботу, повідомляє Медійна ініціатива за права людини.
Того дня жінка не зателефонувала своїм батькам, і вони почали хвилюватися та шукати. За кілька тижнів виявилося, що Марину викрали представники так званого міністерства держбезпеки.
ЧИТАЙТЕ: Бойовики понад 70 днів тримають у полоні юнака з хворим серцем
Після арешту Юрчак доправили до сумнозвісної «Ізоляції». Там Марину вперше побачила інша заручниця Олена Лазарєва, яку звільнили 29 грудня 2019 року.
Лазарєва згадує, що Марину бойовики звинуватили у шпигунстві на користь СБУ та образах перших осіб «республіки». І все тому, що Юрчак не погоджувалась з окупацією Донецька та завжди говорила: «Я хочу бути тут, коли Донецьк буде знову українським».
Від початку війни писала пости у Twitter про те, що бачила навкруги — звідки відбуваються обстріли, куди прямувала військова техніка, де позиції бойовиків.
Юрчак, як і всіх заручників, возили на «допити» у будівлю «МДБ».
«Змушували зізнатися, на кого вона працювала, хто її куратор в СБУ. Кожного разу привозили побитою, одного разу вона ледь ходила — всі ноги були чорні від побоїв», — говорить Олена Лазарєва.
У квітні 2018 року Марину Юрчак перевели до донецького СІЗО. 26 березня 2020-го так званий суд «засудив» її до 15 років позбавлення волі.
Нині Юрчак перебуває у жіночій колонії у Сніжному. Там дуже складні умови перебування — кожну жінку змушують працювати 10−12 годин на добу. Марина працює швачкою з 8 ранку до 7 вечора.
ЧИТАЙТЕ: 21-річного юнака чотири роки тримають в полоні бойовиків
Медійна ініціатива за права людини та Українська Гельсінська спілка з прав людини збирають імена, яких утримують представники незаконних збройних формувань на Донбасі, складає список прізвищ та намагається підтримувати зв'язок з рідними заручників та колишніми в’язнями задля отримання оперативної інформації про місця утримання, умови та стан здоров’я. Ці дані будуть передані відповідальним за звільнення особам, що є учасниками перемовин у Мінському, Нормандському форматах, а також ОБСЄ.