ВІДЕО. Виживання в підвалі – без світла, води, вікон і дверей: як після деокупації Лиману вимушені жити місцеві

Лиман був звільнений силами ЗСУ на початку жовтня. Місто та його мешканці пережили російську окупацію та намагаються оговтатися після цього. На жаль наслідки присутності росіян жахливі — масові похавання  з явними ознаками насильницької смерті, страшні руйнування інфраструктури міста. Колись тихе курортне місто серед хвойного лісу сьогодні не впізнати. 

З того, що лишилося зараз у Лимані, все нагадує про пережите — це й подекуди вцілілі будинки зі слідами снарядів, й обгоріла техніка на тротуарі – як русняцька військова, так і автомобілі цивільних українців, повідомляє «Вчасно». 

Біль і сум відчуваєш, коли їдеш вулицями міста сьогодні. 

Перед багатоповерхівками — гори сміття та такі ж "захаращені" горизонти. Сміття з цієї території не вивозили, тому на одній купі такого "стихійного сміттєзвалища" можна побачити що завгодно — і залишки їжі, яка й так була у дефіциті, й туалетні меблі, й уламки будівельного сміття, які раніше називалися чиїмось домом. 

Нам на зустріч виходять стомлені місцеві жителі, які вижили під час окупації та бойових дій. 

Одна з мешканок Лиману розповідає, що з самої окупації місцеві чекали, коли Україна поверне під свій контроль захоплену територію. Кожен, хто залишився у місті, став свідком злочинів російських окупантів. Наразі люди підтверджують ці факти працівникам прокуратури України. 

Найбільш актуальним питанням для людей сьогодні є наближення зими. Це чергове випробування, яке їм прийдеться долати. 

"Всі чекали, що все закінчиться, заспокоїться, але нормальне життя все ніяк не відновлюється. Зараз у нас немає ні світла, ні газу, ні води — добре, що вода є надворі в колонці. Готуємо на вогнищі.

У наших двох під'їздах лишилося всього 20 людей. То хтось у квартирах лишається, хтось у будинках вже...", — розповідає мешканка Лиману. 

Жінка додає: й гуманітарну допомогу, й пенсію від України вже отримали, щойно території повернулися додому. Однак чи не головна біда — у тому, що пенсійні виплати приходять на картку, але їх неможливо зняти з неї у Лимані, де не лишилося жодної інфраструктури. 

Інша лиманчанка розповідає, що доводиться жити у підвалі. Там вона облаштувала побут, як могла – нанесла речей та посуду, з якого можна їсти приготовлене поруч, на вулиці. Навіть створила імпровізовану вішалку для речей на вхідних дверях. Однак попри нібито облаштований “дім” як буде зимувати – не знає. 

З нею квадратні метри підвалу ділять і коти – майже всі приблудні, яких лишили донеччани, коли тікали від війни. 

“Всі ж поїхали, котів і собак покидали… То кілька, які з нашого під’їзду, з нами й лишилися. Маленькі народилися ще… То годуємо їх, а що робити?” – бідкається жінка. 

Зараз у Лимані чи не єдина та головна тема обговорення – це зима, яка вже підбирається надто близько.

Люди розуміють, що ні світло, ні комунікації по розтрощених окупантами шляхах не можна провести в екстрені терміни.

Мешканці міста готуються до того, що доведеться зимувати з постійно увімкненою “буржуйкою”, але як би важко не було, вони не хочуть залищати рідне місто.

“Я розумію, що підвал – без вікон, без дверей… Без нічого. Але все одно треба якось вижити”, – зізнається місцева мешканка.

Подробиці у відео: