Лиман був звільнений силами ЗСУ на початку жовтня. Місто та його мешканці пережили російську окупацію та намагаються оговтатися після цього. На жаль наслідки присутності росіян жахливі — масові похавання з явними ознаками насильницької смерті, страшні руйнування інфраструктури міста. Колись тихе курортне місто серед хвойного лісу сьогодні не впізнати.
З того, що лишилося зараз у Лимані, все нагадує про пережите — це й подекуди вцілілі будинки зі слідами снарядів, й обгоріла техніка на тротуарі – як русняцька військова, так і автомобілі цивільних українців, повідомляє «Вчасно».
Біль і сум відчуваєш, коли їдеш вулицями міста сьогодні.
Перед багатоповерхівками — гори сміття та такі ж "захаращені" горизонти. Сміття з цієї території не вивозили, тому на одній купі такого "стихійного сміттєзвалища" можна побачити що завгодно — і залишки їжі, яка й так була у дефіциті, й туалетні меблі, й уламки будівельного сміття, які раніше називалися чиїмось домом.
Нам на зустріч виходять стомлені місцеві жителі, які вижили під час окупації та бойових дій.
Одна з мешканок Лиману розповідає, що з самої окупації місцеві чекали, коли Україна поверне під свій контроль захоплену територію. Кожен, хто залишився у місті, став свідком злочинів російських окупантів. Наразі люди підтверджують ці факти працівникам прокуратури України.
Найбільш актуальним питанням для людей сьогодні є наближення зими. Це чергове випробування, яке їм прийдеться долати.
"Всі чекали, що все закінчиться, заспокоїться, але нормальне життя все ніяк не відновлюється. Зараз у нас немає ні світла, ні газу, ні води — добре, що вода є надворі в колонці. Готуємо на вогнищі.
У наших двох під'їздах лишилося всього 20 людей. То хтось у квартирах лишається, хтось у будинках вже...", — розповідає мешканка Лиману.
Жінка додає: й гуманітарну допомогу, й пенсію від України вже отримали, щойно території повернулися додому. Однак чи не головна біда — у тому, що пенсійні виплати приходять на картку, але їх неможливо зняти з неї у Лимані, де не лишилося жодної інфраструктури.
Інша лиманчанка розповідає, що доводиться жити у підвалі. Там вона облаштувала побут, як могла – нанесла речей та посуду, з якого можна їсти приготовлене поруч, на вулиці. Навіть створила імпровізовану вішалку для речей на вхідних дверях. Однак попри нібито облаштований “дім” як буде зимувати – не знає.
З нею квадратні метри підвалу ділять і коти – майже всі приблудні, яких лишили донеччани, коли тікали від війни.
“Всі ж поїхали, котів і собак покидали… То кілька, які з нашого під’їзду, з нами й лишилися. Маленькі народилися ще… То годуємо їх, а що робити?” – бідкається жінка.
Зараз у Лимані чи не єдина та головна тема обговорення – це зима, яка вже підбирається надто близько.
Люди розуміють, що ні світло, ні комунікації по розтрощених окупантами шляхах не можна провести в екстрені терміни.
Мешканці міста готуються до того, що доведеться зимувати з постійно увімкненою “буржуйкою”, але як би важко не було, вони не хочуть залищати рідне місто.
“Я розумію, що підвал – без вікон, без дверей… Без нічого. Але все одно треба якось вижити”, – зізнається місцева мешканка.
Подробиці у відео: