Скрін з відео інтерв'ю "Бурого" каналу "1+1"
«Поки не закінчилась війна, я вважаю своїм обов’язком прискорити її закінчення нашою Перемогою. Я присягнув на вірність. Тому буду боронити країну, буду захищати її громадян до останнього», – заявив «Бурий» журналістам каналу «1+1».
Чоловік народився та жив у Маріуполі, працював у СБУ, відділі боротьбі з тероризмом у Донецькій та Луганській областях. Під час повномасштабного вторгненя росії до України він продовжував працювати у рідному місті, яке одразу опинилося у епіцентрі війни.
Рашисти руйнували Маріуполь у нього на очах. Від будинку чоловіка залишилося лише три стіни.
«Покваратальний обстріл, знищення повне інфраструктури , жилих будинків. Там не було ніяких військових частин», — згадує «Бурий». А коли лівий берег міста майже повністю зруйнували, «Бурий» разом із двома іншими офіцерами з Головного управління СБУ у Донецькій та Луганській областях з позивними «Гусар» і «Домаха» остаточно перебралися на «Азовсталь».
Одним із ключових завдань співробітників СБУ була підтримка контррозвідувального режиму та поповнення так званого «обмінного фонду». Разом з військовими у підвалах «Азовсталі» ховалися від обстрілів мирні мешканці — приблизно 160 осіб. Серед их були діти, наймолодшій — 6 місяців.
«Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми мешкали в різних приміщеннях «Азовсталі», але постійно контактували та допомагали їм... Коли бачив сльози дітей – це була потужна мотивація: вийти наверх і знищувати ворога», – підкреслив «Бурий».
Рішення виходити з «Азовсталі» чоловік називає дуже важким для всіх, але іншого вибору не було — закінувалися боєкомплекти, медикаменти, люди помирали. Друзі «Бурого» загинули і це стало важким ударом для нього. «Гусар» був поранений на однієї з позицій, а «Домаха» поранений під час коли разом з полоненими потрапив під вогонь російського літака. Потім ворожа ракета влетіла до бункеру, де були поранені хлопці та інші бійці — тоді загинуло багато захисників «Азовсталі». Всі згоріли повністю.
Він виходив з «Азовсталі» одним з останніх разом з обороною Маріуполя. Одразу потрапив у «Оленівку». Потім Їх привезли у якийсь аеропорт, заклеїли очі скотчем, у літаку били та намагалися викинути з борту. Після цього «Бурий» опинився у одиночній камері. Це було російське «лефортово», в якому він просидів 123 дні.
Коли «Бурого» та інших хлопців знову посадили у літак, вони важали, що їх чекає страта. Їх було приблизно 200 чоловік. Пізніше виявилося, що їх всіх повернули в Україну. Після повернення «Бурий» зміг зустрітися з родиною — жінкою та маленьким сином, який не відходив від батька протягом двох тижнів.
Детальніше історію «Бурого» дивіться в інтерв’ю: