Попри пережитий рік, донеччани досі не можуть повірити. що їм більше нікуди повертатися в Авдіївці.
Аліса Курілова, мешканка Авдіївки, жила на вулиці Молодіжній, 17 в Авдіївці. Поруч — дев’ятиповерхівка з муралом, на якому зображена вчителька української мови. Саме по цій межі проходила лінія фронту, розповіла жінка проекту «Свій дім».
Що таке війна, життя у підвалах та евакуація Аліса знає з 2014 року. Тоді відбувся переїзд у Бердянськ, а згодом — довгоочікуване повернення додому. Зараз повернутися додому вже неможливо — оселю, в якій жила Аліса та її рідні, спалили російські військові.
«З 2014 року дім з муралом інколи захищав нас від снарядів. Тому що там дев’ять поверхів, а у нас — п’ять. Усього за ці роки ми нарахували близько 30 потраплянь у наш будинок, але тоді пожеж не було», — пригадує Аліса Курілова.
Трикімнатна квартира, яку ще 20 років тому придбала бабуся чоловіка Аліси, була знищена під час пожежі. 4 червня 2022 року сусід повідомив родині, що їхньої квартири більше немає. А в серпні, коли пожежа повторилася, не стало цілого будинку.
Самій 82-річній жінці з найближчими рідними довелося поїхати у вимушену евакуацію — уже у статусі тих, які втратили житло.
«У перших числах березня ми з чоловіком пішли у магазин, а донька була у мами в центрі міста. Почався обстріл. Коли трохи затихло — одразу побігли додому. Бабуся вже сиділа у коридорі, спеціально для неї поставили там стілець. Вона ходила на милицях, бо після 2014 року почалися проблеми з ногами. Тоді ми ледве її спустили з п’ятого поверху і довезли до доньки в інший район. Самі були у підвалі будинку в центрі», — пригадує мешканка Авдіївки.
22 березня жінка виїхала з Авдіївки з мамою і донькою. Згодом приїхала бабуся. Зараз усі мешкають у Кам’янському Дніпропетровської області й зізнаються: досі не можуть повірити, що у них згоріло все й більше нікуди повертатися.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!