«За секунду до удару це звучало, як винищувач»: документатори встановили деталі атаки по Краматорську, яка вбила 13 людей

Документатори наголошують: крилаті ракети «Іскандер-К», якими вдарили по Краматорську та Біленькому 27 червня, є керованими, отже можуть змінювати свою траєкторію та маневрувати під час польоту до цілі.

Наслідки влучання ракети в Краматорську. Фото зроблене 27.06.2023 р. о 19:37. Фото: Войцех Гжедзінський

Увечері 27 червня 2023 року російські війська завдали майже одночасного подвійного ракетного удару по місту Краматорськ та прилеглому до нього селищу Біленькому в Донецькій області. Як наслідок, 13 осіб загинуло, а ще понад 60 — було поранено. Серед загиблих — документаторка «Truth Hounds» та членкиня українського ПЕН Вікторія Амеліна.

На основі аналізу пошкоджень закладу «Ria Lounge» в Краматорську, параметрів вирви у селищі Біленькому, а також знайденого в ній фрагменту боєприпасу, свідчень очевидців — «Truth Hounds» довели, що ЗС рф здійснили атаку, застосувавши крилаті ракети «Іскандер-К».

Запуск ракет відбувався з південно-східного щодо населених пунктів напрямку — району, що перебуває в зоні відповідальності Південного військового округу ЗС рф. До його складу входять лише чотири підрозділи, що мають на озброєнні оперативно-тактичні комплекси «Іскандер». Однак, проаналізувавши місця їхнього перебування та напрямки ведення бойових дій на момент атаки, список можливих виконавців в аналізі скоротили до одного підрозділу — 47-ої ракетної бригади 8-ої загальновійськової армії Збройних сил російської федерації, командування якою здійснює полковник Віталій Бобирь.

Російське військове командування та пропаганда розповіли про атаку на Краматорськ та Біленьке, як про вдалу операцію зі знищення «іноземних найманців» та керівного складу однієї з бригад Збройних сил України. Подібні заяви поєднуються зі спробами російської пропаганди створити в Україні суспільну атмосферу ворожості та нетерпимості до українських військових. Мовляв, сам факт їхньої присутності деінде — загрожує цивільному населенню.

«Попри присутність українських військовослужбовців того дня в „Ria Lounge“, цю атаку слід кваліфікувати як воєнний злочин. З огляду на руйнівну силу крилатих ракет, застосовуваних проти обʼєкта, розташованого в густонаселеному районі великого міста, враховуючи відсутність контролю за ціллю ми дійшли висновку, що атакувальник знав і не хотів уникати надмірної шкоди, яку завдала ця атака», — наголошується у звіті «Truth Hounds».

Вирва від влучання ракети «Іскандер-К» у Біленькому 27.06.2023 р.

Фото з телеграм-каналу Краматорської міськради

Деталі звіту: згадки очевидців про момент удару ракет по Краматорську та Біленькому

Опитані Truth Hounds свідки зауважили, що перед вибухом чули звук, схожий на гул реактивного літака. Одна зі свідків, яка перебувала в «Ria Lounge» під час удару зазначила: «Раптом я почула двигун ракети. Я думала, що це крилата ракета, тому що саме її ви зможете почути. Я багато разів чула цей звук на Донбасі. Справді, того ранку я чула, як з українського боку запускали ракету, тому цей звук був мені дуже знайомий. […] Звучало як реактивний двигун, як винищувач».

Інша свідкиня, яка під час ракетного удару була у себе вдома, за 400 метрів від кафе, чула, як ракета пролетіла повз її будинок: «Я почула, як ракета пролетіла прямо у мене над головою. Звук можна порівняти з якимось винищувачем».

Через відсутність уламків на місці вибуху ракети, що влучила в кафе в Краматорську, не можна з впевненістю її ідентифікувати. Однак специфічний звук прольоту ракети, факт її видимості на підльоті до цілі та характер руйнувань дають всі підстави вважати, що Краматорськ, як і Біленьке, атакували крилатою ракетою «Іскандер-К».

Один зі свідків пригадав у розмові з документаторами, що він навіть бачив проліт ракети — та летіла з боку Бахмута й окупованої Горлівки.

«Ракета летіла з боку Бахмута, Горлівки. Звук був схожий на літак, трохи легше, може… Я впевнений, що це була крилата ракета. Вона летіла на висоті 50−60 метрів, потім зайшла „на посадку“ під кутом», — пригадує донеччанин.

Аналітики зауважують: внаслідок зібраних даних можна стверджувати. що ракета прилетіла до Краматорська з південного сходу. Вона летіла 9—18 хвилин. У ресторан ракета влучила о 19:32, через 18 хвилин після відбою повітряної тривоги. Враховуючи швидкість руху та час влучання, ракету випустили за 100—270 км від міста. Ймовірно, з території росії.

Довідково: 100 км — мінімально безпечна відстань для роботи цього ОТРК, де його навряд чи дістануть ЗСУ. 270 км — максимальна можлива відстань, враховуючи швидкість ракети.

Точка влучання ракети та характерні пошкодження покрівлі вибуховою хвилею. Вид згори. Стоп-кадр з відео з дрона


Ракетного удару завдала 47-а ракетна бригада 8-ої армії рф. Безпосередньо до самохідних пускових установок команди на запуск ракет надходять з командно-штабної машини у складі чотирьох осіб — на чолі з начальником розрахунку у званні від лейтенанта до капітана. Він віддає наказ на пуск ракети. Дуже часто начальником розрахунку командно-штабної машини є командир батареї. Йому, своєю чергою, надходить наказ від командира дивізіону (підполковника) та командира самої 47-ої бригади (полковника).

Екіпаж СПУ складається з трьох осіб: начальника розрахунку, механіка-водія та водія. Начальник розрахунку віддає наказ про запуск ракети з самої СПУ. Зазвичай він має звання від молодшого лейтенанта до капітана. Інші двоє членів екіпажу — у званні від єфрейтора до старшого сержанта.

Розслідувачі «Truth Hounds» ідентифікували командира 47-ої ракетної бригади рф (в/ч 52 453) — ним є Бобирь Віталій Вєніаміновіч.

Командир 47-ої бригади (в/ч 52 453) — полковник Бобирь Віталій Вєніаміновіч (у сюжеті новин його прізвище помилково написане через літеру «а»)

Перелік персональних даних командира військової частини, який, найімовірніше. віддав наказ про пуск ракети «Іскандер-К» по Біленькому та Краматорську.


Пропаганда рф: як в новинах «убили» іноземних найманців і українську воєнну техніку

27 червня близько 19:30 російські телеграм-канали та медіа опублікували інформацію про те, що внаслідок удару було поранено та вбито так званих «іноземних найманців». За інформацією цих каналів, біля місця атаки перебували «найманці», з-поміж яких: Алекс Ґаллант, Арно Дедекер і Нік Дакворс (у російських джерелах — «Ник Дукворт» — від англ. Nich Durkworth), а також троє колумбійських громадянок.

Насправді жодну з вищезазначених осіб не можна визначити як найманця:

  • Нік Дакворс насправді є волонтером, який допомагає прифронтовим медичним бригадам та працює в неурядовій організації «Safe Passage 4 Ukraine» і не бере участі в жодних воєнних діях.

  • Арно Дедекер — журналіст із Бельгії, який пише про навколишнє середовище, міграційні процеси та права людини. Судячи з дописів у твітері та інтерв'ю для BBC, Арно справді був у приміщенні ресторану «Ria Lounge» в день атаки, однак пішов звідти за 10 хвилин до моменту влучання ракети.

  • Алекс Ґаллант є спеціалістом з цивільної (гуманітарної) безпеки. 28 червня 2023 р. Алекс написав твіт про те, що уже три тижні як не перебуває в Краматорську.

У межах своєї діяльності Алекс неодноразово працював разом з українською волонтеркою Юлією Складаною. Цей факт став відправною точкою нового витка російської пропаганди, метою якого, схоже, було «нацьковування та пошук винних» в цій атаці, поширення суперечностей всередині українського суспільства, а також підваження роботи волонтерів. Зокрема, один із російських телеграм-каналів представив алгоритм, за яким нібито було визначено координати для удару по «розташуванню військових». В опублікованому фрагменті стверджується, що приводом для атаки стало те, що Юлія на власній інстаграм-сторінці позначила за допомогою тегів «інструкторів НАТО» в Краматорську.

Алгоритм, за яким нібито була визначена ціль удару


Насправді ж Алекс Ґаллант та волонтерка Юлія Складана працюють у команді та обидва стверджують, що не перебували в закладі «Ria Lounge» в день удару. Ба більше, вони разом виїхали з Краматорська за три тижні до інциденту. До того ж «общага», яка нібито «прилегает к рестику», насправді є готелем «Краматорськ», який обмежено функціонував із початку повномасштабного вторгнення. Про це документаторам «Truth Hounds» засвідчила директорка готелю Валерія Карпенко. З її слів, обстріл готелю 27 червня 2023 р. був третім за час повномасштабного вторгнення. Вона зазначила, що з лютого 2022 р. готель лише періодично надавав місце для ночівлі переселенцям та волонтерам. Водночас адміністрацією готелю було впроваджено цілковиту заборону на заселення військовослужбовців чи людей у військовій формі, оскільки це могло наражати містян на небезпеку.

Після визначення всіх осіб, що перебували під час розбору завалів в «Ria Lounge», розслідувачі «Truth Hounds» задіяли програму з розпізнавання облич (PimEye). Цей інструмент аналізує риси обличчя заданої в пошук фотографії та віднаходить збіги з зображеннями в соціальних мережах, ЗМІ, месенджерах тощо. Отримавши 70 збігів фотографій, аналітики вивчили кожен профіль у соціальних мережах, а також публікації, де фігурують ці люди.

Зокрема, серед ідентифікованих осіб були поліцейські, колишні АТОвці, представники прикордонної служби, евакуаційний персонал, друзі військовослужбовців. Проте жодного діючого військовослужбовця виявлено не було.


Наслідки влучання ракети по Краматорську

«Адміністрація закладу знала про можливість ракетної атаки на ресторан»: що 27 червня перед ракетним ударом відбувалося у закладі

Документатори «Truth Hounds» розпитали працівників закладу про день за кілька годин до ракетного обстрілу. З’ясувалося, що 27 червня 2023 року в «Ria Lounge» перебували військові одного з підрозділів ЗСУ з нагоди банкету на честь дня народження військовослужбовця цього підрозділу. Офіціант, який обслуговував банкет, стверджує, що іменинником була особа з командного складу: «Як іменинника звали — не знаю. Чув, що це міг бути командир якогось батальйону».

Банкет відбувався у спеціальній залі в підвальному приміщенні закладу, що має неофіційну назву «паб». За свідченнями персоналу, там постійно проводилися святкування та банкети, замовниками яких часто були військові.

Святкування було розділено на дві частини: візит перших гостей було заплановано на 13:00, а друга група мала прибути о 19:00. В обох випадках йшлося про групи по 20 осіб кожна. Однак не всі свідки були одностайні в тому, що друга група військових, яка мала прибути ввечері, взагалі з’явилась того дня у закладі.

Менеджер ресторану Артур (загинув внаслідок атаки) та директор Дмитро (спілкуватися з документаторами «Truth Hounds» відмовився) знали про можливість атаки на ресторан, стверджують документалісти. Однак жоден із них не повідомив про це інших співробітників закладу та не вжив заходів для убезпечення персоналу та відвідувачів

Колишня працівниця закладу, якій цю інформацію повідомили поліцейські, засвідчила: «У день удару зранку Артур, адміністратор, спілкувався з представниками правоохоронних органів, які його попереджали, що сьогодні буде удар. Ніяких заходів щодо евакуації вжито не було, тому так і трапилося. Було дуже багато питань до того, чому ми не виїхали звідти».


Документатори звіту наголошують: держава-агресорка є відповідальною за усі факти смерті, пов’язані з розпочатим нею збройним конфліктом. На сьогодні склалася близька до одностайної позиція держав світу щодо визнання росії стороною, що неспровоковано застосувала збройну силу проти України. Це дає обґрунтовані підстави стверджувати, що російська федерація є відповідальною за загибель у зв’язку зі збройним конфліктом будь-якої особи. Звісно, не є винятком і загиблі внаслідок атаки РФ на «Ria Lounge» в Краматорську.

Ця попередня заувага підкреслює факт, що яким би не був висновок про характеристику атаки на «Ria Lounge», відповідальність за її наслідки — відібрані життя людей — цілком покладена на Російську Федерацію.

«Отже, присутність військовослужбовців у цивільній будівлі, близькій до лінії фронту, може перетворити таку будівлю на військовий об'єкт. Водночас присутність військовослужбовця, який / яка повертається до рідного міста на відпочинок у цивільному вагоні, не повинна робити весь потяг законним об'єктом нападу. Та ж логіка має бути задіяна до цивільних об'єктів, які відвідують військовослужбовці (перукарні, кафе, майстерні взуття та одягу тощо) в містах, віддалених від лінії фронту, або ж на вулицях таких міст загалом.

Держава, що перебуває у збройному конфлікті, особливо тривалому, не може сповна розділити військове та цивільне життя, адже вони неуникно перетинатимуться в транспорті, закладах харчування, місцях відпочинку тощо. Це твердження тим актуальніше, чим більша частина населення мобілізована до Збройних сил воюючої країни", — зі звіту «Truth Hounds».

«Наведені у звіті факти свідчать про відсутність належного планування та виконання атаки, вкотре доводячи абсолютну байдужість російських Збройних сил щодо того, хто може постраждати від здійснених ними ракетних ударів», — наголошують документатори у своєму звіті.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev