Заробити на війні: як Департамент екології ДонОДА ймовірно переплатив 53 мільйони під час закупівлі техніки

За версією слідства, посадовці департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА діяли у змові з постачальниками й придбали транспорт за цінами, що значно перевищують ринкові. У підсумку правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження, а журналісти «Вчасно» проаналізували, як саме розподілялися сотні мільйонів гривень та хто отримав контракти.

Днями Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило про зловживання в Департаменті екології та природних ресурсів Донецької ОДА під час закупівлі транспортних засобів. За даними НАЗК, ці дії завдали державному бюджету понад 53,6 млн грн збитків.

За версією слідства, посадовці департаменту діяли у змові з постачальником техніки та придбали автомобілі за значно завищеними цінами. Висновки НАЗК передані правоохоронцям, і Головне слідче управління Нацполіції вже розпочало розслідування.

Чиновникам інкримінують ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, що карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років та конфіскацією майна.

За що переплатили

Згідно з даними Prozorro, у березні 2024 року Департамент екології та природних ресурсів провів два великі тендери на закупівлю будівельної техніки на загальну суму понад 263,7 млн грн:

• 25 самоскидів — очікувана вартість 143,75 млн грн;

• 20 екскаваторів-навантажувачів — очікувана вартість 120 млн грн.

Закупівлі пояснювали необхідністю вивезення будівельного сміття після російських обстрілів у громадах Донеччини.

Втім, аналіз тендерної документації викликав питання щодо її прозорості. Наприклад, у вимогах до самоскидів вказувалися дуже конкретні параметри: дизельний двигун 6×4, об'єм до 10 л і потужність не менше 340 к. с., вантажопідйомність від 18 т, кузов не менше 20 м³ зі сталлю 450 HB, суворо визначені габарити та додаткові опції — зимовий пакет, підготовка під снігоочисний відвал, шини 315/80R22.5.

Поєднання цих характеристик є рідкісним на ринку й фактично відповідає лише JAC N350, що може свідчити про формування умов тендеру під конкретну модель.

Тендер на екскаватори також містив надто специфічні вимоги: двигун Євро-5 на 100 к. с., глибина копання від 5,81 м, телескопічний екскаватор, вага до 9,6 т, дистанційний моніторинг через GSM/GPS.

Таке поєднання параметрів є нетиповим та відповідає обмеженій кількості моделей, серед яких найбільше збігається JCB 4CX Sitemaster та її близькі модифікації.

Таким чином, обидві закупівлі містили ознаки формування технічних вимог під конкретні моделі техніки. Такий підхід значно звузив коло потенційних учасників, створивши перевагу окремим виробникам.

25 самоскидів на понад 143 млн грн

На тендер Департаменту щодо закупівлі 25 самоскидів на суму понад 143 млн грн подалися лише два учасники:

• ТОВ «Юромаш» — 123 млн 750 тис. грн;

• ТОВ «НПО НТ «Будшляхмаш» — 143 млн 749 тис. 950 грн.

Попри те, що «Юромаш» запропонував ціну майже на 20 млн грн нижчу, його пропозицію відхилили, пославшись на невідповідність технічним вимогам та іншим умовам тендерної документації.

Компанія оскаржила дискваліфікацію, заявивши, що замовник порушив закон, не надавши можливості усунути формальні невідповідності — відсутність КЕП на окремих документах, наявність документів іноземною мовою та відсутність антикорупційної програми.

Також «Юромаш» стверджує, що технічні вимоги були дискримінаційними і фактично «заточеними» під конкретну марку — JAC, тоді як їхня техніка Dong Feng мала кращі характеристики та нижчу ціну.

У департаменті відповіли, що законом передбачено право учасника отримати детальне пояснення причин відмови, але звернення «Юромашу» не містило чіткого запиту.

Ситуацією зацікавилася і Державна аудиторська служба, однак із її висновку неможливо однозначно визначити, чи були зафіксовані порушення — там лише наведено перелік проаналізованих питань.

У підсумку департамент придбав 25 самоскидів МДКЗ-31−28 на базі JAC N350 СБМ у ТОВ «НПО НТ «Будшляхмаш» за 143 млн 749 тис. 950 грн — навіть на майже 50 тис. грн більше від оголошеної очікуваної вартості. Один такий автомобіль обійшовся бюджету в 5 млн 749 тис. 998 грн.

Водночас при аналізі закупівель можна побачити інші ціни на аналогічні самоскиди. Для порівняння: наприкінці жовтня 2024 року КО «Київзеленбуд» закупило JAC N350 за 5 млн 240 тис. грн з ПДВ.

Постачальник самоскидів

ТОВ «НПО НТ «Будшляхмаш» — один із ключових дилерів броварського заводу техніки ТОВ «Спецбудмаш», що належить Мирославу Гуйвану та його сину Олександру Гуйвану. Натомість засновником і бенефіціаром «Будшляхмашу» став ще один син Мирослава — Станіслав Гуйван, колишній працівник Міністерства розвитку економіки.

З часу заснування компанія виграла 140 державних тендерів на понад 1,2 млрд грн. За даними розслідувань Bihus. Info та «Наші гроші», перемоги часто забезпечувалися завдяки «символічним» конкурентам, які пропонували ту ж техніку «Спецбудмашу», але не знижували ціну або навіть не подавали повний пакет документів, фактично гарантуючи перемогу.

Підприємство також фігурує у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 191 КК України щодо розтрати бюджетних коштів під час закупівлі техніки для «Київавтодору». За версією слідства, службові особи «Київавтодору» у змові з керівництвом і власниками групи компаній «Будшляхмаш» штучно сформували технічні вимоги та завищили очікувану вартість у двох закупівлях:

• на 26 одиниць всесезонних машин з обладнанням для зимового утримання доріг на базі JAC N200 зі сніговідвалом та солерозкидачем (очікувана вартість понад 235 млн грн);

• на 1 сміттєвоз (очікувана вартість 5,1 млн грн).

Обидва тендери виграло ТОВ «НПО НТ «Будшляхмаш», яке поставило техніку виробництва броварського заводу «Спецбудмаш». При цьому, за даними слідчих, середньоринкова ціна таких машин була приблизно на 1 млн грн за одиницю нижча, а аналогічний сміттєвоз інша компанія з тієї ж групи продавала комерційним структурам майже на 1,5 млн грн дешевше.

20 екскаваторів-навантажувачів за 120 мільйонів

Історія з закупівлею самоскидів повторилася й у тендері на 20 екскаваторів-навантажувачів. На участь подалися:

• ТОВ «Юромаш» — 102 млн грн;

• ТОВ «Констракшн Машинері» — 118 млн грн.

Найдешевшу пропозицію знову відхилили, вказавши на невідповідність технічним вимогам та іншим умовам документації. Цього разу «Юромаш» скаргу не подавав, але в розділі «Питання та відповіді» на Prozorro з’явилося кілька повідомлень від учасників про можливу корупцію та змову.

Анонімні звернення стверджували, що технічне завдання нібито скопійоване з документації виробника JCB, що робить участь у торгах доступною фактично лише одному постачальнику. Крім того, йшлося про ризики переплати бюджетних коштів через високу вартість техніки. Департамент відповів, що учасники можуть пропонувати «еквіваленти» техніки, а у зверненнях відсутні докази порушень.

Державна аудиторська служба також перевірила закупівлю, але офіційно порушень не виявила.

У результаті 20 екскаваторів-навантажувачів придбали у ТОВ «Констракшн Машинері» за 118 млн грн. Однак порівняння з іншими закупівлями знову показало значну різницю в ціні.

Департамент придбав техніку у «Констракшн Машинері» по 5,9 млн грн за одиницю. Натомість лише через два тижні цей же постачальник продав ті ж моделі JCB 4CX Sitemaster компанії «Укрнафта» по 4,4 млн грн з ПДВ — і це з додатковим комплектом обладнання, якого не було у закупівлі департаменту.

Постачальник екскаваторів

ТОВ «Констракшн Машинері» позиціонує себе як один із лідерів постачання техніки JCB.

Фірму заснували громадяни Болгарії у 2003 році в Києві зі статутним капіталом лише 18,5 тис. грн. Водночас минулого року «Констракшн Машинері» задекларувала дохід понад 4 млрд грн. Найцікавіше, що товариство фігурує у кримінальних провадженнях зі схожими обставинами.

У Черкаській області триває розслідування кримінального провадження за ч. 4 ст. 191 КК України щодо можливого завищення вартості закупівель вантажної техніки для КП «Челуаш» Черкаської міської ради. За даними слідства, у квітні 2024 року підприємство провело два тендери — на екскаватор-навантажувач вартістю 9,797 млн грн та на телескопічний навантажувач вартістю 6,949 млн грн. Участь у них брали дві компанії — ТОВ «Юромаш» та ТОВ «Констракшн Машинері».

В обох випадках «Юромаш» подав нижчу цінову пропозицію (9,463 млн грн та 6,579 млн грн відповідно), однак її відхилили, а переможцем обрали «Констракшн Машинері» з вищими цінами (9,605 млн грн та 6,797 млн грн).

Слідство встановило, що технічні вимоги тендерної документації були прописані під техніку бренду JCB, що фактично обмежувало конкуренцію. Додатково аналіз даних Prozorro показав, що «Констракшн Машинері» постачало аналогічну техніку іншим замовникам, зокрема військовим частинам, за 3,9−3,949 млн грн, що майже вдвічі дешевше від ціни для КП «Челуаш».

Департамент та Натрус

Департамент екології та природних ресурсів Донецької ОВА під керівництвом Сергія Натруса вже багато років перебуває в епіцентрі гучних корупційних скандалів. Журналістські розслідування та громадські перевірки регулярно фіксують ймовірні схеми з розподілу сотень мільйонів гривень через тендери, умови яких часто мають ознаки «заточення» під конкретних постачальників. Але постать такого керівника, маабуть, влаштовує всіх у Донецькій обладміністрації і не дивлячись на купу корупційних скандалів Натрус продовжує свю діяльність.

Від реконструкцій та благоустрою до соціальних і екологічних програм — підрядниками з року в рік стають ті самі компанії, яких журналісти та громадськість пов’язують з колишніми донецькими «регіоналами», бізнес-групами часів Януковича та наближеними комерційними структурами.

Діяльність департаменту фігурувала у масштабних історіях — від скандальної реконструкції Саду Бернацького у Краматорську (понад 290 млн грн контрактів і кримінальні провадження) до програми «Екологічними стежками рідної України» (понад 33 млн грн, повторювані підрядники, формальна конкуренція, скарги громадськості та зауваження ДАСУ). До цього додаються будівельні та благоустроєві проєкти, у яких домінують кілька «улюблених» фірм — «Стройуком», «БМД і Ко», «Будівельна компанія «Стек», «Гідробуд», «Інтех-буд союз» — із тісними зв’язками до колишніх топів регіону.

Детальніше про діяльність департаменту журналісти «Вчасно» розповідали у матеріалах:

✔ 11 «друзів» Натруса або Що чистить Департамент екології ДонОДА: довкілля чи бюджет?

✔ Як оточення колишніх «регіоналів» та соратників Януковича заробляє на будівництві Саду Бернацького у Краматорську

✔ «Екологічні стежки» чи корупційні маршрути? Як на Донеччині екопрограма перетворюється на прибутковий бізнес для обраних

Своєю чергою, керівник департаменту Сергій Натрус офіційно виглядає майже безстатковим: у декларації за минулий рік — лише старий Mercedes 1994 року та паркомісце у столиці.

Він не декларує родичів, на яких оформлені інші активи. Натомість Антикорупційний центр «Межа» з’ясував, що у найближчого оточення — цивільної дружини, сина та матері — зосереджено майно орієнтовною вартістю понад 15 млн грн. Це дві земельні ділянки та будинок в елітному котеджному містечку «Оклахома» під Києвом (де фактично мешкає сам Натрус), кілька квартир у ЖК «Кассіопея» та «Русанівська гавань», паркомісця й автопарк із чотирьох машин.

Будинок, у якому проживає чиновник, оформлений на цивільну дружину і навіть не введений в експлуатацію. Це двоповерховий котедж у стилі Red River з прибудовою, вартість якого оцінюють щонайменше у 90 тис. доларів.

До початку повномасштабної війни його цивільна дружина вела туристичний бізнес, пропонуючи тури до росії та окупованого Криму, а також особисто відвідувала півострів у 2017 та 2021 роках, викладаючи фото з російською символікою.

Таким чином, попри публічний образ «скромного» посадовця, стиль життя та майнове оточення Натруса демонструють класичну для української політико-чиновницької верхівки модель — коли значні активи зосереджені на близьких особах, а сам чиновник залишається формально «чистим» і недосяжним для прямої відповідальності, продовжуючи керувати департаментом, яке роками супроводжують ті самі фігуранти та схеми.

Історія з можливою переплатою у понад 53 млн грн під час закупівлі техніки — це не ізольований випадок, а радше черговий фрагмент у низці схожих історій, що роками супроводжують роботу Департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА. Від реконструкцій і благоустрою до соціальних програм — у різних проєктах журналісти та громадськість знову і знову спостерігають схожий сценарій: технічні вимоги, які звужують коло учасників, повторювані підрядники з тісними особистими чи бізнес-зв'язками та відсутність реальної конкуренції.

Формально жодні з цих підозр ще не отримали остаточного підтвердження у судах. Проте стабільність кола постачальників, повторюваність умов тендерів та збіги у підходах до формування документації викликають закономірні питання щодо прозорості та доброчесності закупівель.

Ситуація ускладнюється тим, що мова йде про прифронтовий регіон, де кожна бюджетна гривня має критичне значення для відновлення інфраструктури, підтримки громад та допомоги постраждалим від війни. Втрата чи неефективне використання таких ресурсів означає не лише економічні збитки, а й пряму шкоду для людей, яким вони призначалися.

Чи зможе справа, яку нині розслідують антикорупційні органи та поліція, стати прецедентом, що зламає багаторічну практику безкарності, залежить від ефективності слідства та готовності судів ухвалювати принципові рішення. Якщо ж порушення підтвердяться, суспільство має повне право очікувати не лише на покарання винних, а й на реальне повернення коштів у бюджет.