Заробітна плата за нічого: хто з міських голів Донеччини втратив посаду, але продовжує отримувати зарплату

Колишні та нинішні

Міські голови Краматорська (Олександр Гончаренко), Бахмута (Олексій Рева), Слов’янська (Вадим Лях), та Лиману (Олександр Журавльов) були призначені керівниками відповідних військових адміністрацій та продовжують виконувати свої функції з керування громадами.

Секретар Добропільської міської ради, який наразі заміщає міського голову, також, продовжує свою роботу. Що відбувається з головою Торецької міської ради Юрієм Євсіковим невідомо, у реєстрі декларацій інформація про доходи посадовця взагалі відсутня.

Сергій Чаус, який з 2016 року два рази встиг покерувати радою Часів Яру, на третій раз був призначений керівником Часовоярської військової адміністрації. А його попередник Євгеній Дмитрієв наразі виконує функції заступника міського голови.

Колишні міські голови Костянтинівки, Дружківки, Лиману припинили свої повноваження.

Водночас голови Покровська Руслан Требушкін, Мирнограда Олександр Брикалов та виконуючий обов’язки Селидівського міського голови Руслан Суков не здійснюють ніяких функцій з місцевого самоврядування, проте задекларували отриману заробітну плату після початку повномасштабного вторгнення.

Як з’ясувалося, посадовці знаходяться у простої, а відносно Сукова відомо, що через відкриту кримінальну справу він, взагалі, відсторонений від виконання обов’язків.

Якщо звернутись до законодавства, то простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Час у простої оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 окладу працівника.

Отже, Брикалова, Требушкіна та Сукова не звільнили, а відправили на невизначений строк у простій, у якому вони отримують не менше 2/3 від свого попереднього окладу та не виконують жодних посадових обов’язків.

Покровськ і Требушкін

Руслан Требушкін — одіозний політик, колишній прихильник Партії Регіонів. З 2010 по 2015 рік очолював Мирноград, а після став керувати сусіднім Покровськом.

У 2014 році політик підтримував Антимайдан і організовував мітинги за Януковича на Донеччині. Проте після перемоги Євромайдану різко змінив свою позицію та став патріотом України.

У 2019-му Требушкін став народним депутатом від Опозиційного блоку, проте зв’язок з Покровськом не залишив. Спочатку місто очолювала секретарка міської ради Ірина Сущенко, а потім його брат — Олексій Требушкін.

У 2020 році колишній «регіонал» повертається у Покровськ, мешканці переобирають його міським головою. Попри все це, найбільше Требушкін запам’ятався численними корупційними скандалами, за які він так і не поніс відповідальності.

У вересні 2022 року у Покровську утворили військову адміністрацію та обрали нового керівника — Сергія Добряка, а Требушкіну оголосили простій. Тому після відновлення декларування ми змогли побачити, скільки політик отримав заробітної плати, зовсім не виконуючи ніяких посадових обов’язків.

У 2022 році посадовець отримав 580 тис. 587 грн, а у 2023-му — 125 тис. 451 грн. Оскільки до вересня 2022 року Требушкін ще виконував функції міського голови, то порахувати середній розмір окладу у простої неможливо. Проте завдяки 2023 року можна зрозуміти, що кожен місяць колишній керівник отримував 10 тис. 454 грн.

Чим займається Покровський міський голова наразі — невідомо, на сайті військової адміністрації наявна інформація тільки про діяльність начальника Сергія Добряка. Після призначення Добряка міський голова перестав активно вести свої соціальні мережі. У Instagram у 2023 році посадовець тільки вітав з різними святами.

Цікаво, що дружина Покровського міського голови Вікторія на своїй сторінці у Facebook повідомляє, що займається нерухомістю в Іспанії та постійно публікує різні пропозиції з продажу будинків. Можна припустити, що Руслан Требушкін перебуває наразі зі своєю сім'єю, оскільки він давно не з’являвся у публічному просторі та його не бачать у місті.

Мирноград і Брикалов

Найбільше Олександр Брикалов запам’ятався плідною співпрацею з одіозним політиком Русланом Требушкіним, замість якого став міським головою Мирнограда з 2015 року, а у 2020-му був переобраний.

Як і у Покровську, у вересні 2022 року у Мирнограді утворили військову адміністрацію та обрали нового керівника — Юрія Ключку, а Брикалову оголосили простій.

У 2022 році голова Мирнограда задекларував 494 тис. 37 грн, а у 2023 — 120 тис. 6 грн. У середньому за кожен місяць 2023 року керівник отримував 10 тис. грн у простої. Натомість у 2021 році посадовець задекларував 567 тис. 607 грн, у середньому на місяць — 47 тис. 300 грн.

Чим зараз займається Брикалов та де знаходиться — невідомо. На своїх публічних сторінках посадовець останній раз публікував пост-вітання з 01 вересня у 2023 році.

Суков і Селидове

Руслан Суков — черговий поплічник Руслана Требушкіна, який розпочав свою політичну кар'єру, як депутат Покровської міської ради у 2015 році. З 2021 року Суков став виконувати обов’язки голови Селидового аж до жовтня 2022-го, поки йому не оголосили простій. Найбільше посадовець запам’ятався кримінальною справою, яка і досі триває.

У квітні 2022 року Суков уклав договір на постачання бронежилетів, індивідуального обмундирування, допоміжного екіпірування та приладів для стрільби на загальну суму понад 800 тис. грн. Проте доставлені 25 бронежилетів не тільки не відповідали державним стандартам, а й не мали маркувальних позначень.

«Розуміючи, що вказані екземпляри не могли використовуватись за прямим призначенням, депутат забезпечив безпідставне їх прийняття та перерахування підприємцю бюджетних коштів у розмірі 300 тис. грн», — повідомляла свого часу прокуратура.

Наприкінці 2022 року мера Селидового звинуватили у скоєнні 5 злочинів та відсторонили від виконання службових обов’язків.

Статті обвинувачення щодо Руслана Сукова

ч. 2 ст. 125 — умисне легке тілесне ушкодження;

ч. 4 ст. 191 — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;

ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження з бойовими припасами;

ч. 2 ст. 383 — завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;

ч. 2 ст. 384 — введення в оману органу, що здійснює досудове розслідування.

Наприкінці грудня 2023 року Красногвардійський районний суд Дніпра заарештував 6 рахунків у банку та наклав заборону на відчуження майна Руслана Сукова.

На початку січня 2024-го ексмер подав клопотання про оскарження арешту. У своєму зверненні до суду він зазначив: «Заробітна плата — це єдиний засіб для існування, але у зв`язку з накладеним арештом обвинувачений позбавлений єдиного засобу для існування протягом року».

Суд підтримав його вимогу в Ухвалі та скасував арешт банківського рахунку, на який надходить заробітна плата.

Слідство по справі досі триває та у травні Сукову продовжили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Попри кримінальне провадження чиновник продовжував отримувати 2/3_від свого попереднього окладу та у 2022 році задекларував 409 тис. 708 грн заробітної плати, а у 2023-му — 98 тис. грн. Середній розмір окладу під час простою у 2023 році склав — 8 тис. 166 грн.

Які й у випадку з Брикаловим та Требушкінім чим наразі займається чиновник — невідомо.

Отже, за 2023 рік Брикалову, Требушкіну та Сукову разом виплатили з бюджету понад 343 тис. грн, фактично, за бездіяльність. Наразі таких випадків в Україні багато, колишні посадовці знаходяться у простої та отримують бюджетні кошти, що викликає безліч запитань відносно ефективності використання бюджетних коштів. Особливо це гостро відчувається, коли військові, які щоденно ризикують своїм життям на фронті, не отримують належного рівня оплати та підтримки. На тлі війни та складної економічної ситуації в країні такі випадки можуть викликати обурення серед населення.