«Звільнили від трусів, ковдри, ліжка»: мешканці розбомблених будинків у Слов’янську готуються зимувати з дірками у стінах

Сьогодні на Донеччині віддалений край Слов’янська й «сіру зону» розділяють лише 7,7 км, Окуповані росіянами території вже на відстані менш ніж 11 кілометрів. Цього достатньо, щоб росія била по місту РСЗВ, керованими авіабомбами, ударними дронами та FPV. Щоденно по Слов’янську фіксують десятки атак: днями місто масовано обстріляли КАБами, 25 жовтня влаштували масовану комбіновану атаку ФАБ-250 та ФАБ-500, БпЛА «Герань-2», «Молнія-2» та FPV-дронів. 24 та 23 жовтня росіяни тероризували спальні райони міста серіями авіаударів.

Аналогічний обстріл окупанти влаштували вранці 17 жовтня. Тоді о 03:40 ранку ворог завдав серії потужних авіаударів по спальному мікрорайону міста, загалом по Слов’янську зафіксували 9 ударів, із них 7 — авіабомбами КАБ-250 (ФАБ-250). Під завалами опинилися 9 мирних мешканців, були пошкоджені 9 багатоквартирних і 28 приватних будинків. Крім них, два багатоповерхові будинки частково зруйновані. На місці цих подій опинилися і журналісти редакції «Вчасно», які сьогодні розповідають про те, що побачили та почули від постраждалих від авіаудару місцевих жителів.

Поруч із задимленим під'їздом проходила Валентина Шапошник, мешканка сусіднього будинку. Того ранку, коли сусідня багатоповерхівка впала після влучання КАБа, жінка була вдома. Спала, коли за секунду до влучання почула гул, ніби в її вікно зараз влетить літак. Вона не встигла сховатися, лише підтягнула коліна до голови. У «скрученому» стані почула вибух, тріск, а потім — біль. Десятки уламків скла прорізали ковдру і шкіру. Пощастило, що жоден не «заліз» у тіло. Але тепер жінка, ховаючи під одягом закривавлені бинти, намагається бодай якось підготуватися до холодних ночей у квартирі.

«Я теж вважаюсь за постраждалу? Бо мені плечі бинтували, всі руки перемотані, ноги — там кров хлестала! А в чоловіка зі спиною проблема — він і так ледь ходив, а вночі злякався, різко піднявся, повз у коридор. Тепер взагалі рухатись не може, кричить від болю. Я все життя в Слов’янську працювала, син пішов воювати й вмер. Мені його ніхто не поверне» — розповідає жінка, витираючи з обличчя пил вперемішку зі слізьми.

У кімнатах квартири вибиті вікна, навіяне листя, шар пилу на меблях, засипана склом підлога. Жінка перекладає ліки зі столу в пакет, потім кладе його зверху.

«Це якщо їхати доведеться… Якщо скажуть, щоб під рукою було» — пояснює Валентина Шапошник.

Їхати жінці з маломобільним чоловіком нікуди. За плечима у родини — евакуація на захід України у 2022 році, в яку батьків відправив Вадим, їхній загиблий син. Родина повернулася у Слов’янськ за два роки — відразу після звістки, що хлопець загинув на Куп’янському напрямку. Відтоді ні мати, ні батько не готові покидати місто, в якому похований їхній син.

Сергій, сусід родини Шапошників, ходить між рештків будинку. З телефона, який тримає чоловік, чутно жіночий голос: дружина просить показати балкон і кімнати квартири. Сам чоловік крадькома втирає мокрі очі: з його квартири лишилася коробка зі зруйнованими комунікаціями. Жити там важко, зимувати — неможливо.

«Все, що було, в цій квартирі. Речі, меблі, одяг, документи. Щось порозвівало, трохи познаходив по кімнатах… Не знаю, що далі. З жінкою будемо радитись», — каже чоловік.

За інформацією від працівників ДСНС, на сьогодні несучі конструкції їхнього будинку відносно вцілілі. Окрім вибитих вікон, ще лишається надія на те, що зламані чи вибиті труби вдасться полагодити. І хоч із запізненням, але опалювальний сезон тут може розпочатися. Однак наскільки теплими будуть кімнати, враховуючи, що у будинку не лишилося жодних вікон та дверей — питання до самих мешканців п’ятиповерхівки.

Зруйновані комунікації вже не відновлять, але місцеві не поспішають евакуюватися

Після атаки ФАБ-250 у черговому зруйнованому будинку Слов’янська навряд чи відновлять комунікації. Зокрема, Ірину, мешканку крайнього під'їзду у будинку, комунальники попередили: опалювальний сезон буде, але не слід сподіватися на тепло у квартирі.

«Коли тут все бахнуло, позривало все: труби, карнизи, трубки у ванній… Водою залило все. З вікон все лилося і до нас, хоча і слава богу. Бо якби не вода, погоріло б усе. Але що тепер робити?» — каже жінка.

Після вибуху у зруйнованій багатоповерхівці жодних комунікацій не лишилося. Навіть аварійна бригада перекрила постачання газу в будинок, оскільки є ризик витікання та вибуху. На тепер, скаржиться жінка, не лишилося жодних умов, за яких можна було б перетерпіти похолодання й зиму. Однак евакуюватися, каже, нікуди. Тому готується до того, що вже за кілька днів доведеться забивати вікна ковдрами поверх дерев’яних плит.

«Нас коли почали бомбити, десь місяць тому, що вже прям там крепко, три сім'ї виїхали: куми, сестра з чоловіком і ще одна родина, друзі. То ми у всіх просили ковдри, щоб накриватися ними зверху і ще підстелять, бо буде дубак. Як знали! Тепер треба їх на вікна вішати, бо таке сифонить, що вже спати неможливо. А ще морозів немає, дощі не кожен день, вдень тепло. А через пару тижнів сині будемо», — пояснює Ірина.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий закон про переселенців почав діяти з 22 жовтня: що зміниться для ВПО та чому не всі механізми готові

Жінка скаржиться, що їхати нікуди. Організації, які пропонували свого часу евакуацію, попередили родину, що жити доведеться або у шелтерах і обмежений період, або ж у сільських будинках, які так само нічим буде опалювати. Принаймні про такі безкоштовні варіанти йшла мова. А про оренду Ірина навіть чути не хоче — майже кричить, що грошей не вистачає на життя у своїй квартирі, мови про те, щоб орендувати, немає.

«Я бачила ті ціни: від 8 до 15 тисяч! Де я такі гроші візьму? Я на пошті працювала, у мене зарплата виходила 15 тисяч. А годують мене безкоштовно чи що? То і порахуйте: їжа, комуналка, одяг, проїзд! Чи ви думаєте, що я гроші з тумбочки беру, можу хороми якісь зняти? Тут за дві тисячі душа болить, бо грошей немає. А віддавати комусь 10 тисяч на місяць?» — обурюється мешканка Слов’янська.

Попри те, що місто щоденно атакують російські дрони та ракети, ще на початку жовтня там лишалися 20,5 тисяч мешканців, серед яких 1600 — діти. Однак через посилення обстрілів кількість людей поступово зменшується. Для порівняння, наприкінці серпня у громаді ще перебувало близько 30 тисяч жителів.

Начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях повідомив, що попри постійні дронові та ракетні атаки росіян по критичній інфраструктурі, опалювальний сезон у місті таки розпочнеться. На сьогодні до опалювального сезону готові 427 багатоповерхових будинків, лікарні та заклади освіти, у яких розташовані пункти незламності. Загалом у Слов’янську працюють 33 котельні.

Але через обстріли громада втратила 44 багатоповерхові будинки, до яких тепло подавати не будуть. Причина — значні пошкодження конструкцій будівель або відсутність мешканців.

Тих мешканців, які хочуть евакуюватися з громади, можуть вивезти волонтери. Єдина суттєва зміна у рейсах — гуманітарна місія «Проліска» більше не вивозить родини з речами через безпекову ситуацію. Однак евакуації з Донеччини тривають.

Допомога щодо евакуації

Донецька обласна військова адміністрація: 0−800−500−121 (для дзвінків) та 073 050 01 21 (месенджери Viber, WhatsApp, Telegram, Signal).

Додаткові контакти для запитів на евакуацію від Донецької ОВА: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Оператори офіційних державних гарячих ліній можуть записати на евакуацію та зареєструвати на безкоштовні рейси потягами для виїзду з прифронту.

Вивезти з небезпечної зони, куди не доїжджають більшість волонтерів, можуть евакуаційні екіпажі поліції «Білий янгол». Крім того, правоохоронці допомагають гуманітарною допомогою та можуть сконтактувати з волонтерами, які шукають житло переселенцям.

Краматорський напрямок: +380 66 561 51 02.Лиманський напрямок: +380 66 561 61 02.Покровський напрямок: +380 66 561 11 02.

Крім поліцейських, евакуацією з Донеччини займається спеціальна група рятувальників ДСНС «Фенікс». Записатися на евакуацію можна за номерами 800 500 121, 730 500 121.

Основною «гарячою лінією» з евакуації є короткий номер 203 — БО «Координаційний гуманітарний центр». Організація координує запити на виїзд між різними фондами.

На Донеччині також діють чотири благодійні організації, які займаються евакуацією цивільного населення.

БФ «Схід SOS» — 0−800−332−614 (понеділок — субота, 8:00 — 18:00), а також у месенджерах: 997 104 872 (Viber), 961 086 048 (Telegram). Займаються евакуацією маломобільних та літніх людей, людей з інвалідністю. Волонтери можуть допомогти із медичною евакуацією та пошуком спеціалізованого житла.

БФ «Янголи спасіння» — 0−800−334−620 (понеділок — п’ятниця, 8:00 — 18:00; субота, 8:00−15:00). Волонтери безкоштовно евакуюють та можуть знайти тимчасовий прихисток. Вивозять сім'ї з дітьми та тваринами, надають тимчасовий притулок.

Гуманітарна місія «Проліска» — 0−800−888−888. Безкоштовна евакуація з небезпечних територій усіх категорій населення, зокрема доступна й медична евакуація спеціалізованим транспортом.

Організація «Save Ukraine» займається евакуацією та допомагає з порятунком із тимчасово окупованих територій та з території Росії. Телефонувати можна цілодобово: 800 333 129.

«Лікарі без кордонів» — медична евакуація тяжких хворих та поранених із прифронтових регіонів. Звернення приймають у соціальних мережах Instagram: msf_ukrainian, Facebook: msf. ukrainian, а також через сайт організації.

Для донеччан, яким необхідна допомога з евакуацією тварин, діють окремі волонтери, які займаються вивезенням чотирилапих — із власниками чи без них.

ГО «Порятунок тварин Харків»: +380 95 338 62 44. Волонтери забирають тварин, евакуюють їх адресно або допомагають із пошуком нового дому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З-під завалів будинку дістали тіло загиблої жінки: росіяни масовано атакують Слов’янськ і Краматорськ, перетворюючи міста на руїни