«Нова українська школа» на Донеччині: аудитори визнали реалізацію проєкту неефективною
Безконтрольність та збитки: аудитори перевірили впровадження НУШ у регіонах / фото: ФБ Павла Жебрівського
Реалізація проєкту «Нова українська школа», на який виділено вже понад 2,2 млрд грн із держбюджету, обмежена численними управлінськими прорахунками та суттєвими ризиками неефективного впровадження, повідомляє ІА «Вчасно» з посиланням на Рахункову палату України.
Про це свідчать результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».
Концепція НУШ передбачає впровадження нового освітнього простору. Зокрема, мають бути створені простори для навчально-пізнавальної діяльності; гри; художньо-творчої діяльності; відпочинку з килимом для сидіння та гри, стільцями, кріслами-пуфами тощо. Кожна дитина має навчатися за одномісними столами та стільцями.
Але у діючому ДБН проєктування будівель з урахуванням створення таких осередків та можливостей трансформування меблів не передбачено.
Крім того, Міністерство охорони здоров’я не переглянуло вкрай застарілі санітарні правила і норми влаштування, утримання шкіл та норми безпеки іграшок та ігор для здоров'я дітей.
А Мінекономрозвитку не актуалізовано ДСТУ ГОСТ для меблів, які мають закуповуватися для шкіл.
Ускладнюють ситуацію несвоєчасні та неякісні управлінські рішення на місцях і здебільшого безконтрольність з боку облдержадміністрацій.
Аудитори Рахункової палати перевірили ситуацію в 127 школах 9 регіонів. Об’єктами аудиту стали МОН, 29 структурних підрозділів з питань освіти місцевих держадміністрацій та рад, 127 шкіл Дніпропетровської, Донецької, Київської, Львівської, Одеської, Сумської, Харківської, Хмельницької областей та Києві.
За результатами аудиту використаних коштів у 9 регіонах виявлено майже 46 млн грн збитків державі та місцевим громадам внаслідок закупівлі технічних засобів навчання, які не відповідають потребам, нормам та стандартам.
Крім того, 32 млн грн використано з порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель та виконання договірних відносин, 8 млн грн — непродуктивно, неекономно, нерезультативно.
Наприклад, у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 11 аудитори встановили, що одномісні столи прямокутної конфігурації щільно примикають один до одного через відсутність належної площі навчальних кабінетів, що не дає можливості їх трансформувати для групової роботи, а також створити осередки, передбачені Концепцією НУШ.
Також аудитори виявили, що більшість закуплених для початкових класів шкільних меблів та дидактичних матеріалів — неякісні. Більше того, в окремих випадках виникли сумніви щодо їх безпечності — на 21 з 29 перевірених об’єктах, не було сертифікації якості та виявлена невідповідність нормам і стандартам.
Міносвіти не затвердило чіткого та достатнього переліку дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту, які мали закуповуватися за кошти субвенції.
Фактично гроші субвенції розпорошувалися між заходами, для розпорядників головне було їх швидше використати, але при цьому чи досягнуті поставлені задачі ніхто не аналізував.
Встановлено також, що Кабінет Міністрів та МОН належним чином не контролювали дотримання співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів закупівлі та доставку товарно-матеріальних цінностей для шкіл.
Встановлено 24 випадки використання коштів субвенції з ознаками кримінальних правопорушень за статтями 191, 364, 367 ККУ, інформацію про які буде спрямовано до Генеральної прокуратури України.
