Відсутність ефективного діалогу — саме так наразі можна охарактеризувати взаємодію Донецької обласної державної адміністрації та громадської ради при ній. Схоже, чиновники не в захваті від антикорупційної діяльності активістів.

На Донеччині активній громадськості, особливо тій, яка займається антикорупційною діяльністю, завжди було непросто вибудовувати взаємодію з облдержадміністрацією. Активісти, які підіймають гострі питання, з часом стають «незручними» для чиновників, повідомляє інформаційне агентство «Вчасно».

Фото з архіву "Вчасно"
Так було, наприклад, у 2017 році, коли Донецьку ОДА очолював Павло Жебрівський. Показовий момент: за два роки роботи громадської ради глава області лише один раз з’явився на їхнє засідання, попри численні заклики активістів до відкритого діалогу.

Серйозні претензії до Жебрівського громадськість висловлювала з приводу неефективного використання субвенції з держбюджету, спрямованої на відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури Донеччини.

Під тиском громадськості і після звернень до вищих органів влади на рівні Уряду була створена міжвідомча комісія, яка розбиралася з освоєнням коштів.

Як розповідала очільниця тодішньої громадської ради Ірина Кірікова, усі рішення — в тому числі кадрові та фінансові — ухвалювалися обласною владою без участі представників громадськості. Попри те, що громадська рада — саме консультативно-дорадчий орган, який має бути залучений до розгляду питань, що впливають на життя кожного жителя регіону.

Апогеєм конфлікту громадськості та ОДА стало обмеження участі десятків громадських організацій області в процесі формування наступного скликання громради. Понад 40 організацій не були допущені до відповідного установчого зібрання.

ЧИТАЙТЕ: «Чиновники ДонОГА „выбили“ половину неугодных им организаций из Общественного совета», — активисты

«Таке відчуття, що проводилася розправа над громадськістю, ДонОДА не зручні грамотні і компетентні люди, які не мовчать, і можуть вказати на недоробки», — заявляла Ірина Кірікова.

Жебрівський, у свою чергу, в одному з інтерв’ю назвав громадську раду «зібранням людей, які в житті були чимось ображені».

«Хтось їх у дитинстві образив. І ключове питання в них було — викричатись, але не спровокувати ідеї», — заявляв він.

Тож, сподівання активістів, що громадськість стане партнером для обласної влади у розв’язанні проблемних питань, не справдилися.

Як відомо, історія тяжіє до повторення. І подібну тактику взаємодії з громадськістю, схоже, вирішив перейняти чинний очільник Донеччини Павло Кириленко.

Голова чинної громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації Антон Воронов / фото: "Вчасно"
«Ми думали, при Жебрівському було дно, але, як-то кажуть, постукали знизу», — заявляє голова чинної громадської ради при Донецькій обласній державній адміністрації Антон Воронов.

У січні 2020 року, з самого початку роботи, рада нового складу зіткнулася з супротивом з боку обласних можновладців. Громраді відмовили у приміщенні для проведення засідань у будівлі ОДА, пославшись на те, що будівля адміністрації — режимний об’єкт.

«Чиновники перешкоджали нашим зібранням. Це був не конкретно Павло Кириленко. Виконувалося все руками його першого зама Ігоря Мороза і директорки департаменту інформполітики Наталії Чукової. Коли конфлікт вийшов до інформаційного простору, Чукову перевели до іншого департаменту, з нами співпрацювати почала Тетяна Ігнатченко, і ситуація потихеньку почала налагоджуватися», — розповідає Антон Воронов.

Фото: Фейсбук Павла Кириленка

Наприклад, у листопаді 2020 року голова Донеччини Павло Кириленко за результатами онлайн-зустрічі з громадською радою заявив, що ОДА завжди готова надавати підтримку активістам. «Побачив зацікавленість у продовженні діалогу. Адже маємо спільну мету — заможну правову державу, побудовану на принципах відкритого демократичного суспільства», — резюмував Кириленко.

Однак, за словами Антона Воронова, взаємодію з громадськістю ОДА вибудовує радше не за принципами демократії, а на вигідних для себе умовах: на контакт з активістами йдуть, коли треба провести якийсь захід або ж створити комісію за участі членів громадської ради.

«Коли ми починаємо, так би мовити, сувати свій ніс у їхні справи, в яких, скоріш за все, не все в порядку, ми отримуємо відписки, блокування і так далі», — зазначає голова громадської ради Антон Воронов.

Наразі рада активно займається антикорупційною діяльністю. Зокрема, розбирається з неякісно виконаними проєктами опалення у прифронтовому Часів Яр.

Напередодні зими в більше ніж 300 квартирах одного з районів міста коштом обласного бюджету було встановлено індивідуальні системи опалення. Це мало усунути проблему у житлових будинках, опалення яких припинив місцевий вогнетривкий комбінат. Для забезпечення теплом соціальних об’єктів району вирішили побудувати модульну котельню.

ОДА виділила гроші на проєкти за зверненням Часовоярської міської ради, у якої власних коштів на це не знайшлося.

Замовником робіт виступив департамент житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації. Як йдеться у відповіді департаменту на запит громадської ради, на створення проєктно-кошторисної документації щодо опалення було витрачено 7,8 млн грн, на встановлення автономних систем — 23,6 млн грн. Будівництво модульної котельні обійшлося в 16,7 млн грн.

До речі, згідно з даними системи публічних закупівель ProZorro, розробкою проєктно-кошторисної документації займався харківський ФОП Юрій Гонтар, а безпосереднім виконанням робіт — харківське товариство з обмеженою відповідальністю «Техекс-газ».

При цьому Юрій Гонтар уже багато років офіційно працевлаштований на даній фірмі як інженер-будівельник. Тож, можна казати про те, що спільно харківська команда отримала з бюджету Донеччини понад 48 млн грн.

«Техекс-газ» керує Юзеф Броневський. У 2012 році він згадувався у ЗМІ як радник тодішнього міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолія Близнюка. Близнюк — екснардеп від «Партії регіонів» та очільник Донецької ОДА у 2006−2011 роках.

Оскільки всі закупівлі, пов’язані зі встановленням опалення в квартирах жителів Часів Яру, були допороговими, то проводилися без конкурентних тендерів. Замовляла роботи ОДА влітку та восени 2020 року. Ніякої детальної тендерної документації у відкритому доступі не знайти. Отримати документи від Донецької ОДА не вдається і громадській раді.

Як розповідають самі жителі Часів Яру, роботи зі встановлення автономних систем були проведені підрядником з порушеннями. Як наслідок: люди мерзнуть у своїх помешкання, адже квартири не прогріваються до більше ніж 14 градусів тепла.

«Стоїть котел, стоїть лічильник горизонтально, наче як треба. Але на цій квартирі рази чотири чи п’ять, напевно, мені доводилося воду додавати до системи шлангом, бо без цього ніяк, — зазначає місцевий житель, слюсар Олександр. — Висять труби, на них повинні стояти кліпси на відстані хоча б 50 сантиметрів, але на них зекономили».

19 лютого представники громадської ради приїхали до Часів Яру, провели виїзне засідання антикорупційного комітету та на запрошення містян відвідали їхні домівки і переконалися у недоліках виконаних робіт.

Невдовзі після засідання громради за розпорядженням Павла Кириленка до Часів Яру прибула робоча група з представників департаменту ЖКГ облдержадміністрації та усіх сторін, залучених до реалізації проєкту.

Як зазначає у висновках за результатами роботи групи включений до неї член громадської ради Донецької ОДА Олексій Варава, обласні чиновники намагалися переконати учасників робочої групи, що тепла в квартирах з автономним опаленням немає через поганий стан самих житлових будівель. «Тоді виникає питання, чи проводилося взагалі технічне обстеження та аналіз стану будівель перед тим, як впроваджувати проєкт», — підкреслює у документі Олексій Варава.

3 березня під час публічного звітування очільник ОДА Павла Кириленко заявив, що громадська рада нібито доносить йому неправдиві дані щодо Часів Яру, і на ділі інформація про неякісно виконані роботи була спростована, мовляв, в усьому дійсно винен занедбаний стан будинків. Ще пообіцяв «розібратися» з позицією активістів.

«Є правда, є факти. Є до цього там громадська рада при облдержадміністрації. З цією позицією я розберуся. Їх дійсно позиція, тому що вони мені кажуть одне, а потім… Трошки враховуйте, що я дуже добре володію оперативною інформацією. І не зміню я своїх навичок, і тому що я знаю і розумію, шановні представники, в тому числі і громадської ради, з великою повагою до вас», — заявив Кириленко.

У громраді слова голови області сприйняли з насторогою.

«Ми, члени громадської ради, зрозуміли це так, що Кириленко натякає ніби громадською радою хтось маніпулює, що громадська рада якимось чином замішана у незрозумілих процесах», — каже Антон Воронов.

Активіст підкреслює, що громадська рада так чи інакше продовжить своє розслідування втіленого ДонОДА проєкту опалення в Часів Ярі.

«Так, приїхали до міста представники підрядника, ходили по квартирах. Зробили кріплення для труб, тобто усунули провисання у тих квартирах, де вони були. Але глобально ніхто нічого не робив. Створили видимість, що ось „ми приїхали, попрацювали“. У будинках досі холодно», — підкреслює голова громради.

Активісти прагнуть домогтися технічної експертизи встановленого обладнання та відповідності проєктів реальним роботам.

Паралельно громадська рада наполягає на створенні спільної комісії ДонОДА та громадської ради щодо перевірки використання коштів обласного та державного бюджетів стосовно програм реконструкції чи будівництва об’єктів на території області. Для цього громрада направляла відповідний лист до обласної влади.

Однак замість того, щоб підтримати ідею запровадження такого антикорупційного інструменту, в облдержадміністрації зажадали, аби активісти надали уточнення щодо завдань громадської ради, на виконання яких має бути створена комісія. Також попросили надати посилання на норми законів чи Конституції, якими визначені повноваження ОДА щодо створення таких комісій та засади проведення ними перевірок.

Наразі громадська рада продовжує листуватися з обладміністрацією.

«У мене вже є доволі цікава добірка усіх відписок ДонОДА. І я думаю, що під час цієї каденції я скористаюся правом голови громадської ради на зустріч з прем’єр-міністром України, бо все-таки треба їхати, і все це доносити», — зазначає голова громадської ради Антон Воронов.

Щоб з’ясувати думку керівництва Донецької ОДА стосовно того, яким чином вони сприяють антикорупційній діяльності громадської ради, журналісти «Вчасно» направили відповідний запит.

Відповідь була надіслана від імені керівника апарату облдержадміністрації Олега Свинаренка. Зокрема в ОДА відзвітували, що представника громради долучали до щоквартального моніторингу виконання Антикорупційної програми облдержадміністрації.

Також у відповіді на запит йдеться, що до громради для вивчення та внесення пропозицій направляли проєкт Антикорупційної програми ОДА на 2021−2023 роки, а також проєкт Порядку організації у Донецькій обласній державній адміністрації роботи з повідомленнями викривачів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень та інших порушень Закону Україну «Про запобігання корупції».

Зазначається, що обидва проєкти також були опубліковані та доступні громадськості на сайті облдержадміністрації. Проводилися і публічні обговорення проєктів за участі активних громадян.

«До нас дійсно направляли проєкти цих документів. Річ у тому, що громадську раду підключають на останньому етапі, надсилають, наприклад, програму з 50 сторінок, кажуть „Ось вам три дні, внесіть свої зауваження“. Але так швидко зробити це неможливо, необхідно виносити питання на розгляд комітету громради, експертів залучати. Ми неодноразово зверталися до Донецької ОДА, щоб нас підключали на початковому етапі розробки того чи іншого документу, але нас не чують», — коментує Антон Воронов.

За словами голови громради, чиновники створюють видимість співпраці з активістами, але по факту ігнорують їх антикорупційні запити. Та активіст не полишає надію, що обласна влада все-таки піде на ефективний діалог з громадськістю та перестане ховатися за формальними паперовими відповідями на важливі для жителів регіону питання.


Додати коментар