Попри війну і всі інші перешкоди, Донецька область розвивається і маленькими кроками, як і вся Україна, намагається інтегруватися до Європейського Союзу. Та чи усвідомлюють це жителі прифронтового регіону?

Шість років тому була підписана Угода про асоціацію України з Європейським Союзом. Рух до ЄС держави, яка буквально є центром Європи, був природнім та неминучим. Але на заваді цьому стали пропаганда, шантаж та агресія Росії, а також проросійська налаштованість керівництва країни в ключовому 2013 році.

Жодній країні не довелося виборювати право за зближення з Європою так важко, як Україні. Організований звичайними українцями Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності, став насправді поворотною подією, яка відкрила нову сторінку в історії країни.

Європейська інтеграція України — складний та поступовий процес в різних сферах — політичній, економічній, соціальній, освітній, культурній. Що про цей процес знають жителі Донеччини, та як прифронтовому регіону вдається рухатися до Європи — далі у матеріалі «Вчасно» в рамках проєкту «Змінити Донеччину».

Досягнення Донеччини

Найбільш комплексне дослідження євроінтеграції окремих областей України провів Центр «Нова Європа» наприкінці 2019 року. Так звана Євромапа України була складена на основі показників, які відображають зближення українських регіонів з ЄС.

З’ясувалося, що найбільше регіону вдається просуватися, зокрема, в локальній демократії. Про це свідчить створення спроможних об’єднаних територіальних громад. Адже реформа децентралізації безпосередньо пов’язана з євроінтеграцією. Вона здійснюється з урахуванням досвіду країн-членів ЄС, що означає переймання європейських стандартів та кращих практик.

Повністю створеними в Донецькій області можна вважати 13 ОТГ, які функціонують як об’єднані громади. У громадах місцеві мешканці отримують важелі впливу на чиновників, а влада більше прислухається до населення.

Повністю створеними в Донецькій області можна вважати 13 ОТГ / карта: decentralization.gov.ua

Донеччина показує гарний результат в освітній та науковій інтеграції у європейський простір. Яскравий приклад — робота переміщеного до Покровська Донецького національного технічного університету.

Ще до початку війни донецький університет мав проєкти в рамках програми ЄС TEMPUS/Erasmus +.

Проректор з науково-педагогічної роботи ДонНТУ Вікторія Воропаєва.
«У 2014-му році ми переїхали з їхніми чотирма проєктами. І саме завдяки запланованій їх реалізації, ми почали отримувати в Покровську сучасне лабораторне обладнання європейського рівня, і це дало поштовх розвитку лабораторної бази на новій локації. Програми ЄС відіграли дуже важливу роль у тому, що ми почали відбудовуватися», — розповідає проректор з науково-педагогічної роботи ДонНТУ Вікторія Воропаєва.

Уже на новому місці вишу вдалося продовжити співпрацю з Євросоюзом. В університеті з’явилися лабораторія води та потужний лабораторний комплекс для підготови фахівців із промислової оптимізації. Таких комплексів в Україні нараховується лише п’ять.

В університеті з’явилися лабораторія води та потужний лабораторний комплекс для підготови фахівців із промислової оптимізації / фото: "Вчасно", donntu.edu.ua

Нещодавно в ДонНТУ почали роботу за масштабним трирічним проєктом EDUTIP. На розвиток вишу ЄС надає 899 тисяч євро. Один із напрямків — промоція технічної освіти на Донеччині. Для старших школярів Покровська у виші запустили чотириденну літню школу.

«Ми хочемо донести до молоді Донеччини, що технічна освіта — це легко і круто. Що вона вдасться кожному. У школі діти можуть поспілкуватися між собою, зробити спільні досліди. Кожного дня з школярами по декілька годин працюють викладачі та студенти», — зазначила доцент кафедри автоматики та телекомунікацій університету Анна Воропаєва.

Для старших школярів Покровська у ДонНТУ запустили чотириденну літню школу

Налагодити успішну взаємодію із Європою прагнуть і підприємці Донецької області. Для того, щоб вийти на масштабний європейський ринок, виробникам треба пройти сертифікацію, яка засвідчує якість та походження товару. Так, підприємство «Сади Донбасу» працює над цим вже два роки.

Як розповіла генеральна директорка підприємства Алла Пєтухова, сертифікація — це, по-перше, дороге задоволення, по-друге, треба «підтягнути» все відповідно до великого переліку вимог.

«Для нас, звісно, важливий вихід на ринок ЄС. Але все робимо поступово. Оновлюємо сад. Паралельно ми розробили власний міжнародний бренд. „Fruit Ball“ — для яблук, „Anita“ — для черешен», — зазначає Алла Пєтухова.

Підприємство «Сади Донбасу» працює над виходом на європейські ринки /.фото: Сергій Остапець

За останніми даними фахівців зі статистики, з початку цього року підприємства Донеччини вивозили продукцію до 93 країн світу. Однак найбільше експортують саме до країни Євросоюзу — Італії.

Водночас ЄС фінансово підтримує місцевих підприємців. У рамках програми FinancEast на це виділено грант у розмірі 9,5 мільйонів євро. Кошти надаються у вигляді субсидій та компенсацій для мікро-, малих та середніх підприємств на Донбасі.

За даними, наданими на запит «Вчасно» Департаментом інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької ОДА, протягом 2014−2020 років на території області при донорській підтримці ЄС було реалізовано 13 проєктiв на суму 1 мільярд 15 мільйонів гривень.

Вони включають підтримку громадянських ініціатив, створення умов для проживання переселенців, захист прав, відбудову інфраструктури.

Конкретні приклади: Донеччина отримала 1 млн євро від Литовської Республіки на ремонт однієї з шкіл Авдіївки. Франція виділила 64 мільйони євро на забезпечення Маріуполя питною водою. У прифронтовому Торецьку за 33 млн грн Європейського інвестиційного банку відремонтують школу. У Слов'янську відкрили сучасний Центр надання адмінпослуг, вартість проєкту склала 510 тисяч доларів США.

Проєкти, втілені ЄС на Донеччині / фото: Фейсбук-сторінки Павла Кириленка та Олександра Куця
Проєкти, втілені ЄС на Донеччині / фото: decentralization.gov.ua, dn.gov.ua, euaci.eu

Наразі в Донецькій області за фінансування ЄС реалізується 4 проєкти, загальною вартістю 1 млрд 601 млн грн.

Загальна сума допомоги, наданої Європою Донбасу, перевищує 2,6 мільярди гривень.

Важливий показник євроінтеграції для звичайних людей — можливість вільно подорожувати. За даними Міграційної служби Донецької області, у 2019 році в регіоні було оформлено 155 000 паспортів громадянина України для виїзду за кордон. З початку цього року біометричні паспорти отримали вже понад 59 тисяч жителів Донеччини.

З цим документом громадяни України мають право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу (окрім Ірландії), а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС. За три роки дії безвізового режиму українці здійснили майже 49 мільйонів поїздок до країн Шенгенської зони.

У 2019 році в регіоні було оформлено 155 000 паспортів громадянина України для виїзду за кордон / фото: ДМС у Донецькій області

Закон про Хелловін та міграція: як звичайні донеччани розуміють євроінтеграцію

Згідно з даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, найбільше вступ до ЄС підтримують на Заході України, найменше — на Сході та Донбасі.

Чи взагалі розуміють жителі Донецької області, що означає поняття «євроінтеграція». Та чи підтримують вони рух до Євросоюзу? Спойлер: на фоні явних здобутків та конкретної допомоги ЄС регіону, пересічні жителі майже нічого про це не знають.

«Європа має бути не лише на папері, а й в головах»

Шлях кожної країни до ЄС відрізняється внутрішніми процесами та настроями. Наприклад, в Естонії за 16 років з часу вступу країни до ЄС підтримка населенням цього шляху жодним чином не знизилася, а лише зросла. Яку ж користь за ці роки євроінтеграція принесла для естонців, розповів директор естонського Центру інформації про безпеку та оборону Григорій Сеньків.

Він зазначає: не так важливо, скільки законів прийнято та договорів підписано задля інтеграції, головне — ментальна готовність людей до цього. Деталі — у відео:

P. S.: Напевно, основна проблема, яка існує в Донецькій області, — необізнаність людей про масштабну допомогу Європи та всі переваги руху до ЄС. У народі досі розповсюджуються фейки та російські наративи про нібито небезпеку інтеграції. Не всі усвідомлюють, що вступ України до Євросоюзу — запорука стабільності та безпеки. Усього того, чого нам зараз дуже не вистачає.