Проєкт, священник і директорка: набула чинності нова редакція Українського правопису

Сьогодні фінальний текст нової редакції «Українського правопису» буде опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. З цього моменту рекомендується застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мови.

Загалом, зміни у правописі можна поділити на дві великі групи: зміни у написанні слів і варіантні доповнення до чинної норми.

Проєкт та проєкція

Найбільш радикальною зміною в написанні слів стала безкомпромісна «є» у словах: проєкт, проєкція, адже вони творяться так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject- (плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк).

Топмодель, мінісукня, віцепрезидент — разом

Разом пишуться слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладнúй, гіпермáркет, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супермáркет, топмéнеджер, топмодéль.

Та слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезидéнт.

«Пів» пишеться окремо

Спростили написання числівника «пів» у значенні «половина» з іменниками. Тепер завжди правильно буде писати окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.

Якщо ж «пів» з іменником становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів.

Російські прізвища на -ой передаються через -ий

Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так: закінчення -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Трубецькúй, але Толстóй.

Священник

Впроваджено зміни в окремих словах, зокрема, священник. Раніше слово «священик» було винятком і писалося з однією «н», тепер його підпорядкували загальному правилу подвоєння приголосних у разі збігу кореня або основи -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я).

Слід писати разом складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́лка, Святвéчір.

Дікенс, Те́керей, Бе́кі — без подвоєння приголосних -кк-

Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо однією українською буквою «к»: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.

Слова щодо яких допускається правописна варіантність: писати можна й так, і так

Слова іншомовного походження: Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р: аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія.

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.

Аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія

У словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.

У запозиченнях з давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.

Кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен

Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р.

У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.

Ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си

Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.

Окрім того, новий правопис визначає, за допомогою яких суфіксів можна утворювати фемінітиви, при цьому не зобов’язує їх використовувати:

Інфографіка: Укрінформ