Щоб розблокувати процес компенсацій за зруйноване житло в Україні і вирішити проблему недоступності актів обстеження, у липні 2025 Кабмін ухвалив постанову, яка подавалася як прорив. Але на практиці вже демонструє свою неефективність.
Торецьк/ Gettylmages
Вже понад три роки Україна живе у стані повномасштабної війни. Найбільше від активних бойових дій страждає Донеччина — регіон із мільйонами внутрішньо переміщених осіб, які втратили свій дім. Проте держава досі не створила дієвого механізму, що реально гарантував би цим людям право на житло. Нещодавно ухвалена постанова про дистанційне обстеження зруйнованих об'єктів, яка подавалася як прорив, уже на практиці демонструє свою неефективність, повідомляють журналісти «Вчасно».
У травні 2023 року в Україні набрав чинності закон № 2923-IX. Його називали порятунком для сотень тисяч людей, які залишилися без даху над головою через війну. Документ обіцяв кілька механізмів підтримки: до пів мільйона гривень на ремонт, житлові сертифікати для придбання нового помешкання та виплати до 200 тисяч гривень за програмою «єВідновлення».
Та реальність виявилася іншою. Закон став недоступним для значної частини постраждалих. Головна умова — наявність акта обстеження пошкодженого або знищеного житла. Цей документ складає спеціальна комісія, яка має виїхати на місце та зафіксувати руйнування. Але там, де йдуть бої чи територія окупована, комісії просто не можуть працювати. У результаті тисячі заяв опинилися в підвішеному стані, а вся система компенсацій виявилася залежною від папірця, отримати який у багатьох випадках фізично неможливо
Міноборони заявило, що такі дані належать до розвідувальної інформації та не підлягають розголошенню відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про розвідку».
Таким чином, саме той пункт постанови, який передбачав використання супутникових знімків як головного доказу руйнувань, виявився мертвою нормою. Крім того, це означає, що проблема виходить далеко за межі однієї громади. Будь-яке місто чи селище, яке намагатиметься скористатися новим механізмом, зіткнеться з тією самою відмовою у супутникових даних. Фактично держава залишила людей сам на сам зі своїми втратами.
До того ж вимоги до знімків жорсткі: будинок має бути впізнаний за табличками, номерами чи орієнтирами; потрібно кілька ракурсів; відео — лише безперервне, із метаданими. Якщо цих умов немає — комісія може відмовити без пошуку альтернативних доказів. У результаті найбільше ризикують ті, чиї оселі знищені вщент.
Дистанційне обстеження презентували як порятунок для громад, де комісії не виїжджають через обстріли. Але на практиці воно перетворилося на новий бюрократичний бар'єр. Супутникові дані, які мали стати головним доказом, закриті. Єдине, що залишається людям, — самостійні фото й відео, які далеко не кожен здатен зробити чи зберегти.
Таким чином, право на компенсацію отримують не ті, хто справді втратив дім, а ті, хто має ресурси, зв’язки чи технічні можливості зібрати «правильний пакет» доказів. Це породжує нову нерівність у суспільстві: замість обіцяної справедливості українці знову отримали лише чергову ілюзію допомоги.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!