Соціологи провели дослідження, щоб з'ясувати ставлення українців до Дня перемоги.

Майже 40% українців підтримують відзначення і Дня пам'яті, і Дня перемоги / фото з відкритих джерел
Майже 40% українців підтримують відзначення і Дня пам'яті, і Дня перемоги / фото з відкритих джерел

39% українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам’яті та примирення — 8 травня та Дня перемоги — 9 травня.

Про це свідчать дані загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України.

При цьому, на думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 14% вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення 8 травня, а ще для 9% це питання байдуже. Такий баланс думок переважає у всіх регіонах. Дещо більше підтримують святкування лише 9 травня люди, старші за 60 років.

Близько 52% громадян дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги — це передусім відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні.

32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу.

Для 6% цей день є просто додатковим вихідним.

Серед молоді дещо більше байдужих, а серед людей, старших за 70 років, істотно більше виражена підтримка радянської інтерпретації. До того ж, ця інтерпретація більш поширена на Сході та Півдні, але різниця порівняно з Заходом та Центром у межах 10−15%.

Із твердженням, що СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни, погоджуються 56% українців, не погоджуються із цим 24% і ще 20% не визначилися.

Щодо цього твердження немає кардинальних відмінностей між усіма віковими групами до 70 років, лише серед найстаршої категорії дещо менше погоджуються із ним, але тут більше невизначених. Регіональні відмінності становлять щонайбільше 19% (на Заході з цим твердженням погоджуються 63%, а на Сході — 44%).

61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують — 21%, ще 18% не визначилися. Найменше таку ідею підтримують на Заході та в Центрі — 12% та 18% відповідно. На Сході та Півдні по 29% прихильників такого теоретичного візиту, але все ж більшість у цих регіонах (близько 50%) проти такої ідеї.

Більшість українців (51%) не знають про масові заходи під назвою «Безсмертний полк», які проводяться 9 травня.

Ще 12% знають про них, але ставляться до них негативно. Знають та позитивно ставляться 18%, нейтрально ставляться 12%.

У всіх регіонах понад 50% не знають про цей захід, окрім Сходу, де обізнаність дещо вища (нічого не знають 33%). На Сході також більше і позитивних ставлень — 32% проти 25% на Півдні, 15% у Центрі та 9% на Заході.

Визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України підтримують 44% українців, ще 22% - проти цього рішення; для 16% це байдуже і ще 17% громадян не визначилися із відповіддю. Очікувано більш схвально до цього рішення ставляться на Заході та в Центрі. Визнання воїнів УПА борцями за незалежність у Східному та Південному регіонах підтримують та не підтримують приблизно однакові частки по 30% громадян.

Близько третини українців підтримують рішення про заборону георгіївської стрічки, але ще близько третини не підтримують. Для 25% це байдуже.

Прихильників цього рішення найбільше на Заході (44% підтримують, 23,2% не підтримують), у Центральному регіоні думки поділилися навпіл (по 30−31%), найменше прихильників — на Півдні та Сході (близько 20% підтримують таке рішення, 40% не підтримують).

Дослідження проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитано 2000 осіб, вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Новини Донбасу, День перемоги, соціологія, опитування, новини України

Додати коментар