Громадський активіст Павло Островський йде у депутати міської ради, аби зламати застарілу систему і перетворити рідну Дружківку на місто своєї мрії.

Громадський активіст Павло Островський йде у депутати міської ради аби зламати застарілу систему і перетворити рідну Дружківку на місто своєї мрії
Громадський активіст Павло Островський йде у депутати міської ради аби зламати застарілу систему і перетворити рідну Дружківку на місто своєї мрії
Громадську діяльність Павло Островський розпочав у 2011 році у складі команди дружківських активістів, які боролися з неконтрольованою роботою свинокомплексу. Тоді громаді вдалося домогтися перенесення небезпечного виробництва подалі від Дружківки. У 2013 році Павло Островський став координатором мітингів та підписних кампаній проти літніх відключень водопостачання у місті — доволі наболілої для дружковчан проблеми. Тоді вдалося викрити корупційні зловживання родини начальника міськводоканалу, які заробляли на цих відключеннях, та в результаті налагодити подачу живильної вологи.

«Підходили люди і казали: „Та кинь це, залиш. Це нікому не треба, нічого не зміниться. Ти молодець, але ж нічого не зміниться“. І саме такі слова мене мотивували продовжувати роботу. Якщо нічого не робити, то точно нічого не зміниться, але якщо ми докладемо хоч трошки зусиль, все може бути абсолютно інакшим», — пригадує активіст.

У 2013 та 2016 році Павлові разом з однодумцями та небайдужими містянами шляхом акцій протестів вдалося скасувати підвищення тарифів на квартплату та воду відповідно.

Також Павло Островський є одним із засновників руху «Сильні громади», громадські активісти якого займаються контролем та моніторингом роботи влади, втіленням практик та інструментів, які вдосконалюють місцеві політику.

За його словами, наразі в рідній Дружківці накопичилася купа проблем, які роками не вирішувалися. Уже майже 20 років містом керують одні й ті ж політичні клани. Зараз, попри обрання народним депутатом, диктувати свою політику продовжує колишній міський голова Валерій Гнатенко. Без жодних нарікань на догоду йому депутати міської ради продовжують ухвалювати сумнівні рішення.

Як каже Павло, довіра містян до таких управлінців впала, і люди хочуть бачити реальні зміни та результати.

Щоб зруйнувати застарілу і нездорову систему та зробити рідне місто успішним, Павло Островський вирішив балотуватися від партії «Голос» у депутати Дружківської міської ради. Журналісти «Вчасно» дізнавалися, яких першочергових змін для міста прагне кандидат.

Яка Ваша персональна мотивація йти у депутати в Дружківці?

— Я п’ять років прожив у Києві. І останній рік, скажімо так, жив між столицею та Дружківкою. І я думав балотуватися до Київради, бо більшість моїх інтересів ще місяць тому були пов’язані з Києвом. Але я зрозумів, що зараз до Київради я пройду чи не пройду, але радикально від цього зміниться небагато. Тобто фракція «Голос», від якої я планував балотуватися, все одно пройде. Там потужна команда, яка буде змінювати місто на краще. Але якщо я зараз у Дружківці не включуся в цю кампанію, то результат і «Голосу», і загалом усіх конструктивних, здорових сил буде гіршим.

Я розумів, що людям треба пояснювати, показувати, що разом — ми сила. Левко Лук’яненко (український політичний та громадський діяч — ред.) у 2012 році в Дружківці казав: «Влада — не камінь, відносини влади і людей — це перетягування канату. Якщо люди тягнуть на себе канат, вони витягують його. Якщо люди не тягнуть, то влада перетягує його на себе і люди страждають». Тобто ми будемо тягнути цей канат в інтересах кожного жителя Дружківки. Ми будемо чути голос людей та їх запити на зміни. Ми хочемо стати голосом здорового глузду тих людей, яких роками не чула влада.

Чому йдете саме від «Голосу» і розкажіть докладніше про Вашу локальну партійну команду?

— Я голосував за «Голос» на минулих парламентських виборах. Тоді у списках партії я не знайшов жодного кандидата, якого не мало б бути в Раді. Список «Голосу» — це якісна, цілісна команда, яка реально за рік парламентської роботи показала себе. Вони досить якісно працювали в комітетах, якісно захищали в парламенті права різних категорій населення: лікарів, вчителів, підприємців. Я, як виборець, задоволений роботою цієї команди. І це та сила, яка резонує з моїм внутрішнім світосприйняттям.

У Дружківці до влади йде 21 кандидат. Це досить різні люди, з різним бекграундом. Але нас об’єднує загострене почуття справедливості. У нас в команді є волонтери, підприємці, добровольці, фітнес-тренерка, лікарі, представники освіти формальної та неформальної, представники протестантських конфесій, керівники ОСББ. Тобто фахівці за різними сферами.

Лідером команди є Денис Миронов — засновник громадської організації «Громадський патруль». І це якраз та організація, яка по всій Донецькій області моніторить, як використовуються бюджетні кошти, наскільки ефективно. І я думаю, що багатьом, хто звик бачити бюджет як джерело для власного заробітку, Денис і команда «Громадського патруля» дуже сильно зіпсували настрій і нерви. І деяких вдалося притягнути до відповідальності в різні способи. Це також той фундамент, на якому ми працюємо і будуємо команду.

Ми будемо радитися з людьми, ми будемо питати думку громади, як нам голосувати з тих чи інших питань. Ми не всюди можемо знати повної картини, повного контексту, і люди можуть підказати, як зробити рішення більш якісними. Також ми будемо радитися з фахівцями з різних сфер. Якщо ми чогось не знаємо, то не будемо соромитися сказати про це, а запрошуватимемо тих, хто знається на цьому краще.

Які основні проблеми необхідно вирішити наразі в Дружківці або які ініціативи треба першочергово втілити?

Питання водопостачання. Зараз голова Донецької обласної державної адміністрації Павло Кириленко робить багато, щоб це питання було на порядку денному в центральних органах влади, щоб нам на наступний рік профінансували ремонт Другого Донецького водогону. І тут партія «Опозиційна платформа — За життя», яка нічого не робила і кришувала в Дружківці директора водоканалу, який роками відключав воду людям, кажуть «а ми боремося за воду, а ми хочемо повернути воду на Донеччину». Тобто такі абсолютно цинічні брехуни, які думають, що люди нічого не розуміють, нічого не пам’ятають. Але це не так.

Сторінка Павла Островського в Фейсбуці: https://www.facebook.com/pavlo.ostrovsky

І ми хочемо показати, що ті, хто роками боровся за право людей на воду в Дружківці, і далі будуть це робити. Ми будемо домовлятися з головою ОДА, будемо виходити на депутатів Верховної Ради. Ми будемо максимально говорити про цю проблему та робити все максимально конструктивно, щоб знайти фінансування та рішення. Це і альтернативні джерела водопостачання в Дружківці, будемо дивитися, що у нас з очисними спорудами. Тобто є проєкт реконструкції, який не був втілений. Окрім бюджетного фінансування, ми хочемо залучати ще максимум і позабюджетних джерел, працювати з донорами. А міжнародні організації йдуть туди, де не крадуть. А та репутацію, яку, на жаль, зробили чиновники Дружківської міськради зараз місту, вона не йде на користь в очах донорів. Ми хочемо показати, що є люди, які готові робити і не красти.

Ми хочемо реконструювати лікарню в Дружківці та зробити максимально якісні послуги. Братимемо за приклад місто Тростянець на Сумщині, не будемо вигадувати велосипед. У Тростянці за два роки з невеликим бюджетом вдалося повністю реконструювати районну лікарню. І зараз це районна лікарня № 1 в Україні. Ми хочемо аби в Дружківці була не гірша, і ми знаємо, що це абсолютно реально. Ми, як депутати, будемо ставити такі задачі, будемо шукати менеджерів, які спроможні виконувати такі задачі і звітуватимемо перед людьми: що нам вдалося, що — ні, чому не вдалося, які кроки ми зробимо, щоб усе вдалося.

Ми плануємо максимально долучити людей до місцевого самоврядування, до прийняття рішень. Порядок починається з кожного будинку, з кожного двора. І люди повинні мати інструменти та профінансовані бюджетом можливості, щоб вони могли розвивати свій двір. Тобто їм треба дати вудочку, а рибу вони зловлять самі. У кожному будинку має бути свій будинковий комітет або комітет самоорганізації, і люди мають домовлятися. Наприклад: наш будинок сплачує стільки-то керуючій кампанії, тому ми маємо бачити стільки-то. Маємо домовлятися: у нас в пріоритеті лічильник на тепло, щоб заощаджувати гроші, або дитячий майданчик. Коли мешканці того чи іншого будинку перетворюються на організовану силу, вони роблять свій будинок, свій двір значно кращими, комфортнішими.

Важлива також якісна освіта. У нас є багато фахівців у сфері освіти і багато успішних рішень. Наприклад, по харчуванню. Ми раніше зібрали підписи для впровадження в школах Дружківки харчування за системою Євгена Клопотенка. Абсолютна шикарна тема, у якої немає мінусів. Але міська рада наперекір нам відповіла, що вони провели опитування в школах, під час якого запропонували людям три варіанти: залишити систему харчування, як зараз є; ввести за системою Клопотенка або харчування на вибір. І нібито перемогло харчування на вибір. Тобто все зроблять, щоб було не по-нашому. Якщо якась ідея йшла від людей, вона сприймалася абсолютно в штики. Абсолютно дика і неадекватна ситуація, і ми ідемо змінювати це.

Як Ви будете знаходити спільну мову, співпрацювати з представниками старої системи, у разі якщо вони пройдуть до міської ради?

— Ми будемо дивитися на інтереси міста. Для нас питання співпраці з, наприклад, ОПЗЖ — воно неприйнятне. Але якщо ми будемо бачити, що окремі депутати від ОПЗЖ пропонують здорові рішення на користь міста, тоді не будемо дивитися на партійні прапори. Якщо ми будемо бачити, що ці рішення — в інтересах жителів Дружківки, ми їх підтримуватимемо.

З іншими політичними силами я бачу більше можливостей співпраці, там більше людей, які не залежать від міського бюджету і яких не залякаєш звільненням.

Чию підтримку наразі Ви відчуваєте?

—  Відчуваю підтримку простих містян. Це різні абсолютно категорії: і пенсіонери, і підприємці, і особливо молодь. Молодь просто розуміє, що зараз найбільш перспективний варіант у Дружківці — це поїхати з міста. І зараз тут немає можливостей для молодих людей. Моя мрія, і я буду цього добиватися як депутат — щоб у Дружківці були філії та представництва престижних українських вишів. Програма максимум — щоб у Дружківці через п’ять років можна було обрати, куди вступити і вчитися: у Дружківську філію Києво-Могилянської академії чи Дружківську філію Київського політехнічного інституту або ж Дружківську філію Українського католицького університету.

Я просто замислююся: наскільки шалено змінилося б місто на краще, якби кожен наш кандидат став депутатом і зміг реалізувати програму. Я хочу, щоб через п’ять років Дружківку ставили в приклад як місто, якому вдалося. Щоб ми перемагали в престижних міжнародних конкурсах. Щоб до нас приїжджали з інших країн Європи вчитися і з’ясовувати: а як це працює у Дружківці. Власне, для цього я повернувся до рідного міста, бо хочу змінювати його на краще.

Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня 2020 року

Публікація створена у рамках інформаційного проєкту редакції «Вчасно» — «Змінити своє місто» з метою підтримки місцевих активістів, ветеранів АТО/ООС, волонтерів

Новини Донбасу, Донеччина, Дружківка, вибори, активіст, Павло Островський