З самого початку військового конфлікту на Донбасі гуманітарна місія «Проліска» допомагає найвразливішим верствам населення, які проживають у 20-кілометровій зоні поблизу лінії розмежування.

Фото: www.unhcr.org
Фото: www.unhcr.org

Гуманітарна місія утворилася на базі однойменної громадської організації, яку заснувала активна молодь Харкова ще задовго до війни. Студенти та школярі організовували різні культурні та соціальні заходи, розповів «Вчасно» керівник «Проліски» Євген Каплін.

Євген Каплін

Сам Євген, окрім громадської активності, займався бізнесом, пов’язаним з проведенням івентів. Серед них — найбільший у Східній Європі танцювальний фестиваль, в якому щоразу брали участь понад 8 тисяч дітей з різних країн світу.

«Першими людьми, які звернулися до нас після початку військового конфлікту в 2014 році, були саме наші танцюристи. Керівниця колективу і її учні зі Слов’янська попросили привезти до міста продукти та вивезти декілька родин з-під обстрілів», — розповідає Євген Каплін.

Тоді завдяки об’єднанню з іншими організаціями та підприємцями вдалося за добу назбирати півтори тони продуктів харчування і знайти транспорт для їх доставлення. «Ми привезли продукти, а назад — людей, які хотіли евакуюватися з зони бойових дій», — пригадує чоловік.

Пізніше волонтери розгорнули в Харкові 10 мобільних пунктів прийому гуманітарної допомоги, яку постійно доставляли людям на Донбасі. Далі були бої за Дебальцеве. Волонтери працювали в місті до того часу, поки воно вдруге не перейшло під контроль так званої «ДНР». У той час місії «Проліска» вдалося евакуювати з зони активних бойових дій близько 3 тисяч людей. Усього за роки війни волонтери допомогли виїхати 5 тисячам осіб.

Фото: Фейсбук Євгена Капліна

«Усе це було можливо завдяки великій кооперації з іншими волонтерськими організаціями. У нас практично в кожному місті України були волонтери та організації, що приймали людей, які їхали від війни», — пригадує Євген Каплін.

Після завершення активних бойових дій, гуманітарна місія почала розгортати уздовж лінії розмежування польові офіси. Наразі у Донецькій та Луганській областях працює 10 таких гуманітарних офісів. Вони надають усю можливу допомогу людям, які проживають на лінії вогню.

«Наразі в місії працює понад 150 людей. Ми набрали на роботу тих, хто жив у громадах весь час військових дій, людей, з якими ми працювали разом під час евакуації людей і видачі гуманітарної допомоги. Це місцеві жителі, які від початку конфлікту знаходяться з людьми. Які нікуди не збігали, на відміну від багатьох органів влади», — розповідає Євген Каплін.

Фото: Фейсбук Євгена Капліна

На базі кожного офісу є будівельні матеріали для аварійних ремонтів. У разі, якщо стається потрапляння снаряду, волонтери виїжджають, оцінюють ситуацію та допомагають людям з ремонтом.

При кожному офісі також працюють спеціалісти з соціального супроводу, які надають допомогу жителям прифронтового Донбасу в оформленні документів. Працюють і психологи, які допомагають людям подолати емоційні та психологічні наслідки війни. Також в офісах зібраний запас гуманітарної допомоги, яку роздають в разі надзвичайних ситуацій. Крім того, місія надає грошову допомогу сім’ям, які цього потребують.

Ще один великий та важливий проєкт, який втілила гуманітарна місія — запуск на КПВВ «Станиця Луганська» електрокарів.

Фото: www.unhcr.org

«80% людей, які скористалися послугами наших електрокарів — жителі непідконтрольних українській владі територій. Дуже важливо, щоб вони, переходячи річку Сіверський Донець, бачили, що Україна турбується про них, що вони нам потрібні. Щоб, переходячи річку, вони зустрічали не „тачечника“, який бере 300 гривень, для того, щоб бабусю на інвалідному візку провезти кілометр до українського блокпоста, а такі новації як електрокари, які безкоштовно їх возять», — вважає Євген Каплін.

Свої корективи в роботу гуманітарної місії внесла пандемія коронавірусу. Понад 30 працівників організації уже перехворіли на COVID-19. Але зупинити роботу місії, яка займається соціальною допомогою, і перевести її в онлайн майже неможливо.

«На цей час у нас є 30 соціальних працівників у громадах, де держава не може надавати соціальні послуги. Кожен працівник щодня приходить до приблизно 20−30 бабусь та дідусів, осіб з інвалідністю і допомагає з базовими потребами, наприклад, порубати дрова, натопити пічку, перевдягти підгузки, приготувати поїсти і так далі. Такий вид допомоги ніяк не можна віртуалізувати», — каже Євген Каплін.

Ще у квітні, коли прифронтові лікарні взагалі були нічим не забезпечені, гуманітарна місія «Проліска» доставила для персоналу медичних закладів засоби захисту. Також закупили 123 велосипеди, які передали фельдшерам, соціальним працівникам і листоношам у прифронтових селах, щоб вони могли більш оперативно працювати.

«На жаль, є райони, в яких до сьогоднішнього дня не відновили роботу соціальні сервіси і державні послуги. Ми працюємо, укріплюючи владу України і таким чином показуємо, що люди там не забуті. І що є громадські організації, яким вони не байдужі», — зазначає Євген Каплін.

Весь величезний обсяг роботи гуманітарній місії «Проліска» вдається втілювати завдяки злагодженій, спільній роботі волонтерів, для яких за шість років війни допомога людям стала способом життя.

Більше щодо того, чого вдається досягати жителям Донбасу, які зуміли об'єднатися в кризових ситуаціях та разом йти до цілі, читайте у матерілі «Вільно дихати, допомагати іншим, повертати до мирного життя: історії об’єднання жителів Донбасу».

Новини Донбасу, Донеччина, Каплін, Проліска, гуманітарна допомога

Додати коментар