Правозахисники підготували огляд основних змін до Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для проживання ВПО.

Фото: www.firestock.ru
Фото: www.firestock.ru

23 грудня 2020 року Уряд вніс зміни до Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабміну № 582. Команда благодійного фонду «Право на захист» проаналізувала документ. Тож на які зміни обов’язково необхідно звернути увагу?

1. Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб

Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в інформаційній базі у певному органі соціального захисту населення, як однієї з передумов одержання житла для тимчасового проживання, може вважатись однією з найбільш вагомих змін, внесених до Порядку.

Згідно з вимогами попередньої редакції пункту 6 Порядку, внутрішньо переміщена особа повинна була звертатись із заявою щодо взяття її на облік до відповідного уповноваженого органу в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вона перебуває на обліку в Інформаційній базі протягом року.

Аналогічно, абзац другий пункту 1 Порядку й сьогодні встановлює, що житлове приміщення внутрішньо переміщеним особам надається «за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, у яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».

Крім цього, згідно з пунктом 2 Порядку, «житлові приміщення з фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи».

Отже, територія надання тимчасового житла внутрішньо переміщеним особам усе ще залишається обмеженою й безпосередньо залежить від території обслуговування органів, у яких вони перебувають на обліку в Інформаційній базі. Надання їм можливості отримувати житлові приміщення в будь-якому населеному пункті України, де є відповідні приміщення, вимагатиме внесення додаткових змін до законодавства.

2. Збільшення строку прийняття рішення про взяття внутрішньо переміщених осіб на облік

Встановлений пунктом 18 Порядку строк прийняття уповноваженими органами рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на облік / відмову у взятті на облік було збільшено. Якщо раніше такий строк становив 10 днів, то зараз відповідне рішення приймається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів із дня подання висновку житлової комісії з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі — «Комісія») щодо відповідної особи.

3. Зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку

Одним із важливих нововведень є доповнення Порядку положеннями, які передбачають підстави зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку.

Згідно з пунктом 20 Порядку, підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку є:

— заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
— зміна особою місця проживання;
— скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
— неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
— подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік.

Особливу увагу в цьому випадку слід звернути на питання невчасного отримання ордеру та неповідомлення про поважні причини, що не дають внутрішньо переміщеній особі отримати ордер.

Згідно з Порядком, рішення про зняття з обліку повинне містити підстави для цього та може бути оскаржено в судовому порядку.

Водночас, невирішеним залишається питання повідомлення внутрішньо переміщеної особи про зняття її з обліку. На відміну від положень пункту 19 Порядку, що чітко визначають строк та спосіб повідомлення особи про прийняте щодо неї рішення про взяття на облік / відмову у взятті на облік, Порядок не встановлює спосіб та строки для повідомлення особи про її зняття з обліку. Врегулювання цього питання потребуватиме внесення наступних змін до Порядку.

4. Питання одержання ордеру

Позитивний вплив матимуть зміни до пункту 30 Порядку стосовно розширення кола осіб, яким може бути вручено ордер на житлове приміщення. Якщо раніше Порядок передбачав його отримання лише переселенцем, на ім’я якої він виданий, зараз ордер також може бути вручено уповноваженому представнику внутрішньо переміщеної особи на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

З іншого боку, нові положення, внесені до пункту 30 Порядку, також передбачають, що «коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа — на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік». Це також є підставою для проведення засідання Комісії з питання надання відповідного житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.

Поважними, згідно з Порядком, визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

5. Критерії пріоритетності надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень

Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень визначається за кількістю балів, що набере відповідна особа/сім'я, згідно зі встановленою Порядком системою нарахування балів.

Як і раніше, бали нараховуються за передбаченими Порядком критеріями, що поділяються на пріоритетні, бали за якими нараховуються на сім’ю за найвищим показником (наприклад, сім’ї з двома дітьми — 26 балів; сім’ї з однією дитиною — 25 балів; сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, — 24 бали), та загальні, бали за якими нараховуються за наявності відповідних підстав (наприклад, багатодітні сім’ї — 2 бали на сім’ю; сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, — 2 бали на сім’ю; особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб, — 3 бали на особу).

Водночас, внесені до пункту 25 Порядку зміни передбачають, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

Вартозазначити, що встановлення окремими уповноваженими органами різних додаткових загальних критеріїв потенційно може призвести до відсутності рівності в підходах до внутрішньо переміщених осіб у державі та надання переваг одним категоріям осіб перед іншими.

6. Продовження строку користування житловим приміщенням

Як і раніше, згідно з пунктом 32 Порядку, житлові приміщення надаються внутрішньо переміщеним особам у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

Для цього внутрішньо переміщена особа має звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою (назву заяви було змінено на «заява про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»), до якої додають документи згідно з пунктом 8 Порядку.

Строк звернення з відповідною заявою було змінено. Тепер внутрішньо переміщена особа має подавати таку заяву уповноваженому органу не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування житловим приміщенням (раніше вона подавалася не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору).

Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок. Уповноваженим органом рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається на підставі висновку Комісії не пізніше закінчення строку дії відповідного договору (обмеження «протягом двох робочих днів… з дня отримання висновку комісії» було виключено).

7. Розширення переліку підстав для дострокового припинення надання житлового приміщення

Перелік підстав для прийняття Комісією рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення для тимчасового проживання ВПО, встановлений п. 45 Порядку, розширено й доповнено такою підставою:

— непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади, про повернення особи на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон

Новини Донбасу, ВПО, переселенці, тимчасове житло, правозахисники

Додати коментар