Намалювати те, чого не сказати словами: уздовж «лінії розмежування» волонтери проводять для дітей заняття з арттерапії.

Подолати невидимі травми: волонтери проводять для дітей війни заняття з арттерапії / фото: благодійний фонд
Подолати невидимі травми: волонтери проводять для дітей війни заняття з арттерапії / фото: благодійний фонд "Голоси дітей"

Майже кожна дитина в Донецькій та Луганській областях потребує психосоціальної підтримки — такі дані нещодавно були опубліковані Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Війна залишає невидимі травми, наслідки яких можуть проявитися лише через багато років. Тому вчасна підтримка дітей на сході України — одна з найголовніших та найактуальніших наразі потреб.

Для цього у семи локаціях уздовж «лінії розмежування» благодійний фонд «Голоси дітей» проводить для дітей війни заняття з арттерапії. Їхня особливість полягає у методиці, що використовується. Вона має назву «серійне малювання», повідомляє «Вчасно».

«Ніхто не колупає душу дитини»

Як розповіла голова благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська, кожна дитина має пройти щонайменше десять занять, що відбуваються з навченим підготовленим спеціалістом — це або координатори фонду, або місцеві шкільні вчителі та психологи. Тонкощам методу «серійного малювання» їх навчала Оксана Залеська — психологиня, яка адаптувала цю методику в Україні для дітей, які мають травматичний досвід.

Заняття проходять у малих групах, приділяється увага кожному учаснику чи учасниці терапії.

Голова благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська / фото: Апостроф
«Дитині дається повна свобода в тому, що малювати, чим малювати, як малювати. Є тільки аркуш та фарби. Жодної теми, жодного контролю та жодного оцінювання. Психолог або підготовлений спеціаліст має у цей час бути з дитиною, але дати їй повну свободу розмістити на аркуші те, що вона не може сказати словами, — розповідає пані Олена. — Метод є безпечним, бо ніхто не колупає душу і страхи дитини. Ми не витягуємо її на травматичну розмову».

Інколи за одне заняття дитина може зробити два-три малюнки. Буває, може малювати один малюнок всі десять занять. Основний момент полягає у наступному: коли у дитини немає страху помилки чи поганої оцінки, вона малює те, що її насправді турбує.

Одна з локації, де проходять заняття з арттерапії — молодіжний центр «VPN Zone» у Світлодарську. Місто постійно піддається обстрілам з боку незаконних збройних формувань. Заняття в центрі проводить художниця, координаторка фонду «Голоси дітей» Ольга Вовк. Каже: спочатку до методу «серійного малювання» ставилася трохи скептично, але згодом побачила його реальну ефективність.

«В умовах занять дитина створює малюнки, які диктує підсвідомість. Коли дитина до мене приходить, я вже більш-менш знаю її історію. Часто приходять діти зі складних сімей. Дуже показово, коли вони починають арттерапію з темних фарб — чорної, синьої. Іноді беруть червоним все малюють. На перших етапах ці малюнки можуть навіть трохи лякати. Протягом терапії я бачу, як починають з’являтися яскраві кольори, дитина починає виходити на якісь помаранчеві і жовті відтінки», — розповідає пані Ольга.

Під час проведення першого курсу занять із арттерапії вона на власні очі побачила, як діти відкриваються та самі розповідають про свої переживання.

«Діти можуть починати видавати якісь історії, що були сховані десь глибоко. Я могла роками знати дитину, але цієї історії від неї за весь час не чула, хоча в нас було достатньо особистого спілкування. До прикладу, прийшла до мене на заняття дитина у гарному настрої, розповідала, як із мамою кудись поїде на вихідних. Усе заняття радісно розказувала мені про майбутню поїздку. А потім наприкінці заняття різко видала: „Та все одно ми нікуди не поїдемо, бо мама ці гроші проп’є…“ Насправді дуже багато було таких історій», — каже Ольга Вовк.

Щотижня спеціалісти, залучені до програми, зустрічаються для обговорення з супервізором-психологом.

«В особливих випадках фахівець може підключатися та давати якусь пораду. Якщо ми розуміємо, що дитина потребує більшої уваги з боку психологів, її можуть направити на індивідуальну роботу або продовжити серію арттерапії», — каже Олена Розвадовська.

За допомогою малюнків фахівці можуть відстежити психологічний стан дитини, та зрозуміти, яку ситуацію вона прожила. Чи зрозуміла її, чи змогла відпустити.

Травми війни та військових буднів у 90% випадків — невидимі

Голова благодійного фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська наголошує: про постановку діагнозів під час занять з арттерапії мова взагалі не йде.

«Батьки можуть боятися, що віддадуть дитину, вона намалює, до прикладу, чорного павука, і їй поставлять діагноз якогось психічного розладу. Це абсолютно неправильні уявлення, — зазначає волонтерка. — Очевидно, що ці заняття не є ліками. Вони є інструментом підтримки та створення безпечного простору для дитини».

Загалом, за словами пані Олени, діти на прифронтових територіях Донецької і Луганської областей живуть у постійній ситуації стресу. Вплив військового конфлікту на психоемоційний стан малечі та підлітків додатково посилюється пандемією COVID.

«Страх — це нормальна реакція психіки, бо стрілянина і війна — не норма. Часто на емоції ставляться заборони, або дитина сама жаліє дорослих, думає: „Батьки і так стільки всього переживають, а тут ще я буду плакати. Краще закриюся в собі“. Ми бачимо дуже багато дітей, які мають ознаки тривоги, можливо, депресії. Плюс спостерігаємо такі наслідки як погіршення в навчанні, погіршення концентрації і пам’яті», — розповідає Олена Розвадовська.

Вона підкреслює: не можна знецінювати емоції та переживання дітей. Вони можуть не мати зовнішнього прояву, але ранити дитину всередині:

«Травми війни та військових буднів у 90% випадків — невидимі, переживаються всередині організму, голови, серця та душі. Якщо вони не проявляються в цей момент, немає гарантій, що не проявляться через років десять. І дитині краще одразу надати якісну підтримку, сказати, що вона має право на переживання, злість та навіть агресію. Такі емоції складно опанувати навіть дорослим людям».

Творчість допомагає впоратись із багажем переживань

На сьогодні заняття з «серійного малювання» охоплюють міста Гірське, Золоте та населені пункти навколо у Луганській області, а також Світлодарськ і Торецьк у Донецькій області.

Однак благодійний фонд «Голоси дітей» має намір масштабувати цей дієвий метод в інших прифронтових містах. У 2022 році планується відкриття принаймні п’яти нових локацій.

«Творчість допомагає дітям звільнятися від багажу переживань, відчувати себе легше. Я, як художниця, завжди розуміла і відчувала на собі силу творчості. Дуже круто, що це може бути дієво у роботі з дітьми війни», — зазначає координаторка фонду «Голоси дітей» Ольга Вовк.

Програма арртерапії фінансується виключно з пожертв людей. Відповідний комунікаційний проєкт «Арттерапія без кордонів», у рамках якого люди дізнаються більше про підопічних волонтерів та приєднують до підтримки програм фонду, фінансово підтримує лише Zagoriy Foundation.

«Інструмент арттерапії дуже легкий для запровадження, доступний, не затратний. Його можна втілити у різних школах, навчити більше людей, та охопити підтримкою більше дітей», — каже Олена Розвадовська.

Долучитися до розвитку програми для допомоги дітям війни може кожен охочий. Усі деталі — за посиланням https://voices.org.ua.

перселенецы, Новини Донбасу, діти війни, арттерапія, Донеччина, Голоси дітей, переселенці

Додати коментар