Сім округів Донеччини лишилися без субвенції на розвиток: чому так сталося?

Чому округи Донеччини лишилися без субвенції на соцеконом, і до чого тут народні депутати?

У колажі використані фото САД у Донецькій області та ТСН

Наприкінці жовтня 2021 року Уряд знову виділив кошти у межах субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Цього разу — трохи більше 2 млрд грн. Про це повідомляє Громадянська мережа ОПОРА.

Раніше Кабмін уже розподіляв 3,4 млрд грн субвенцій майже рівними частинами у липні та травні. Третій розподіл не став винятком і підтвердив усі тенденції та проблеми цього процесу. Він залишається непрозорим і нерівномірним, а вирішальний вплив на нього мають народні депутати. Найбільше коштів отримують округи депутатів «Слуги народу» та лояльних до неї політичних сил (група «Довіра», група «Партія «За майбутнє'», частково «Голос»), а також тих, хто голосує синхронно з монобільшістю.

Що таке субвенції на соцеконом і до чого тут народні депутати?

Якщо говорити просто, то субвенція на соціально економічний розвиток — це грошова допомога місцевому бюджету з державного.

Її започаткували у 2012 році для фінансування об'єктів інфраструктури, важливих для розвитку певної громади. Кошти мали б іти на важливі об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету через їх високу вартість, але на практиці це не завжди так.

Перелік об'єктів та кількість бюджетних коштів, що будуть спрямовані на ту чи іншу громаду та об'єкт, фактично визначають народні депутати. Саме вони, згідно з чинним порядком розподілу субвенцій, з 2017 року де-факто стали такими собі «посередниками» між керівництвом громад та Урядом. Місцеве керівництво змушене комунікувати з мажоритарниками, якщо виникає потреба в додатковому фінансуванні на будівництво чи реконструкцію школи, садочка тощо.

Народні депутати, своєю чергою, використовують цей інструмент для піару, аби знову переобратися в Раду. При цьому в своїй комунікації з виборцями вони часто забувають або свідомо ігнорують те, що фінансування відбувається не за якісь абстрактні кошти, а за кошти платників податків.

Важливо розуміти, що, роздаючи громадам подарунки чи відкриваючи збудований або відновлений об'єкт, народні депутати підмінюють собою місцевих посадовців і так дискредитують реформу децентралізації, в основі якої лежить ідея створення самодостатніх фінансово спроможних громад.

Субвенції розподіляють непрозоро. Цей процес відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на нього мають народні депутати.

Незалежної конкурсної комісії просто не існує. У підсумку округи депутатів, які є представниками партії влади або лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів.

Щоб отримати субвенцію на округ, найвигідніше були мажоритарником у «Слузі народу», групах «Довіра» та «Партія «За майбутнє'», а також фракціях «Батьківщина» та «Голос».

Згідно з даними дослідження ОПОРИ, групи «Довіра» та «За майбутнє» є ключовими союзниками «Слуги народу» під час голосувань за кадрові рішення, бюджет та законопроєкти, спрямовані на реалізацію курсу Президента.

Розподіл за регіонами

Найменше грошей отримали Луганська (40 млн грн), Чернівецька (41 млн грн), Херсонська (42,7 млн грн), Хмельницька (45,6) та Донецька (50 млн грн) області.

Найбільше грошей спрямували до Дніпропетровської області (160 млн грн), міста Києва (майже 152 млн грн), а також до Черкаської (146 млн грн) й Київської (143 млн грн) областей.

Що стосується Дніпропетровщини, то, з одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого, — це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найпотужнішою. «Слуга народу» також здобула найбільше мандатів до Дніпропетровської обласної ради на місцевих виборах 2020 року. Разом з тим, ця область також лідирує за кількістю коштів, які були спрямовані в її бюджет як інфраструктурна субвенція (2,4 з 8 мільярдів у 2021 році).

ОПОРА також порахувала суму коштів субвенцій у розрахунку на одного мешканця для різних областей України.

Так, на одного мешканця Черкаської області виділили 124 грн, Миколаївської — 104 грн, Київської — 80 грн. Водночас на одного жителя Донецької області припадає 12 грн, Луганської — 18 грн, а Львівської — 32 грн. І якщо кількість населення Донецької та Луганської областей, згідно з даними Держстату, може бути завищеною або ж ці області можуть фінансуватися з інших державних програм, то питання де-факто недофінансування Львівської області залишається відкритим.

Без субвенції залишилося 26 округів

Зокрема, без субвенцій лишилися такі округи Донеччини:

№ 46 — депутат Федір Христенко («Опозиційна платформа — За життя»);
№ 49 — депутат Валерій Гнатенко («Опозиційна платформа — За життя»);
№ 50 — депутат Андрій Аксьонов (позафракційний);
№ 51 — депутат Олександр Ковальов (група «Довіра»).
№ 52 — депутат Євген Яковенко (позафракційний);
№ 57 — депутат Вадим Новинський (позафракційний);
№ 60 — депутат Дмитро Лубінець (група «Партія «За майбутнє»).

Округи депутатів від «Опозиційної платформи — За життя» Володимира Мороза (округ № 59) та Юрія Солода (округ № 47) отримали по 10 млн грн.

Підсумок

«Система розподілу субвенцій потребує серйозного реформування. Ключове, що потрібно зробити, — відмовитися від субвенцій як інструмента для переобрання депутатів у парламент. Для цього потрібно мінімізувати вплив народних обранців на процес розподілу цих коштів», — зазначають в ОПОРІ.

Та підкреслюють: важко сказати, чи вистачить уряду політичної волі на ухвалення такого рішення, особливо з наближенням парламентських виборів, що заплановані на 2023 рік, та поступовим послабленням позицій монобільшості. Через формування окремої політичної команди ексспікером Дмитром Разумковим з числа її депутатів ця фракція змушена тісніше співпрацювати з депутатськими групами, які на 100% складаються з мажоритарників. Саме субвенції на соцеконом є впливовим інструментом забезпечення їхньої лояльності.

У держбюджеті на 2022 рік закладено 6 млрд грн на соцеконом. Тому вже зараз Уряд має почати працювати над внесенням змін до порядку розподілу субвенцій, щоб зробити цей процес максимально прозорим. Саме від позиції Кабінету Міністрів залежить, чи субвенції будуть витрачатися ефективно та сприятимуть розвитку громад, чи залишаться інструментом для переобрання потрібних депутатів у парламент.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev