«Не забути обличчя батьків, які втратили дітей»: розповідь фельдшера, який рятував постраждалих на вокзалі Краматорська

Історії відважних медиків: як фельдшер з Новомосковська рятував постраждалих після російського теракту на Краматорському вокзалі.

Колаж з фото порталу «Дякуємо серцем» та DW.com

Валерій Устименко — фельдшер медицини невідкладних станів виїзної бригади Новомосковської станції швидкої медичної допомоги на Дніпропетровщині.

Його розповідь публікує портал «Дякуємо серцем» Міністерства охорони здоров’я України. 

«Після трагедії на вокзалі Краматорська до лікарень Дніпропетровщини доправили 71 постраждалого. Я був у першій евакуаційній колоні, це 15-20 машин швидкої допомоги. Пацієнтів знеболювали, бо дорога була довгою. Дотримувались світломаскування, стояли на блокпостах. Не всіх везли у Новомосковськ, госпіталізували й у найближчі лікарні області.

Насправді, ми щохвилин були готові виїжджати, бо ніхто не знав, коли саме прилетить.

Довелося працювати з вогнепальними, мінно-вибуховими та кульовими пораненнями. Та хіба навчишся спокійно дивитись на обличчя батьків, які втратили дітей?

Того ранку, 8 квітня, після ракетного обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську, ми відразу виїхали туди. Зібрали всі наші бригади, об’єдналися з Павлоградськими — і вирушили туди великою колоною швидких. Ніхто не уявляв масштабів вибуху.

Місцеві бригади забирали поранених до своїх лікарень, сортували за тяжкістю.

А вже звідти ми евакуювали їх до нашої області. Спочатку під’їхали до лікарні, де були постраждалі дітки. Крики, розпач, сльози батьків. Їхні обличчя неможливо забути. Дуже важко дивитись на батьків, які втратили своїх дітей. Фізично боляче.

Потім переїхали до лікарні, де були дорослі. Це — і молоді хлопці, й літні люди. Там мені дали двох пацієнтів. У першого, чоловіка 50-ти років, — ампутована рука, осколкове поранення черевної порожнини і кінцівок. Він був лежачий, тяжкий. Другий – хлопчина 19-ти років з осколковими пораненнями гомілок. На вокзалі він був із бабусею, вона там загинула.

Всіх знеболювали, бо дорога була довгою.

Через обмеження у русі, блокпости, світломаскування ми їхали дві-три години. Дуже багато машин було у нашій евакуаційній колоні, 15-20 бригад швидкої допомоги. Частину пацієнтів госпіталізували у Павлограді, решту везли далі.

Такі виїзди не забуваються. Але це — наша відповідальність. Продовжуємо виконувати свою роботу. Виїжджати і надавати першу допомогу».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev