ATACMS: все, що треба знати про унікальні американські ракети

Усі деталі розповідає агентство АрміяInform.

Народження оперативно-тактичного комплексу нового покоління

Історія зародження ОТРК з ракетами ATACMS (Army Tactical Missile System, «армійська тактична ракетна система») бере початок ще в середині 1970 років, коли у збройних силах США з’явилася перспективна концепція GSRS — ракетної системи безпосередньої вогневої підтримки (англ. General Support Rocket System).

Тогочасний науково-технічний прогрес зробив реальним створення зброї з високим темпом вогню та недорогими реактивними боєприпасами, але перші вимоги до майбутнього проєкту були відносно скромними: система повинна була уражати легкозахищені цілі — комунікації, командні пункти, легкоброньовану техніку, системи ППО, живу силу противника.

Контракт на розробку нової ракетної системи у вересні 1977 року дістався двом компаніям — «Boeing Aerospace» і «Loral Vought Corporation». Через приблизно 2,5 року вони повинні були представити три прототипи системи і боєприпаси для випробувань на ракетному полігоні «Вайт-сендс» у Нью-Мехіко. Правки в проєкт вносилися постійно: вже на першому етапі розробки програму GSRS було переорієнтовано на використання стандартних боєприпасів НАТО, а назву змінено на MLRS.

Зрештою, основним розробником майбутньої армійської тактичної ракетної системи ATACMS було обрано компанію «Loral Vought Systems». Вона приступила до роботи у 1980 році разом із п’ятьма іншими, що займалися двигунами (компанія «Atlantic Research Corporation»), системами наведення та позиціювання («Bendix Guidance System Division»), пусковими контейнерами («Brunwick Corporation»), системами керування вогнем («Norden Systems») і управління рухом ракети («Vickers»).

На озброєння армії США ATACMS прийнятий у березні 1990 року, а наступного — вже взяв участь у реальних бойових діях в Іраку.

Сьогодні над розробкою і виробництвом ОТРК ATACMS працює сім десятків компаній.

Структура ОТРК з ATACMS

Оперативно-тактичний ракетний комплекс з ракетами ATACMS призначений для ураження точкових цілей, розташованих у глибині оборони противника. Він «полює» на командні пункти, пускові установки ракет, об’єкти ППО, вузли зв’язку, склади ПММ тощо.

Для запуску ракет ATACMS використовуються пускові установки артилерійських систем M270 MLRS та M142 HIMARS, які можна заряджати як звичайними некерованими реактивними боєприпасами залпового вогню, так і керованими ракетами великого радіуса дії (до 300 км).

Пускова установка MLRS

Модернізована пускова установка MLRS (англ. Multiple Launch Rocket System) змонтована на базі американської гусеничної бойової машини піхоти. До складу пускової установки входять:

— нерухомий корпус на гусеничному шасі;

— рухома (поворотна) платформа з двома транспортно-пусковими контейнерами (ТПК) в броньованій фермі;

— механізми заряджання та наведення.

Заряджання

Заряджання M270 відбувається не через традиційні постійні напрямні, а шляхом завантаження в гнізда коробчастої ферми споряджених транспортно-пускових контейнерів (ТПК) масою 422 кілограми. Ці ТПК — одноразового застосування і можуть включати 6 некерованих ракет (НКР) або одну ракету ATAMCS.

Транспортно-пусковий контейнер у вигляді пакета зі склопластикових трубчастих напрямних у коробчастій алюмінієвій фермі споряджається ракетами на заводі-виробнику. Передстартова підготовка ракет до стрільби практично не потрібна, адже упаковка ТПК – герметична та гарантує збереження ракет без спеціального обслуговування протягом 10 років.

Перезаряджання

Для перезаряджання M270 передбачені два автономних зарядних механізми з електромеханічними приводами, що змонтовані над гніздами для ТПК. Операція перезаряджання здійснюється за допомогою виносного пульта: оператор лебідкою механізму заряджання піднімає контейнер до упору і всуває в гніздо ферми.

Політ ракети ATACMS

Після пуску оперативно-тактична ракета ATACMS виходить на так звану напівбалістичну траєкторію. На початку розгін відбувається за жорстко запрограмованою траєкторією, а після досягнення точки апогею — в керованому режимі.

Управління цією «маневреною» (за термінологією США) ракетою здійснює бортова система через аеродинамічні керма. Бортовий комп’ютер безперервно визначає передбачувану точку падіння та подає відповідні сигнали-команди для поєднання її з ціллю польоту.

Завдяки високотехнологічній системі управління ракети ATACMS здатні змінювати свою траєкторію польоту різко і на високих швидкостях.

Американська сімейка ATACMS

Перші ракети сімейства оперативно-тактичного комплексу ATACMS з’явилися наприкінці 1980-х років, і за цей час проєкт високоточної зброї збагатився кількома модифікаціями та варіантами, які можна розділити на три типи:

MFOM — некеровані ракети дальністю до 45 км, калібр 227 мм, вага бойової частини 150 кг;

GMLRS — керовані ракет із GPS-корекцією дальністю до 80 км, калібр 227 мм, вага бойової частини 90 кг (такі США передають Україні);

АFOM — ракети, які «перетворюють» MLRS (РСЗВ) на ATACMS (ОТРК), дальністю 140-300 км, калібр 610 мм, вага бойової частини до 560 кг.

«Українські» GMLRS

GMLRS, які отримує Україна, мають два основні недоліки: відносно невелика вага бойової частини і так само відносно невелика кількість — станом на 2021 рік випущено близько 50 тисяч таких ракет. За даними виробника, компанії Lockheed Мartin, до 2021 року вироблялося в середньому близько 3000 ракет GMLRS за рік, у 2021 році було замовлено одразу 9000 штук.

У довгостроковій перспективі це може створити проблему, адже поточні потреби Збройних Сил України іноді становлять до 100 ракет GMLRS на добу. Вага бойової частини в 90 кг також має обмеження в застосуванні й дозволяє знищувати лише склади боєприпасів і ППМ, командні пункти тощо, але неефективні проти капітальних споруд і будівель.

Усі ці проблеми вирішуються застосуванням балістичних ракет ATACMS, які мають набагато більшу вагу бойової частини (227 кг), дальність (300 км) і точність (3 метри). Проте, коментуючи надання чергової військової допомоги Україні $2,9 млрд, заступник міністра оборони США Колін Каль підкреслив, що «відповідно до консультацій з українською стороною, наразі для виконання всіх актуальних завдань ЗСУ повністю достатньо ракет GMLRS».

Однак ситуація може змінитися. 

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!