Батько на фронті, а маму викрали: історія 17-річного хлопця з Донеччини, який підірвався на міні

Він ледь не втратив життя, піднявши із землі пляшку, яка виявилася міною. У розпал війни 17-річний Павло залишився сам у рідному селі Долина Донецької області. Батько пішов захищати країну на фронт, а маму з молодшим братом окупанти насильно вивезли у росію.

Історія 17-річного хлопця з Донеччини, який підірвався на замінованій окупантами пляшці

Коли у дім влучила ракета, хлопець перебрався переховуватися від обстрілів у Святогірську Лавру. Там він допомагав місцевим мешканцям та українським військовим. В один із таких днів Павло підібрав пляшку із землі, аби викинути її у смітник. Та за долю секунди пролунав вибух. Предмет був замінованим.

Прийшов до тями Павло лише у Львові. У Лікарню Св. Миколая Першого медоб’єднання Львова його доправили евакуаційним потягом. Стан його був вкрай важкий: забій легень, розрив м’яких тканин кисті та передпліччя правої руки, масивна травма правого стегна та інфекційне ускладнення. Понад тиждень спеціалісти відділення анестезіології та інтенсивної терапії боролися за життя хлопця у відділенні реанімації.

Опісля лікарі хірургічного відділення продовжили подальше лікування ран. Найважча з них — розрив м’яких тканин кисті правої руки, якою Павло підібрав пляшку.

У міру загоєння кінцівки, з хлопцем почав активно працювати фізіотерапевт. І успіхи хлопця неймовірні: Павло уже сам знову застібає ґудзики та частково розгинає пальці. Лікарі кажуть — аби повністю випрямити долоню, йому потрібен ще щонайменше місяць щоденних занять.

А поки Павло сумлінно виконує всі вправи, не втрачає віри, мріє стати військовим і точно знає, Донбас — це його дім, Донбас — це Україна.

Історію порятунку хлопця опублікувало Перше медичне об'єднання Львова.