Боротьба, ціною життя: сьогодні в Україні День Гідності та Свободи

День встановлено на честь двох знаменних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

День Гідності та Свободи став своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначався на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але його скасували.

Ніні пам’ятною датою для українців є 21 листопада, коли у 2013 році на Майдан Незалежності у Києві вийшли сотні людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє.

Революція Гідності - переломна й одна з найважливіших подій сучасної української історії. Саме Євромайдан був поштовхом для держави й водночас індикатором змін у суспільстві

Хронологія Революції Гідності

21 листопада 2013-го Кабінет Міністрів на чолі з тодішнім прем'єром Миколою Азаровим вирішив призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.

У цей день на Майдані Незалежності у Києві зібралося декілька сотень противників рішення, а вже 24 листопада — понад сто тисяч.

На знак солідарності з київським Майданом на площі вийшли жителі Львова, Луцька, Дніпра, Миколаєва, Одеси, Сум, Луганська, Чернігова та інших українських міст.

У цей час біля будівлі Кабінету Міністрів почалися перші сутички між спецпризначенцями та прихильниками євроінтеграції. На Європейській площі з’явилося наметове містечко, звідки протестувальників намагалася вигнати тодішня міліція.

29 листопада президент Віктор Янукович остаточно відмовився від підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС. Тоді на Євромайдані відбувся мітинг, де опозиція вимагала відставки уряду та дострокових парламентських виборів.

30 листопада вночі бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» жорстоко побили кілька сотень протестувальників біля монумента Незалежності.

1 грудня колонами до майдану Незалежності рушили вже від 500 тис. до мільйона людей. Наметове містечко розросталося, учасників Революції почали займати державні будівлі, сутички між ними й «Беркутом» продовжувалися. Силовики штурмували Київську міську держадміністрацію.

13 грудня Янукович уперше погодився сісти за круглий стіл із лідерами опозиції, але вони не дійшли згоди. 16 січня у Верховній Раді ухвалили пакет «диктаторських» законів, які суттєво обмежували права громадян на протест.

Через обурення законами за кілька днів учасники Революції Гідності вирушили до будівлі Верховної Ради. Тодішня міліція застосувала світлошумові гранати, помпові рушниці та водомети, а протестувальники захищалися «коктейлями Молотова» та підпаленими барикадами.

22 січня через вогнепальні поранення на вулиці Михайла Грушевського загинули перші учасники Євромайдану.

28 січня прем'єра Миколу Азарова відправили у відставку, того ж дня Верховна Рада скасувала «диктаторські закони», ухвалені 16 січня. Сторони досягнули тимчасового перемир’я.

Найтрагічнішими днями Революції стали 18, 19 та 20 лютого.

Тоді невідомі підпалили Будинок профспілок, де надавали допомогу євромайданівцям, у ході жорстоких сутичок згоріло наметове містечко, через постріли силовиків протягом цих днів загинуло понад 70 людей. Вони увійшли до списку Героїв Небесної Сотні, яка загалом налічує 107 мітингувальників, які втратили життя, а понад 2 тис. отримали поранення під час Революції Гідності

Після цих подій навесні 2014 року розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Нині вже третій рік поспіль День Гідності та Свободи відзначається на тлі повномасштабного вторгнення рф, яке розпочалося 24 лютого 2022-го.

За свободу нині сплачується найвища ціна — життя українців. Але боротьба не припиняється, кожен працює на перемогу незалежно від віку та фаху, в тилу, в евакуації та в тимчасовій окупації. На всіх фронтах б’ються за майбутнє вільне та мирне життя без ракет, тривог та російських окупантів.