Підполковник у відставці Ден Гемптон здійснив 151 бойовий виліт протягом двадцяти років служби у Повітряних силах США. Він має чи не найбільше військових нагород серед пілотів винищувачів в історії Штатів, включаючи чотири Почесні хрести льотних заслуг за надзвичайний героїзм, «Пурпурове серце» та вісім «Повітряних медалей» ПС США за видатні заслуги під час бойових дій у повітрі.
Медіа прозвали його «найсмертоноснішим пілотом F-16». Гемптон брав участь у багатьох війнах, у тому числі у війні в Перській затоці, війні в Косові та війні в Іраку.
І він — один із тих, хто добровільно готовий приїхати в Україну та стати до лав Повітряних сил. В ексклюзивному інтерв'ю для «Вчасно» Ден Гемптон розповів про переваги F-16 для України, чим відрізняється підхід російських та західних пілотів до управління літаками, та як найбільш ефективно українці можуть використовувати американські винищувачі.
ІА «Вчасно»: Містере Гемптон, на Вашу думку, скільки може зайняти навчання українських пілотів на F-16?
— Це залежить від пілотів. Я припускаю, що на початку, аби здійснити перехід на F-16, ви відправите найдосвідченіших пілотів. І для таких людей, враховуючи те, що вони вже знають, я б сказав, що чотири місяці — хороша цифра. Багато залежатиме від мови; незалежно від того, приїдуть вони в Сполучені Штати чи в одну з країн Європи, усі схильні до використання англійської мови.
Я спілкувався з деякими з ваших пілотів, які вже добре розмовляють англійською, тому я не думаю, що це буде проблемою. Але якби я давав пораду тим, хто зацікавлений у цьому, то сказав би: «Продовжуйте практикувати та вдосконалювати свою англійську», бо це матиме значення.
Фото: 831 бригада тактичної авіації
— У чому головні відмінності між F-16 та тими винищувачами, які вже є в України, наприклад, МіГ-29?
— На жаль, українські Повітряні сили використовують російські літаки. Цим усе сказано. Я думаю, що ваші пілоти виконують чудову і дуже героїчну роботу з тим, що мають. Але проблема в тому, що це російська техніка. Думаю, що всі в Україні та усьому світі бачили, що існують серйозні обмеження російського обладнання, що б там вони не говорили. Росіяни люблять розповідати світові, наскільки чудова їхня техніка. Але загальна оцінка від таких, як я, така, що вона не така й чудова. І це було справжнім обмеженням для ваших Повітряних сил, тому що ви ведете боротьбу з людьми, які використовують те саме обладнання. Отже, вони знають усе про те, на що воно здатне, і на що — ні, чи не так?
Наше обладнання дуже відрізняється. І що б не говорили росіяни, вони насправді не знають, що ми маємо, і що ми можемо робити. В Україні нещодавно всі побачили це на прикладі ракетного комплексу Patriot і деяких інших речей, які ми надали. А літаки навіть кращі. Тому, мабуть, найбільша відмінність, говорячи про російську та західну техніку — це зовсім інша філософія, уявлення про те, як використовувати ці літаки в бою.
F-16 Fighting Falcon / фото: Getty Images
— Це як дві різні машини, правда?
— Так, я б сказав, що це як різниця між Porsche та Lada.
— Які маневри мають освоїти наші пілоти? Чого вони мають навчитися під час цього курсу тренувань?
— Очевидно, я не хочу вдаватися в усі подробиці, тому що впевнений, що росіяни також читатимуть цей матеріал, як і всі інші. Скажу лише, що вони дізнаються все, що їм потрібно знати. Якщо їх тренування планується у Сполучених Штатах, вони дізнаються, як використовувати нашу зброю та нашу авіацію так, як це робимо ми.
У росіян зовсім інше уявлення про використання літаків. Для них, я думаю, авіація є скоріше продовженням піхоти. Вони навіть називають їх «авіаційними полками», що є піхотним терміном. Вони не думають про них так, як ми. Ми схильні використовувати нашу авіацію у спосіб, який називається «загальновійськовим». Тож літаки використовуються спільно з людьми на землі, суднами радіоелектронної боротьби, літаками для розвідки та іншими речами, які працюють разом, щоб досягти чогось. Росіяни насправді так не роблять.
І є багато різних видів тактики, як для повітряних боїв, так і для боїв на землі. Я вважаю, що одним із найбільших викликів для ваших пілотів є навчання безпосередній авіаційній підтримці та знищенню протиповітряної оборони та деяким іншим речам, які ми робимо. Не те, щоб вони не могли цього робити, але вони не приділяли цьому таку увагу, як західні пілоти. Тож це те, чого українські пілоти можуть навчитися і цілком будуть здатні робити, коли отримають літаки.
— Якщо порівнювати F-16 з російським Су-35: які переваги першого? Тому що росіяни завжди люблять прибрехати про свою перевагу в технологіях.
— Як про їхню гіперзвукову ракета, так? («Кинджал», яку росіяни називали «невразливою», і яку тепер успішно збиває українська ППО — ред.) Знову ж таки, я не недооцінюю їх, не зрозумійте мене неправильно. Ніколи не варто недооцінювати тих, з ким боретеся, але також і не слід переоцінювати їх. І ви повинні пам’ятати, що все обладнання, яке використовують росіяни, очевидно, виготовлено в Росії, а це означає, що воно, ймовірно, працюватиме приблизно в половині випадків. А коли працюватиме, то не так, як вони кажуть. Не те, щоб це не було небезпечно, але варто брати до уваги цей фактор на увазі щоразу, коли маєте справу з росіянами, тому що, я думаю, вони мало про що говорять правду.
З точки зору бойових дій найбільшою відмінністю буде радар. Наші літаки мають так званий сучасний радар з електронним скануванням, який є дуже, дуже важливим з тактичної точки зору, оскільки дає пілоту надзвичайно чітке зображення. На якій би відстані не пролітали ворожі літаки, ми можемо їх бачити, скільки б їх не було, ми можемо їх бачити, на якій би висоті вони не знаходилися, ми також можемо їх бачити завдяки можливостям цього радара.
Якщо поєднати радари та навчених пілотів з деякою нашою зброєю, як-от AIM-120 AMRAAM (американська всепогодна керована ракета класу «повітря — повітря» — ред.), чи деякою іншою, яку ми маємо, і про яку росіяни не знають, ви отримаєте дуже смертоносну, небезпечну комбінацію.
Знову ж таки, росіяни певною мірою небезпечні, але вони не мають такої можливості. Найдосконаліший радар, який в них є, мабуть, на років 20, а можливо і більше, відстає за наш. Вони просто не мають технологій, щоб створювати чи будувати такі типи систем. У них є дуже хороші ракети класу «повітря-повітря», але знову ж таки, все залежить від радарів і Су-35. Крім того, Су-35 величезний. З моєї точки зору, це як стріляти в авіалайнер. Мені навіть не потрібен радар, щоб побачити цей літак за 15−20 миль. А він ніколи навіть не дізнається, що я там. Отже, різниця в розмірі істотна.
Характеристики літака також досить різні. F-16 — справжній «fly by wire» літак — це означає, що він використовує електронні імпульси від пілота для системи управління польотом. Я думаю, що хочу полетіти туди, і літак направляється туди — ось наскільки швидко це працює. Ось настільки він маневрений. А в Су-35 насправді нічого подібного немає.
Су-35 / фото: Мілітарний
— Чи знайомі Ви з тактикою російських пілотів? Тому що, знаєте, на землі вони часто демонструють старий радянський підхід. А як щодо їхніх навичок у небі?
— Я готував багато різних пілотів з багатьох різних країн, і я давно зрозумів, що ніколи не можна сказати, що всі вони погані або всі вони хороші, тому що завжди буде кілька винятків. І я впевнений, що є кілька російських пілотів, які насправді дуже, дуже хороші льотчики. Але знову ж таки, це лише частина від загальної картини, адже треба мати літак і зброю, а також здатність літати. Те, що ви вмієте дуже добре керувати літаком, не означає, що ви можете добре вести бій з цим літаком.
А росіяни, як усі в Україні та світі помітили за останні півтора року, не мають великої фантазії щодо тактики. Їхня тактика на землі полягає в тому, щоб продовжувати «кидати» людей на вашу зброю, що добре для вас, але погано для них. І вони, у певному сенсі, використовують ту саму ідею, коли справа стосується літаків. Так, вони не одноразові, але росіяни збираються продовжувати «кидати» техніку та літаки на щось, не замислюючись над тим, проти кого і чого вони ведуть бій.
І я думаю, що багато в чому це пов’язано з переконанням росіян, яке вони мали принаймні півтора року тому, що вони кращі за всіх. Це завжди змушує нас трохи сміятися, тому що ми знаємо правду. Але росіяни так довго вірили в це, що не бачили потреби адаптувати свою тактику чи змінювати щось, адже думали, що переможуть, незважаючи ні на що. І вони погано справляються з тим, що ми називаємо «тактикою відповідного реагування». Вони не дуже добре думають про те, що відбувається. У росіян на все завжди повинен бути план. Піти забрати пошту, сходити в магазин чи будь-що інше. Їм погано вдається зорієнтуватися в умовах, коли відбуваються речі, які вони не передбачили.
І це, мабуть, одна з найбільш сильних сторін західних пілотів, особливо американських, тому що ми маємо базові плани, але не обов’язково дотримуємося їх увесь час. Ми пристосовуємося до того, що відбувається навколо нас, і ми справляємося з цим. У росіян це не дуже добре виходить. До речі, це те, що ваші пілоти продемонстрували, вони також цілком здатні робити це. Тож я думаю, коли вони отримають потрібні літаки, вийде хороша комбінація.
— Не питання, а цікавий факт. Іноді мені доводиться моніторити пропагандистські ЗМІ та російські Telegram-канали. І нещодавно вони почали викладати кілька нарізок із Су-35 чи Cу-27 з відеоігор, стверджуючи, що це реальне відео. На них літак демонструє якісь маневри в небі, і підпис до цього на кшталт: «А чи може F-16 так? А чи може F-16 сяк?» Тобто стверджують, що їхні Су — це якісь фантастичні літаки.
— Це багато говорить про хід їх думок, чи не так? Мені здається, що багато їхніх лідерів, хто б там не залишився, все ще живуть в епосі Радянського Союзу, коли вони могли говорити людям що завгодно, і люди вірили, тому що це все, що вони бачили, читали та знали.
Що ж, ті часи давно минули. Я маю на увазі, що навіть зараз Росія не може контролювати інформацію, яка надходить до Росії. Тож люди бачать, як вони публікують насправді відеогру, анімацію. І нам також смішно з цього, тому що це показує, наскільки вони в розпачі, якщо вдаються до чогось подібного, аби спробувати нас налякати. І це також свідчить про те, як погано вони розуміють усіх нас. Якщо думають, що це нас якимось чином змусить турбуватися або залякає.
І ви повинні пам’ятати, що літаки можуть виконувати багато крутих трюків, фігур вищого пілотажу тощо, але це не бойові умови. І тому до того моменту, коли росіянин почне свої пілотажні вигадливі маневри, він буде уже мертвий. Ми б уже убили його за 20 миль до цього. Тому це може добре виглядати на авіашоу. І я колись казав про це — їм добре вдається відправляти гарно пофарбовані модифіковані літаки на авіашоу, аби зробити гарне видовище для людей, але це не те саме, що бойові умови.
Росіяни публікують фрагменти з відеоігор, видаючи це за реальні відео
— В умовах війни, коли українці не можуть залітати в російський повітряний простір, а змушені боротися з безпілотниками, ракетами, авіаударами та російськими винищувачами, які іноді наважуються залітати на передову, наприклад, на Сході, який найефективніший спосіб застосування F-16 для України в цій ситуації, на Вашу думку?
— Я думаю, що ваші Повітряні сили вже розглядають варіант, який полягає в тому, щоб використовувати Patriot трохи подалі від лінії фронту, зенітну зброю меншої дальності — вздовж фронту, щоб будь-який літак, який направлятиметься з російської території, мав пройти через усе це, щоб потрапити в точку, куди він прямує. І серед усього — F-16 у різних місцях. Отже, якщо росіяни переживуть ракети «земля-повітря», їм доведеться мати справу з F-16, і цього вони вже точно не переживуть.
Це зіграє дуже велику роль у тому, як вони мислять. Вони вже не хочуть літати в Україну, і це ще погіршить ситуацію. Але літаки треба використовувати в поєднанні з системами «земля-повітря» меншого радіусу дії, а потім із системами більшого радіусу дії, такими як Patriot та іншими, які у вас уже є.
14 місяців тому я казав, що потрібно перетворити небо над Україною в зону «якщо залітає, то помирає», тобто якщо хтось із росіян сюди направляється, то вже не повертається. І це має значення для ескадрильї винищувачів. Коли близьких друзів, хороших друзів кудись відправлять, і вони ніколи не повертаються, то ти починаєш замислюватися, чи не так? І це відіграватиме дуже великий фактор у тому, що росіяни будуть намагатися вчиняти.
І на мою думку, коли ви отримаєте більш просунуті системи озброєння, щоб розташувати їх таким чином, як робимо ми, це відіграє велику роль, тому що F-16, коли не буде небезпеки від МіГів, просто треба буде «думати» про російські ракети «земля-повітря», з якими можна впоратися. У той же час можна допомагати піхоті на землі підривати російські цілі, танки, склади палива, мости, що завгодно. Знову-таки, безпосередня підтримка з повітря. Ось у чому F-16 дуже хороший. На одному літаку зручно виконувати три-чотири задачі одночасно.
— Як F-16 посилять Повітряні сили України в довгостроковій перспективі? Це такий собі перший крок до модернізації наших ПС? Яка Ваша думка з цього приводу?
— Що ж, думаю, це буде чудовий старт. Однак я повинен звернути увагу на наступне: F-16, які ви отримаєте, незалежно від того, звідки саме, і це мені невідомо, мають бути відповідного типу. Існує багато F-16, як і багато МіГ-29 і Су-27. Є різні види, різні моделі. Необхідно, щоб Україна отримала найсучасніші F-16. Я завжди мав надію, що ви отримаєте їх від Сполучених Штатів. На жаль, я не президент, тому не можу прийняти таке рішення, але, сподіваюся, так і станеться. Тоді в довгостроковій перспективі у ваших ПС ви матимете досвідчених пілотів, які вже навчилися керувати ними.
Далі ви почнете відправляти до Сполучених Штатів своїх молодих пілотів, новачків, щоб вони пройшли деякі наші навчальні програми. Вони починатимуть із самого початку й проходитимуть ту саму підготовку, яку проходять американські пілоти, аж до опанування F-16. На все це потрібно близько двох з половиною років.
Гаразд, тепер ви матимете «мікс» пілотів — є молоді хлопці, які можуть провести 20 років, керуючи цим літаком або, сподіваюся, більш досконалим F-35, і у вас є кілька досвідченіших хлопців, які вже літають на F-16. Так влаштовані наші Повітряні сили. У нас є різні рівні досвіду, тому, коли одна група кудись відправляється, ви не залишитеся ні з чим.
Пройти через це від початку до кінця, а потім приїхати в Україну і пройти будь-яку підготовку, яку країна захоче провести — на мою думку, така система забезпечить вам дуже, дуже міцні Повітряні сили.
— Як щодо обслуговування винищувачів? Тому що є багато скептичних думок щодо цього. Наскільки важко ремонтувати та обслуговувати F-16?
— Питання технічного обслуговування цих літаків таке сама, як і питання пілотів. Вам потрібні люди, які пройдуть спеціальне навчання, щоб вміти обслуговувати літаки.
І я впевнений, що коли українські ПС отримають F-16, разом із ними приїдуть технічні спеціалісти, які навчатимуть ваших людей, як доглядати за літаками. Я чув деяку критику щодо F-16, але вони не такі «ніжні», як розповідають. Я літав на них по всьому Близькому Сходу в дуже поганих умовах на злітно-посадкових смугах, покритих камінням, брудом, піском і іншим. І це все не зупинить літак, окей? Отже у цьому багато перебільшень, якщо Ви мене розумієте. Люди роблять з цього більшу проблему, ніж вони, ймовірно, повинні. Ваші ПС цілком здатні навчитися доглядати за цими літаками, зброєю та електронікою, що в них входить.
Фото: Facebook Dan Hampton
— В одному зі своїх інтерв'ю Ви висловили готовність приїхати в Україну і теж приєднатися до наших ПС. У Вас ще є таке бажання? А також, як гадаєте, залучення приватних пілотів є актуальною і розумною ідеєю, поки наші пілоти навчаються?
— У цьому й полягала ідея. Тому я запропонував це кілька місяців тому. Не можна просто доставити 15 F-16 в Україну й очікувати, що ваші пілоти заскочать у них і почнуть одразу використовувати. Тож вам потрібні пілоти, які вже вміють керувати F-16, щоб користуватися ними, поки ваші пілоти проходять навчання. І єдиний спосіб, щоб сталося це прямо зараз — залучення контрактних пілотів.
І так, нас достатньо, хто висловлював готовність це зробити. Ми виступили добровольцями, направили запит, але поки що нічого не отримали від уряду (українського — ред.). Я знаю, що у них багато справ, у вас багато чого відбувається. Але я хотів би, щоб вони подумали про таку можливість, тому що ми все ще готові це зробити.
Інтерв'ю було записано 1 червня 2023 року
підполковник Повітряних сил США у відставці, якого називають "найсмертоноснішим пілотом F-16"