Російські війська не зупиняються атакувати в районі Покровська, Мирнограда, Лимана та Костянтинівки. Подекуди ворог мав успіхи.
Росіяни найбільше атакують позиції ЗСУ на Покровському напрямку/ Ілюстративне фото Генштаб
Понад 60 разів окупаційна армія атакувала позиції ЗСУ на фронті Донеччини. Найбільше ворог продовжує атакувати на Покровському напрямку.
Там минулої доби, за даними Генштабу, наші захисники зупинили 39 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Федорівка, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне та у бік Філії й Новопавлівки.
Нині російські окупанти не припиняють спроб захопити Покровськ та Мирноград, зосереджуючи основні зусилля на флангах. Біля Покровська військо рф активізується на напрямках Котлиного та Гришиного. Поблизу Мирнограда основні удари припадають на ділянки Родинське, Новоекономічне та північну частину Мирнограда. Про це повідомив офіцер відділення комунікацій 7 корпусу десантно-штурмових військ Сергій Окішев в етері «Суспільне. Студія».
«Через погіршення погодних умов кількість штурмів знизилася, однак тактика армії рф залишається незмінною — атаки невеликими групами по 6−8 військових, іноді із застосуванням мототехніки, автомобілів та легкої броньованої техніки, — каже військовий. - Ворог зазнає втрат і підрозділи сточуються і тому періодично ми спостерігаємо їхню ротацію. Деякі підрозділи виходять на відновлення, деякі заходять в смугу відповідальності 7-го корпусу».
За словами Окішева, Сили оборони України нині контролюють північну частину Мирнограда, працюють ударно-пошукові групи та екіпажі БпЛА, стримуючи просування важкої техніки на південь.
«У місті застосовують тактику „випаленої землі“. Вони керованими авіаційними бомбами знищують все, що досі залишається більш-менш цілим», — каже військовий.
Тим часом у Покровську лінія бойового зіткнення проходить по залізничній колії. Українські війська утримують північ міста, аеророзвідка та ударні дрони працюють цілодобово для виявлення та знищення російських груп.
«Інженерні підрозділи щодня працюють на найважливіших ділянках, логістичних маршрутах, де встановлені ці сітки. Вони намагаються їх привести до ладу, аби вони виконували всі свої функції належним чином, аби забезпечити якісну логістику на напрямку, — додає Окішев. - На цьому напрямку окупанти використовують багі, мототранспорт, автомобілі та легкоброньовані машини, кавалерію не застосовують».
В 7 корпусі ДШВ окремо повідомляють, що один із ключових логістичних коридорів на Покровському напрямку перетворився для ворога на справжню дорогу смерті. Йдеться про шлях Шевченко-Покровськ.
«Ще із осені 2025 року російські війська використовують для підвозу особового складу та техніки під час активної фази наступу на Покровськ, — повідомляють військові. — Протягом останніх місяців підрозділи артилерії та безпілотних систем у смузі відповідальності 7 корпусу ШР ДШВ цілеспрямовано працюють по противнику, перетворюючи його логістичну артерію на «м'ясорубку».
Разом з цим на Костянтинівському напрямку противник зумів зайняти опорний пункт, розташований безпосередньо біля траси. Про це повідомляє військовий на позивний «Мучной».
За його словами, це дає ворогу тактичну перевагу — контроль над під'їздами, можливість тиску на логістику ЗСУ та зручний плацдарм для подальших маневрів.
«З цього ж району фіксуються рухи в напрямку Іллінівки, ворог намагається промацати оборону, зайти дрібними групами й поступово наростити присутність. Ситуація тут важка, але наші підрозділи працюють на максимум, стримують темп противника, зрізають його можливості для швидкого розвитку успіху, виграючи час», — зазначає військовий.
«Мета очевидна: заскочити в населений пункт без лобових атак, розхитати оборону з флангів і створити загрозу подальшого розкриття напрямку, — додає військовий. — Окремо напружена ситуація північно-східніше Яблунівки. Там залишається лісовий масив, у якому ще тримаються наші сили. Про ризики цього району попереджалося раніше, і зараз противник переходить до фази дотискання, буде активно тиснути артилерією, дронами й штурмовими групами, намагаючись або вибити наших бійців, або відрізати їм шляхи відходу».
«Загальна картина на напрямку складна й напружена, ворог намагається тиснути одразу в кількох точках, розтягуючи наші сили. Попри це, наші бійці тримаються, стримують противника і намагаються стабілізувати обстановку, працюючи в умовах жорсткого тиску й постійної загрози подальшого розширення сірої зони», — додає військовий.
Паралельно на Лиманському напрямку на ділянці Ярової противник різко активізувався, працюють дрібними групами, заходять ривками. Намагаються не світитися й одразу ховатися у підвалах та щільній забудові.
«Це класична тактика повільного просочування з розрахунком на накопичення живої сили, — зазначає „Мучной“. — Наші дрони постійно висять у повітрі, фіксують рух і працюють по виявлених цілях — ураження носять хаотичний, але системний характер. Попри втрати, ворогу вдалося трохи просунутися у східній частині н.п., що свідчить: тиск не разовий, а спланований на виснаження».
Водночас жива сила безпосередньо до села не заходить, всі спроби руху знищуються ще на підходах.
«Це означає, що оборона на цьому відтинку тримає дистанцію й не дає ворогу навіть зачепитися за край населеного пункту, — додає військовий. — Н.п. Рідкодуб окрема історія, повного контролю у противника там немає. Село перебуває у сірій зоні, йдуть постійні спроби закріплення, проте без стабільного результату. Ворог пробує намацати слабкі місця, зайти малими групами, але ситуація залишається нестабільною і далекою від захоплення».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!