За два тижні з прифронтового Торецька евакуювалися близько 2 тис. людей — нині у місті залишаються 3,5 тис. жителів. Ще 530 людей досі перебувають у Часів Ярі — завозити гуманітарку та евакуйовувати цивільних звідти зараз майже неможливо, адже ворог прострілює всі дороги.
Фото: Гуманітарна місія "Проліска"
У прифронтових точках Донеччини нині діють різні волонтерські організації, рятувальники та поліцейські загони, які допомагають цивільним.
Тут діє й гуманітарна місія «Проліска». Першочергове завдання волонтерів — це виїзд на свіжі обстріли, де вони надають гуманітарну, психологічну допомогу й за потреби проводять соціальні консультації людям. Про це у коментарі «Вчасно» розповів начальник гуманітарного штабу «Проліска» Євген Ткачов.
«Далі займаємося евакуацією. Вивозимо людей, які виявили бажання, або просто їдемо вулицями сигналимо й люди виходять, або забираємо через родичів чи знайомих, — каже Ткачов. — Потім автобуси гуманітарної місії „Проліска“ чекають у Костянтинівці, вони заїжджають на шелтер й звідти забирають людей, які евакуйовані та відвозять їх на залізничний вокзал. Там їм теж допомагають наші працівники „Проліска“, які проводять консультації з відновлення документів, або супроводжують людей далі куди їм потрібно».
Ткачов зазначає, що однією з важливих допомог, яку надає «Пролісок» — це медична евакуація.
«Ми винаймаємо „швидку допомогу“ й люди у віці, маломобільні мають змогу виїхати з Донеччини у будь-яке місто Україні. Це все безкоштовно і під наглядом медичних працівників, — додає волонтер».
Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
Щодо ситуації у прифронтових зонах — там стабільно важко. Зокрема, на Торецькому напрямку евакуація проходить з ризиком для місцевих людей та волонтерів.
«Складність ще полягає у тому, що немає стовідсоткової координації з евакуації. Цим займаються і „Білі янголи“, і військова адміністрація, і загін рятувальників, багато волонтерських або громадських організацій, — каже Євгеній Ткачов. — До того ж тут кожен день змінюється ситуація. Кудись ще можна заїхати, кудись ні, а кудись реально вже не треба допускати волонтерів. Вже були випадки пошкодження автівок від скидання дронів. Я бачив відео влучання в авто „Білих янголів“. Якщо під артилерійський обстріл можна потрапити випадково, то атаки дронів йдуть цілеспрямовано на будь-яку машину, яка опиняється в зоні їхньої дії».
Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
В такій небезпеці та під щоденними обстрілами у прифронтових зонах лишаються жити місцеві. Як завжди, не всі поспішають евакуюватися, навіть попри вмовляння волонтерів.
«Люди реагують на евакуації по-різному. Хтось вибігає кричить: «Заберіть мене», хтось знаходить можливість впіймати мережу й зателефонувати, аби їх забрали, а дехто на відріз не хоче виїжджати, — розповідає волонтер. — Живуть у підвалах повністю зруйнованих багатоповерхівок. Буває таке, що діти й онуки з розуму сходять, обривають всі номери гарячих ліній, волонтери приїжджають до їх рідних, а ті кажуть: «Ми тут народилися, ми тут і помремо».
Ткачов додає, що у прифронтовому Сіверську майже понад два роки мешкає тисяча людей, у Часів Ярі пів тисячі попри щільні обстріли, тому у Торецьку та Нью-Йорку, певна кількість людей теж буде залишатися попри все.
Фото: Гуманітарна місія «Проліска»
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!