Фотоколаж зроблено з фото з відкритих джерел
Попри так зване «перемир'я», вересень 2021 року знову приніс нам гіркі втрати. Свої життя за незалежність України на фронті віддали семеро українських бійців.
Порушуючи домовленості, окупанти щодня відкривали вогонь по позиціях української армії на Донбасі.
Наймолодшому загиблому українському воїну було 24 роки, найстаршому — 49.
Олексій Куленко народився
У 2015-му Олексія було призвано за мобілізацією, служив спочатку у десантних військах, згодом — у морській піхоті. Після продовжив службу за контрактом.
Старший солдат, старший стрілець 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 11 вересня в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ.
У загиблого залишилися батько, брат та троє дітей.
Денис Герман народився
Денис мав вищу освіту, отримав кваліфікацію магістра права у Класичному приватному університеті, а минулого року підписав контракт.
У січні 2020 року чоловік підписав із ЗСУ контракт. Солдат, навідник роти глибинної розвідки 74-го окремого розвідувального батальйону. Загинув 11 вересня на Приазовському напрямку внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під артилерійським обстрілом позицій ЗСУ російськими військами.
У воїна залишилися батьки та сестра.
Артур Голуб народився
Навчався у Київському Національному університеті біоресурсів і природокористування, а минулого року підписав контракт із ВМС ЗС України. Матрос, навідник 503-го окремого батальйону морської піхоти.
Загинув 12 вересня на околицях селища Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області внаслідок прямого влучання протитанкової керованої ракети у військову вантажівку Збройних Сил України.
У чоловіка залишилися хвора мати та дитина.
Також 12 вересня в результаті артилерійського обстрілу з боку російських окупаційних військ на західній околиці села Кримське загинув 34-річний Валентин Валерійович Чепурний. У військах, на момент загибелі, Чепурний офіційно вважався цивільною особою, адже саме напередодні в нього закінчився контракт.
Чоловік заїхав у підрозділ попрощатися з побратимами — і в цю мить почався артилерійський обстріл.
Чепурний разом із товаришами кинувся в укриття. Їх бігло четверо. Перші троє встигли проскочити, хоч осколками їм посікло ноги. А Валентин взяв на себе убивчий удар осколків від міни 120-го калібру, яка впала зовсім поруч.
У Валентина залишилися хвора мати і маленький син. У лавах ЗСУ чоловік служив з 2015 року.
Дем’ян Данилів народився
Після школи хлопець відслужив строкову, а потім одразу ж підписав контракт.
Паралельно зі службою у лавах ЗСУ заочно навчався на історичному факультеті.
Старший солдат, навідник 1-го відділення 2-го взводу 2-ї роти 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
Загинув 13 вересня в районі села Причепилівка Новоайдарського району Луганської області внаслідок смертельного кульового поранення голови під час обстрілу позицій ЗСУ російськими військами зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів.
У захисника залишилися мати, троє братів та дві сестри.
Віктор Молостов народився
У березні 2015 року його було призвано за мобілізацією. Згодом продовжив службу за мобілізацією.
Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 1-ї роти 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади. Загинув 26 вересня внаслідок смертельного осколкового поранення в область серця, що зазнав під час підриву на невстановленому вибуховому пристрої.
У загиблого залишилися дружина та двоє дітей.
Олексій Стрижак народився у 1982 році. Мешкав у місті Зеленодольськ Дніпропетровської області.
З 2015 року чоловік перебував у лавах Збройних Сил України. Загинув 30 вересня в районі села Кам’янка Донецької області внаслідок смертельних осколкових поранень, що дістав під час артилерійського обстрілу позицій ЗСУ.
Поховання заплановане на 2 жовтня у Зеленодольську.