Хлібні клани Донеччини: як ексрегіонали та «смотрящі» Януковича наживаються на поставках хліба
Хлібні клани Донеччини: хто з ексрегіоналів та “смотрящих” Януковича наживається на поставках хлібу до бюджетних установ / колаж з фото Дмитра Реви, Юрія Іванющенка та Олександра Лєщінського
ТОВ «Бахмут-хліб», ПрАТ «Хліб» м. Слов'янськ та ТОВ «Лідерхліб» — головні постачальники хлібобулочних виробів по Донецькій області до закладів освіти, медицини, військових частин, реабілітаційних центрів, інтернатів тощо. Кожна з цих фірм має «своїх» замовників серед бюджетних структур. Тож іншим виробникам хліба буває вкрай важко з ними змагатися. Часто чиновники, симпатизуючи одній із них, знаходять причини відмовити іншим з більш вигідними цінами.
Журналісти ІА «Вчасно» з'ясували, хто «стоїть» за цими фірмами, хто замовляє їхню продукцію та як відбувається гра на тендерах.
ТОВ «Бахмут-хліб» від родини ексрегіонала і бахмутського мера
Найбільше замовлень від бюджетних установ отримує ТОВ «Бахмут-хліб». За три роки ця фірма уклала з ними 147 угод майже на 50 млн грн.
Чи не пов’язано це з тим, що «Бахмут-хліб» належить членам відомої дотичністю до політичних кіл родини мера Бахмута Олексія Реви, який керує містом понад 25 років?
Так, серед засновників «товки» є його син Дмитро Рева — колишній нардеп від Партії регіонів.
Торік цей ексрегіонал став керівником та кінцевим бенефіціаром АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віндхем». Нова компанія Реви молодшого також входить до переліку власників «Бахмут-хліб». Крім того, вона володіє бахмутським АТП, компаніями ПП «Лакі» та ще кількома активами.
Крім того, ще одним засновником ТОВ «Бахмут-хліб» є ТОВ «ВКП «Деми», яке належить Олені Реві — дружині міського голови Бахмута.
Нагадаємо, що раніше активісти руху «Громадський патруль» провели розслідування, в ході якого з’ясували, що корупційні схеми, вибудувані мером Ревою, дозволяють йому і його родині безкарно збагачуватись через створену у місті бізнес-імперію.
ЧИТАЙТЕ: Расследование: мэр Бахмута и его семья построили бизнес-империю на коррупционных схемах
Варто зауважити, що перемоги в тендерах ТОВ «Бахмут-хліб» дістаються доволі сумнівним чином. По-перше, часто пропозиції інших гравців, у
Зокрема, КУ «Покровський психоневрологічний інтернат» щороку постачальником обирає ТОВ «Бахмут-хліб». Ціна цього хліба зазвичай дорожча, ніж у конкурентів. Так, торік ТОВ «Лідерхліб» пропонувало угласти угоду за 1,4 млн грн, а ТОВ «Бахмут-хліб» за 2 мільйони. Чиновники пояснюють вибір останнього тим, що інші учасники мають купу недоліків в поданих пакетах документів. Дуже дивно, але, приміром, той же «Лідерхліб», що також є лідером поставок хліба, не викликає запитань у «своєї» групи замовників.
По-друге, конкурентами фірми на тендерах часто виступають ФОПи Тамара Піднебесна, Наталія Гордієнко та Василь Шорохов, які зазвичай не роблять ніяких спроб поторгуватись і зрештою програють. До речі, Василя Шорохова торік Антимонопольний комітет вніс до «чорного списку» за нечесну гру на тендерах.
ЧИТАЙТЕ: З початку року дружина мера Бахмута «натендерила» 5 мільйонів гривень на поставках хліба
ЧИТАЙТЕ: З осені сім’я мера Бахмута натендерила понад 6 млн грн на поставках хліба
Початок цього року показав, що «Бахмут-хліб» продовжує перемагати на крупних тендерах у частих своїх замовників. Загалом у січні 2020-го кількість виграних торгів склала понад два десятки на суму близько 12 млн грн.
ПрАТ «Хліб» від послідовників ексрегіонала Юри Іванющенка
За три роки від бюджетних структур фірма отримала 77 замовлень майже на 19 мільйонів гривень.
Відомо, що до 2013 власником контрольного пакету акцій ПрАТ «Хліб» був Юрій Іванющенко, в кримінальних колах більш відомий як Юра Єнакіївський. В ЗМІ його також називали «смотрящим» від Віктора Януковича та сірим кардиналом Партії регіонів. В 2012-му цю особу визнали однією з найвпливовіших в Україні.
Ім'я Юри Єнакієвського пов'язують з різними корупційними і кримінальними схемами в Україні, завдяки яким він «заробив» статки, за даними журналу Фокус, у $ 102,3 млн і посів 108 місце серед 200 найбагатших людей України.
У 2015 році Головним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю МВС України Іванющенко був оголошений в розшук. Глава міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков неодноразово заявляв, що Іванющенко також організовував і фінансував «тітушек», які викрадали, били і вбивали активістів Євромайдану.
ЧИТАЙТЕ: Кримінального авторитета з Донбасу Юрія Іванющенка повернули у розшук
ЧИТАЙТЕ: Криминальный беспредел: люди Иванющенко безнаказанно обогащаются на копанках Донетчины
Станом на тепер ПрАТ «Хліб» належить 160 акціонерам, імена та прізвища яких приховані. Але чи означає це, що Іванющенко лишився змоги впливати на фірму, або поставлені ним люди вирішувати зокрема й те, кому з бюджетних установ і за якою ціною постачати хліб? Напевно, що ні. І на це є кілька аргументів.
Нинішній директор ПрАТ «Хліб» Олександр Крячко має в Києві фірму ТОВ «СОЛУТУРН ГРУП», яка знаходиться за однією адресою з низкою фірм, бенефіціарним власником яких був Іванющенко. Тепер же на паперах ними володіє такий собі Олександр Стельмах — київський адвокат середньої руки.
Крім того, раніше ТОВ «СОЛУТУРН ГРУП» мало спільний київський номер телефону з ТОВ «Етерна», яке за даними журналістів «Наші гроші», перебуває в орбіті впливу Іванющенка. До речі, ця «Етерна» тепер має слов'янську прописку і підозрюється разом з афілійованим з Департаментом екології та природних ресурсів ДонОДА КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» в розтраті мільйонів бюджетних коштів.
ЧИТАЙТЕ: Офшори та збитки державі: на Донеччині обласне комунальне підприємство віддало мільйони за невиконані роботи
ЧИТАЙТЕ: 11 «друзів» Натруса або Що чистить Департамент екології ДонОДА: довкілля чи бюджет?
Слід також додати, що екснардеп Олег Недава, який публічно став на захист Іванющенка після оголошення того в розшук, використовує ПрАТ «Хліб» у своїй депутатській діяльності. За даними офіційного сайту екснардепа, проблему тривалої відсутності поставок хліба до одного з сіл Донеччини він вирішив разом з цим підприємством. Як далі зазначається, керівництво ПрАТу зголосилось наступного ж дня підвозити продукцію в село.
Схеми, за якими визначають переможцем ПрАТ «Хліб» дуже схожі на ті, які існують у ТОВ «Бахмут-хліб»: чиновники відсіюють інших постачальників, посилаючись на різні невідповідності в документах, що ті їх подали.
Взяти хоч приклад закупівель хліба, що їх щороку здійснює санаторно-оздоровчий центр соціальної реабілітації «Смарагдове місто» (Лиманський район). Переможцем там завжди виходить ПрАТ «Хліб». Це відбувається попри те, що у його постійного конкурента на цих тендерах ТОВ «Бахмут-хліб» ціни за контракт на 100−200 тисяч гривень нижчі.
Крім того, цей приклад наглядно ілюструє те, як «бездоганний» постачальник для одних чиновників -- ТОВ «Бахмут-хліб» може бути «забракований» іншими.
З початку цього року ПрАТ «Хліб» отримало від бюджетних установ 11 замовлень на загальну суму 5,5 млн грн.
ТОВ «Лідерхліб» від ексрегіонала Лєщінського
ТОВ «Лідерхліб» з'явилося в кінці 2017-го, а до цього хлібозаводи, якими володіє фірма, випускали продукцію під маркою «Золотий Урожай».
«Лідерхліб» та «Золотий урожай» входять в число компаній Lauffer Group, кінцевий власник яких — народний депутат ІІІ-V скликань, колишній член Партії регіонів Олександр Лєщінський. В ЗМІ його також називають називають хлібно-маргариновим магнатом, та приписують давнє партнерство, ще 90-х, з Рінатом Ахметовим.
За словами самого ж Лєщінського, компанія Lauffer стала найбільшим в СНД і Східній Європі виробником хліба та пшеничного борошна, скупивши активи конкурентів на позикові кошти. З 2011 року найбільшим кредитором групи став державний Ощадбанк, який видав групі Лєщінського кредит на 700 млн грн. А навесні 2014 року Lauffer перестав обслуговувати борг. Коли Ощадбанк спробував почати стягувати борг, виявилася, що більшість застав виявилися недоступними — або на окупованому Донбасі, або в Криму. За повідомленнями ЗМІ Lauffer банкротить деякі свої підприємства, аби уникнути сплати боргів.
За три роки «Лідерхліб» та «Золотий Урожай» уклали з бюджетними установами 578 угод на 28 мільйонів гривень. Зазвичай, це договори на суми, які не вимагають проведення тендеру. Але якщо вартість замовлення понад 200 тисяч, то часто, в порушення норм законодавства про економічну конкуренцію, разом з «Лідерхліб» на тендерах грають фірми Lauffer Group або такі, що раніше туди входили. До них можна віднести ТОВ «Маріупольхліб» та ТОВ «Дружківський хліб».
«Лідерхліб» та «Маріупольхліб» за два роки удвох розіграли майже 4 млн грн на 5 тендерах. Наглядний приклад — тендер на суму в 2,6 мільйони, відбувся в січні 2020-го року в КП «Питание», м Маріуполь. Фірми не торгувались.
«Дружківський хліб», згідно з реєстрами, тепер має інших власників, проте контактна особа, поштова скринька та номер телефону на Prozorro зазначені ті, що й у «Лідерхліб» та «Золотий урожай».
ЧИТАЙТЕ: На Донеччині фірма ексрегіонала натендерила на поставках хліба понад 3 млн грн
З початку цього року ТОВ «Лідерхліб» отримало від бюджетних установ 25 замовлень на загальну суму 3,6 млн грн.
Мов машина часу, описане вище переносить років на 20 назад — в буремні 90-ті та 2000-ні. Адже саме тоді поняття «парєшать» серед комерсів та їхніх друзів на «шестисотих» було майже безальтернативним. Нині, коли здавалося б усі умови для ринкової конкуренції створені, а тендерні закупівлі можуть відстежувати навіть діти у своїх гаджетах, все це виглядає доволі дивним.
При цьому бюджетні кошти продовжують переплачуватися на сумнівних тендерах і осідати в чиїхось кишенях. Тож, варто розуміти, що без громадського контролю закупівель, жорсткої реакції Антимонопольного комітету та правоохоронних органів на розтрату бюджету та порушення принципів вільної конкуренції, суспільство ризикує залишитися в «безчассі» без засобів на розвиток.