Коли ослабне тиск окупантів: військовий оглядач розповів про плани росіян на Покровському та Торецькому напрямках

Про вагомі переваги військ рф у силі та засобах зарано говорити, оскільки успіху від їхніх дій — зокрема, й штурмових — нині небагато.

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Військовий оглядач Костянтин Машовець пояснює, що станом на зараз у діях армії окупантів починають виникати так звані тактичні та оперативні «паузи» — (через необхідність постійно перегруповувати боєздатні підрозділи, придатні для атакуючих чи штурмових дій). З часом їх тривалість зростає, а кількість та перелік боєздатних підрозділів скорочується. Тож і періоди активації російської армії стають рідшими, хоч атакувати позиції українських захисників зі зброї різного типу ураження вони не припиняють.

Зокрема, передові підрозділи 41-ї загальновійськової армії противника (ймовірно, зі складу її 74-ї окремої мотострілецької бригади), діючі по дирекції Північне — Торецьк, зуміли просунутись:

  • вздовж дороги Горлівка — Костянтинівка,

  • у центральній частині с. Північне, у бік «танка» (пам'ятний знак у вигляді постаменту з танком ИС-3),

  • до Центральної міської лікарні м. Торецьк та супермакету АТБ.

Водночас у смузі 132-ї омсбр 1-го армійського корпусу та 35-ї омсбр 41-ї ЗВА противника у напрямку Нью-Йорк — Неліпівка українські підрозділи поступово відійшли зі східної частини Нью-Йорка. Проте місто продовжують утримувати в районі ставків.

«Таким чином, очевидно, українське командування мінімізувало загрозу обходу та оточення своїх підрозділів, які раніше утримували позиції у східній частині Нью-Йорка й східніше рубежу Неліпівка — Нью-Йорк», — пояснює експерт.

Разом з тим, по фланговому напрямку на Пантелеймонівку та Суху Балку 132-а омсбр противника мала просування — хоч і мінімальне, на «півтори посадки».

«На напрямку «головного удару» (у смузі дії 2-ї ЗВА та 90-ї окремої танкової дивізії) передові підрозділи противника хоча й проводили інтенсивні атакуючі та штурмові дії, але останній успіх мали лише 10 серпня. Та й то, невеликий — передовим підрозділам 30-ї та 15-ї омсбр 2-ї ЗВА противника нарешті вдалося «завершити» захоплення села Іванівка, взявши під контроль її західну частину.

Станом на зараз противник намагається ліквідувати все ще існуючий плацдарм ЗСУ на річці Вовча, розташований на її східному березі, південніше вже захопленої Новоселівки Першої, а також знову просунутись вздовж залізниці з рубежу Сергіївка — Желанне у західному напрямку, у бік Новогродівки. Очевидно, найближча задача — вийти на рубіж Орлівка — Миколаївка", — каже Костянтин Машовець.

Просування та малі успіхи ворожих військ: чого очікувати від дій противника найближчим часом?

«Кілька крайніх днів стали для російських військ досить жорсткою реальністю на Покровському напрямку. Очевидно, темпи просування противника знову почали падати. Наочне тому підтвердження — противник вже шосту добу веде бойові дії за село Желанне на напрямку свого «головного удару», але станом на вчора так і не спромігся взяти його під контроль повністю.

Окрім цього, протягом минулого тижня противник принаймні чотири рази здійснював масовані спроби пробитися у селі Гродівка (з боку села Веселе), але так і не досягнув у цій справі суттєвого успіху", — зауважує експерт.

Щобільше — той факт, що у смузі дії 27-ї мсд та 90-ї отд все ще існує український плацдарм на східному березі річки Вовча, а підрозділи противника, судячи зі всього, щільно «застрягли» перед Карлівкою та Карлівським водосховищем. Це свідчить про те, що противник, очевидно, відчуває певні проблеми з подальшим нарощуванням зусиль на цьому операційному напрямку.

Ще один фактор — очевидне «провисання» суміжного флангу УВ «Центр» та УВ «Юг». У цьому сенсі, варто підкреслити, подальше «витягування» (або спроби витягування) свого «щупальця» у бік Покровська з одночасним провисанням його флангів може закінчитись для противника неприємною несподіванкою «флангового характеру».

«Хоча обидві армії УВ „Центр“ (2-а та 41-а ЗВА) продовжують здійснювати активні спроби наступати, але ділянки та відтинки атакуючих і штурмових дій їх передових частин та підрозділів стали стрімко та відчутно звужуватись по фронту. Тобто падає їх розмах при збереженні рівня їх інтенсивності. Тепер противник не може одночасно вести масовані наступальні бої на двох напрямках, що розходяться — на Воздвиженку та у районі Желанного. Причому у межах смуги навіть однієї армії - 2-ї ЗВА. Що, своєю чергою, явно свідчить про появу та загострення потреби у ще більшій концентрації сил та засобів. І, відповідно, постійного та регулярного перегрупування частин й підрозділів всередині визначеного об'єднання та двох з'єднань», — каже Костянтин Машовець.

Постійне перетаскування з місця на місце, з ділянки на ділянку й переформування більш-менш боєздатних батальйонів та штурмових рот (аби мати можливість підтримувати більш-менш високий темп та рівень інтенсивності своїх штурмів), здатне «задовбати» будь-яке оперативно-тактичне угрупування військ. У їх діях починають виникати так звані тактичні та оперативні «паузи» (через необхідність постійно перегруповувати боєздатні підрозділи, придатні для атакуючих чи штурмових дій). З часом їх тривалість зростає, а кількість та перелік таких підрозділів скорочується.Тож періоди активації стають рідшими.

Проте експерт зауважує: на його думку, російське керівництво не наважиться зняти з цих напрямків військо чи його частину, аби «перекинути» на так званий «курський прорив».

«Допоки російське командування буде вважати, що воно здатне одночасно «преодолевать курский кризис» і вести наступ, наприклад, у бік Покровська, воно буде це робити (або принаймні тягнути з цим до останнього.

Цілком можливо, що, у цьому контексті ми побачимо поступове звуження обсягу та розмаху змісту всього стратегічного літньо-осіннього наступу росіян. Спочатку «відваляться» допоміжні та другорядні напрямки, штибу Времіївського чи Курахівського, потім припиняться наступальні судоми противника на більш важливих, штибу Куп’янського чи Харківського. Останнім припиниться наступальний онанізм росіян на основних операційних напрямках — Покровському, Краматорському", — зауважує експерт.

Тож для того, щоб керівництво військ рф почало витягувати війська з інших операційних напрямків у Донецькій, Луганській чи Харківській областях, має статися, за словами експерта, «справжня катастрофа» на Курщині.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev