«Комерційний інтерес викликав боротьбу за „місце створення“ шедевра»: чи дійсно «Щедрик» творився на Донеччині й що відомо про видатну мелодію

Відомий твір «Щедрик» звучав й продовжує звучати в українських домівках і на кращих концертних майданчиках світу. Твір став символом Різдва, який і нині єднає покоління українців. Та чи дійсно «Щедрик» був створений на Донеччині, як про це зараз багато хто заявляє?

Над всесвітньовідомою мелодією «Щедрика» свого часу працював український композитор Микола Леонтович. За різними історичними даними він витратив на написання та вдосконалення «Щедрика» від 10 до 20 років. У пошуках ідеального звучання, композитор переписував пісню п’ять разів.

Одні кажуть, що перша версія була створена у 1901 році, а остання у 1919-му, інші — що початок роботи над композицією датується 1910 роком. Та цікаво, що не п’ята, а саме четверта редакція пісні принесла їй всесвітню популярність.

Микола Леонтович/ Фото з відкритих джерел

Однак нині достеменно також лишається невідомим, де саме створювався легендарний «Щедрик». Є версія, що Леонтович працював над ним на Донеччині, зокрема у Покровську, а є версія що на Вінниччині, де народився й певний час проживав композитор.

«Микола Леонтович у зрілому віці найдовше прожив в Подільському містечку Тульчин, з 1908 по 1921 роки з невеликими перервами. Це був найплідніший творчий період у житті митця», — розповідає журналістам «Вчасно» Юрій Хмелевський, історик і письменник, директор з 2020-го по травень 2024 року Тульчинського краєзнавчого музею, науковим відділом якого є Музей-квартира М. Леонтовича в Тульчині.

З його біографії відомо, що Леонтович мав гарну фахову роботу в Тульчинському єпархіальному училищі, вивчав музичний фольклор Поділля, створював авторські духовні та світські музичні твори.

«Ми знаємо, що з кінця 19-го століття в Європі в тому числі в Україні, митці активно записували усну народну творчість. Разом зі своїм другом і колегою, композитором Кирилом Стеценком Микола Леонтович активно записував подільські народні обрядові та інші мелодії. Науковці кажуть про понад 120 мелодій, серед яких є відомий «Щедрик», — зазначає історик.

Фрагмент сторінки першого видання «Щедрика» Миколи Леонтовича, 1918 рік

Він підтвердив, що мелодія «Щедрика» має п’ять авторських редакцій Леонтовича — з 1901 по 1919 роки.

«Але, мені здається, наш композитор ніколи не виділяв якось „Щедрика“ серед всіх творів, бо мріяв, як справжній творець, про великий, складний музичний твір — оперу. Саме незакінчена опера „На русалчин Великдень“ була Opus Magnus Миколи Дмитровича Леонтовича. Через загибель композитора в січні 1921 року від кулі більшовицького чекіста цю оперу аж в 1975 році завершив український композитор Мирослав Скорик», — додає Хмелевський.

За словами історика, окремо мелодія «Щедрика» в обробці Леонтовича звучала в 1916 — 1920 роках в Тульчині, Києві та інших українських містах. Вона з капелою під керівництвом Олександра Кошиця мандрувала Європою і США в 1919 — 1922 роках.

«Українська діаспора в Америці полюбила твори Леонтовича і „Щедрик“ в 1936 році у редакції Вільхівського він став різдвяною піснею „Carol of the Bells“. До речі, автентичний (народний) текст „Щедрика“ розповідає не про Різдво, а про зустріч весни („Щедрик, Щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…“). Зрозуміло, що взимку до нас ластівки не прилітають. Тобто, перший варіант мелодії - це народна обрядова пісня урочистої зустрічі весни», — каже Хмелевський.

Українська Республіканська Капела, Прага, 1919 рік/ Фото з відкритих джерел

«Комерційний інтерес до „Щедрика“ викликав псевдонаукову боротьбу за „місце створення“ шедевра»

Як згадувалося вище, нині існує версія, що робота Леонтовича над «Щедриком» тривала у Покровську на Донеччині. Зокрема, через сто років після його написання, міська влада придумає гасло: «Покровськ — місто «Щедрика». Банер з таким написом тривалий час висів на фасаді місцевого колишнього кінотеатру. У планах також було створити всеукраїнський фестиваль «Щедрик» і зробити Леонтовича своєрідним брендом міста, фактично монополізувавши насліддя «Щедрика».

Будівля кінотеатру в Покровську, фото з відкритих джерел

Пам’ятник Миколі Леонтовичу у Покровську/ Фото: Суспільне Донбас

Однак історик Юрій Хмелевський дещо спростовує версію про створення «Щедрика» саме на Донеччині.

«Тульчин має наукові та інші контакти з Покровськом, де коротко перебував Леонтович. Це шахтарський край і місцевий фольклор там був дещо інший. Тому тульчинські дослідники переконані, що мелодика пісні є подільською і записана композитором у Тульчині, вірніше, у навколишніх селах. — каже Хмелевський. — Сучасний комерційний інтерес до „Щедрика“ викликав псевдонаукову боротьбу за „місце створення“ шедевра. Наскільки я знаю, перебування Леонтовича на Донбасі було досить драматичним, щоб спокійно займатися фольклором. Правда у біографії композитора, в етнографічних особливостях музичного фольклору України, а не в „перетягуванні ковдри“ слави між регіонами».

Також Хмелевський відмітив, що теоретично, Леонтович міг працювати над черговою редакцією «Щедрика» і в Покровську, але сама народна мелодія ідентифікується, як подільська.

Крім цього історик зазначив, що нині «Щедрик» відома у світі, як різдвяна пісня. Але це вже редакція 1936 року з англійським текстом, тобто через 15 років після смерті самого Леонтовича.

«Іншими словами, Микола Дмитрович вже не причетний до створення сучасної міжнародної версії, яку ми знаємо», — додав історик.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2025 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2025 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev